Справа № 552/441/24 Номер провадження 22-ц/814/3103/24Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
29 листопада 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Чумак О.В.,
суддів Бутенко С.Б., Дряниці Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Максименко Юлії Петрівни в інтересах відповідача ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2024 року, ухвалене суддею Самсоновою О.А., повне рішення складено 07 червня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
В обґрунтування позову зазначав, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_1 з 28 лютого 2004 року.
21 лютого 2012 року шлюб з відповідачем розірвано.
В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 02 листопада 2011 року.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 червня 2018 року у справі №552/3216/18 розмір аліментів, що стягується з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 , зменшений до 1/8 частки усіх видів заробітку.
Дитина має хронічні захворювання, а саме міопію середнього ступеня з астегматизмом правого ока, міопію високого ступеня з астегматизмом лівого ока, виразкову хворобу шлунка 12-палої кишки в стадії нестійкої ремісії, хронічний гастродуоденіт, ГЕРХ, плоскоступість.
Дитина потребує регулярних медичних обстежень, стаціонарного лікування, оздоровлення у санаторно-курортних закладах, прийому дороговартісних ліків, ортопедичного взуття, гігієни та корекції зору (постійно).
У зв'язку з хворобою дитина потребує додаткових витрат на лікування.
Дитина має здібності до вивчення іноземних мов, з 2016 по 2022 рік син навчався та розвивав свої здібності у школі іноземних мов, на що теж були витрачені додаткові кошти.
Закінчуючи 9 -й клас ЗОШ 2020-2021 р.р., син вирішив вступати до Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». При поданні документів до обраного закладу освіти нам було повідомлено, що син може пройти підготовчі курси підвищення знань абітурієнтів за які отримає сертифікат з додатковими балами, які потім додаються до результатів екзаменів, що відбудуться після закінчення курсів. Це значно покращує результат при вступі, а також дитина не перебуватиме у цьому випадку в напруженому стані. Вартість курсів становила 1500 грн.
В процесі навчання 2022 року в зв'язку з ситуацією Covid-19, а також враховуючи вади зору дитини було придбано комп'ютер та гарнітуру до нього, щоб дитина мала можливість навчатися дистанційно.
З жовтня 2022 р. по березень 2023 р. при Полтавському університеті економіки і торгівлі (ПУЕТ), дитина проходила підготовчі курси до НМТ.
Загальна сума понесених позивачем витрат на лікування, навчання та розвиток здібностей дитини за період з 2016 р. по 2024 р. складає 82898.34 грн.
Добровільно половину додаткових витрат на утримання дитини відповідач їй не відшкодовує.
Просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1/2 частину додаткових витрