Справа № 577/5087/24
Провадження № 2-а/577/47/24
09 грудня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову від 02.08.2024 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вимоги обгрунтовує тим, що 02.08.2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, про те, що 20.06.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було отримано повістку № 163 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 01 липня 2024 року, але у призначену дату він не з'явився, надав заяву про неприбуття у зв'язку з хворобою та не з'явився в строк, що не перевищує сім календарних днів після неприбуття із поважних причин. Внаслідок чого на нього накладено штраф 17 000 грн. З даною постановою він не згоден та вважає її безпідставною. Дійсно 01.07.2024 року він не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з хворобою та не будучи повідомленим про складену постанову про адміністративне правопорушення виїхав до західної України на лікування та повернувся наприкінці серпня та лише 13.09.2024 року був повідомлений про наявність постанови. Крім того, зазначена постанова винесена без його участі, він не був викликаний для розгляду зазначеної постанови та відповідно не мав можливості надати пояснення чи докази, звернутися за допомогою адвоката. Наголошує на тому, що у постанові накладено адміністративне стягнення саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. В примітці до даної статті мається наступна інформація: Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) якими є державні органи. Звертає увагу, що він оновлював дані саме через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тобто у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 мається доступ до даного реєстру, а тому зважаючи на це вважає, що в його діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постанова від 02.08.2024 року підлягає скасуванню, а провадження підлягає закриттю.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 27).
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечує (а.с.26).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.09.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.09.2024 року.
30.09.2024 року протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області у зв'язку з клопотанням позивача та представника відповідача судове засідання відкладено на 19.11.2024 року.
19.11.2024 року в зв'язку з знаходженням головуючого судді Галяна С.В. на лікарняному справа до судового розгляду не вносилася.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).
Статтями 74-76 КАС України регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За положеннями частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що наведена норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами І посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно постанови № 5/1643 від 02.08.2024 року, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 8).
За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повістці - 01 липня 2024 року, та у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив законодавство України про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП в особливий період.
Згідно з інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров'я 56ЕР-ЕМИ3-К9Н5-4582 від 28.06.2024 року та В7К9-2265-Х25А-459С від 02.07.2024 року ОСОБА_1 з 28.06.2024 року по 02.07.2024 року та з 02.07.2024 року по 07.07.2024 року перебував на лікарняному (а.с. 10).
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 проходив лікування у стаціонарі КНП КМР «Конотопська міська лікарня» з 08.07.2024 року по 19.07.2024 року (а.с. 11).
Водночас судом встановлено, що в порушення вимог статей 268 та 278 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглянута ІНФОРМАЦІЯ_2 без належної перевірки обставин і сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи.
Згідно витягу № 503168-21062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на обліку, непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, у розшуку не перебуває (а.с. 14).
Крім того, слушними є і посилання сторони позивача на те, що ОСОБА_1 оновлював дані саме через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тобто у працівників РТЦК та СП мається доступ до даного реєстру.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
За положеннями частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею бцього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, інформацію, яку не обновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи наведене, враховуючи відсутність доказів зі сторони відповідача на спростування доводів ініціатора звернення суд дійшов висновку про скасування Постанови № 5/1643 від 02.08.2024 року та закриття провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП за якою ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності з накладенням стягнення в розмірі 17000 грн.
Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 139, 271, 272 КАС України, ст.ст. 9, 210-1, 251 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову № 5/1643 від 02 серпня 2024 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя Галян С. В.