10 грудня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/12546/24
Провадження № 22-ц/4815/1313/24
Головуючий Рівненському міському суді
Рівненської області: суддя Кучина Н.Г.
Рішення суду першої інстанції ухвалено
повним текстом 07 жовтня 2024 року в м. Рівне
Рівненської області
(фіксування судового засідання за допомогою
звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось)
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"(далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ") пред'явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: за кредитним договором № 78166773 від 07 липня 2023 року у розмірі 34 437 гривень 50 копійок; за кредитним договором № 5915894 від 28 липня 2023 року у розмірі 3 247 гривень 00 копійок; за кредитним договором № 6851307 від 11 липня 2023 року у розмірі 17 945 гривень 00 копійок.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що внаслідок порушення зобов'язань за вказаними кредитними договорами у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка у зв'язку з отриманням ТОВ "ФК "ЄАПБ" прав на грошову вимогу за договорами факторингу підлягає стягненню на його користь в судовому порядку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2024 року позов ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість: за договором позики № 78166773 від 07 липня 2023 року в розмірі 13 062 гривні 50 копійок; за договором позики №5915894 від 28 липня 2023 року в розмірі 3 247 гривень 00 копійок; за кредитним договором № 6851307 від 11 липня 2023 року в розмірі 17 945 гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" судові витрати у розмірі 1 491 гривня 62 копійки.
Задовольняючи позов частково, суд попередньої інстанції виходив з того, що контрагенти за кредитними договорами узгодили усі його істотні умови, на підставі яких була нарахована заборгованість. При цьому вказані договори підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Доказів про те, що персональні дані ОСОБА_1 були використані первісними кредиторами для укладення договорів від його імені, до суду не надано, як і не надано доказів про те, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження ним правомірності укладених договорів.
Зменшуючи суму заборгованості за відсотками за кредитним договором № 5915894 від 28 липня 2023 року, суд урахував те, що відсотки за кредитом нараховані за період з 21 грудня 2023 року по 31 травня 2024 року включно, проте передбачений пунктом 2 договору позики строк кредиту становить 15 днів, зі сплатою відсотків в розмірі - 2,50 % на добу, тому за підрахунками суду, розмір відсотків за цим договором, які підлягають стягненню на користь позивача, становлять 3 562 гривні 50 копійок.
На рішення суду представником відповідача - адвокатом Зачепіло З. Я. подано апеляційну скаргу, де вона покликалася на його незаконність і необґрунтованість, які полягали у неповноті з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушенні норм процесуального права.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначалось про відсутність у справі належних та достовірних доказів передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до ТОВ "ФК "ЄАПБ". Позивачем не надано підтвердження сплати первісним кредиторам коштів за договорами факторингу та зарахування їх на рахунки, як того вимагає закон.
Надані ТОВ "ФК "ЄАПБ" кредитні договори, договори факторингу, реєстр боржників, розрахунок заборгованості вважає неналежними доказами, оскільки вони доводять перехід прав від первісного кредитора, однак разом з тим не підтверджують наявність прав вимоги в кредиторів. Реєстр права вимоги не є документом, що підтверджує факти передачі кредитних коштів, і не може бути доказом на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов'язань.
У матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів ОСОБА_1 саме у тих розмірах, що зазначає ТОВ "ФК "ЄАПБ". З наданих ним документів неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних про здійснені операції. Така квитанція не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, адже цей документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містить повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача.
Крім того, за змістом кредитного договору та інших документів, оформлених при наданні кредитних коштів, усупереч вимог закону не зазначено реквізити повного карткового рахунку відповідача. При цьому номер платіжної картки є частково зашифрованим і всіх позначень 16-значного номеру картки не містить, тобто банківські реквізити позичальника згідно з матеріалами справи є невизначеними. У той же час наявної у кредитора інформації щодо карткового рахунку позичальника часу було достатньо для здійснення відповідних платіжних операцій з переказу кредиту, докази про що вже мають існувати у кредитора відповідно до вимог Закону України "Про платіжні послуги". Наданий до суду розрахунок заборгованості, складений ТОВ "ФК "ЄАПБ", тобто інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. Зважаючи на це, наполягає на тому, що судом безпідставно залишено без уваги відсутність доказів перерахунку кредитних коштів відповідачу. Також судом необґрунтовано було відмовлено у застосуванні пільги щодо нарахування відсотків за кредитними договорами, адже ОСОБА_1 неодноразово під час спілкування з кредитором у телефонному режимі наголошував на тому, що він є військовослужбовцем.
З наведених підстав проситьскасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, хоча про таке право було роз'яснено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).
Так, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами частин 3, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Судом попередньої інстанції встановлено, що 07 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (далі - ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів") та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 78166773 шляхом підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Nx2y3TH2nS (а.с. 8-10).
Відповідно до пункту 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з пунктом 2 договору позики сума позики становить 9 500 гривень, строк договору 15 днів, процентна ставка (базова) 2,5 % в день, дата повернення позики 22 липня 2023 року.
14 червня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів"та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги, серед інших, до боржника ОСОБА_1 за договором позики №78166773 на суму заборгованості 34 437 гривень 50 копійок, що підтверджується договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, додатковою угодою № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, додатковою угодою № 14 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, актом прийому-передачі реєстру боржників № 13 від 21 грудня 2023 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та витягом з реєстру боржників № 13 (а.с. 11-16).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором позики № 78166773 за період з 21 грудня 2023 року по 31 травня 2024 року становить 34 437 гривень 50 копійок та складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 500 гривень та заборгованості за відсотками в сумі 24 937 гривень 50 копійок (а.с. 17).
28 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" (далі - ТОВ "Маніфою")та ОСОБА_1 було укладено договір позики №5915894 (а.с. 23-27).
Відповідно до пункту 1. договору позики позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пункту 2.2. договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні.
Відповідно до пункту 2.3. договору позики параметри позики: тип позики: довгострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника; сума позики: 1 000,00 грн; строк позики: загальний строк до 07 жовтня 2023 року (71 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком; дата надання позики: 28 липня 2023 року; дата повернення позики: 07 жовтня 2023 року.
Згідно з пунктом 2.4. договору позики процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: акційна процента ставка, фіксована: 0,01000 % на день застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозиції та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1. цього договору; базова процента ставка, фіксована: 2,49000 % на день застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідно додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору; основна процента ставка, фіксована: 3,00000% на день застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього договору.
Відповідно до пункту 2.5. договору позики позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівково переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
17 серпня 2023 року між тими самими сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору позики №5915894 від 28 липня 2023 року, за умовами якої сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення строку користування позикою за цією додатковою угодою. Основні параметри позики в межах дії цієї додаткової угоди: сума позики станом на дату укладення цієї угоди: 1 000,00 гривень; строк користування позикою за цією додатковою угодою: загальний строк - до 05 листопада 2023 року (80 днів); строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком; дата повернення позики: 05 листопада 2023 року; процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики за цією додатковою угодою: базова процента ставка, фіксована: 2.49000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду за цією Додатковою угодою; основна процентна ставка, фіксована: 3.00000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою; проценти за користування позикою нараховуються згідно з розрахунком, затвердженим сторонами при укладенні цієї додаткової угоди щодо продовження строку позики, що є її невід'ємною частиною - додаток №1. Сторони підтверджують, що користування позикою за цією додатковою угодою здійснюється без змін умов надання позики за договором позики (а.с. 33-35).
11 січня 2024 року між ТОВ "Маніфою", як клієнтом, та ТОВ "ФК "ЄАПБ", як фактором, був укладений договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 36-38).
11 січня 2024 року між ТОВ "Маніфою"та ТОВ "ФК "ЄАПБ" підписано та засвідчено печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року (а.с. 40).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №5915894 в сумі 3 247 гривень, з яких: 1 000,00 гривень - заборгованість по основному боргу; 2 247 гривень - заборгованість за процентами за користування позикою (а.с. 41).
Як видно з розрахунку заборгованості за договором позики №5915894 від 28 липня 2023 року, складеному позивачем, за період з 11 січня 2024 року по 31 травня 2024 року заборгованість відповідача складала 3 247 гривень, з яких: 1 000 гривень - заборгованість по основному боргу; 2 247 гривень - заборгованість за процентами (а.с. 42).
11 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна"(далі - ТОВ "Авентус Україна") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6851307, яким було погоджено такі умови: сума кредиту, строк кредиту, періодичність платежів зі сплати процентів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, дата надання кредиту (а.с. 47-54).
13 лютого 2024 між ТОВ "Авентус Україна"та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №13022024, за яким ТОВ "Авентус Україна"передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Авентус Україна"права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 55-56).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 13 лютого 2024 року до договору факторингу №13022024 від 13 лютого 2024 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 945 гривень (а.с. 58).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №6851307 від 11 липня 2023 року за період з 13 липня 2024 року по 31 травня 2024 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 945,00 гривень, з яких: 7000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 945 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 59).
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість: за договором позики № 78166773 від 07 липня 2023 року в розмірі 13 062 гривні 50 копійок; за договором позики №5915894 від 28 липня 2023 року в розмірі 3 247 гривень; за кредитним договором № 6851307 від 11 липня 2023 року в розмірі 17 945 гривень.
Так, матеріали справи містять договори позики, які були укладені між первісними кредиторами (ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ТОВ "Маніфою", ТОВ "Авентус Україна") та ОСОБА_1 , які судом першої інстанції обґрунтовано визнані належними доказами, та які підтверджують факт укладення таких договорів між сторонами. Сторонами було погоджено усі істотні умови договорів, що підтверджується їхніми підписами. Зокрема відповідач для цього скористався електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України "Про електронну комерцію". Крім того, перед підписом ОСОБА_1 у договорах зазначені його персональні дані, а саме: серія паспорта та РНОКПП.
Отже, зазначені обставини спростовують доводи заявника про відсутність доказів щодо укладення договорів позики між первісними кредиторами та ОСОБА_1 .
Щодо розміру заборгованості за кредитними договорами, то апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і він мав можливість надати суду виписки зі свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ТОВ "Маніфою", ТОВ "Авентус Україна"на виконання укладених договорів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до них відповідно до законодавства.
Тому доводи заявника про те, що позивач не надав доказів на підтвердження отримання та використання ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором, спростовуються матеріалами справи, а невизнання відповідачем факту укладання договорів і використання такого ідентифікатора, а також факту отримання коштів, не є обґрунтованим позичальником за допомогою належних доказів.
Доказів про те, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків тощо) були використані первісними кредиторами чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, заявником не надані. При цьому до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій позичальник не звертався.
Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про те, що позивачем не доведено перехід до нього права вимоги до ОСОБА_1 від первісних кредиторів, позаяк на підтвердження переходу права вимоги від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ТОВ "Маніфою", ТОВ "Авентус Україна"до ТОВ "ФК "ЄАПБ", ним подано копії договорів факторингу, копію витягів з реєстру прав вимоги, копію актів приймання передачі до договорів факторингу.
Аргументи адвоката Зачепіло З. Я. про те, що відповідач з 11 жовтня 2023 року перебуває на військовій службі і відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" йому проценти за користування кредитом не нараховуються, на увагу не заслуговують, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позичальником не надано доказів на підтвердження повідомлення первісних кредиторів, в період дії договорів, щодо розповсюдження на нього гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Для реалізації цього права на пільгу ОСОБА_1 не звернувся до жодного із первісних кредиторів з повідомленням, заявою чи пропозицією про зміну договору, не використав своє право, передбачене законом та не надав встановлені документи, а тому ні у ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ні у ТОВ "Маніфою", ні у ТОВ "Авентус Україна"протягом дії договорів не виникало обов'язку перерахування відсотків за користування кредитом.
Інші доводи апеляційної скраги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд з метою уникнення відповідачем відповідальності. Разом з цим, ці доводи законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Тобто будь-яких доказів на обґрунтування заперечень проти позову, в т.ч. і щодо відсутності вини ОСОБА_1 та зобов'язань, заявником не надано, судом не було здобуто, а матеріали справи їх не містять.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Презумпцію винуватості боржника та факту виникнення між сторонами відповідного зобов'язання не спростовано, а тому порушення суб'єктивних прав правонаступника кредитора є очевидним, що спонукало до часткового задоволення позову.
Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін, відповідно до ст. 375 ЦПК України, є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Приходячи до переконання про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Окрім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.В. Боймиструк
Н.М. Ковальчук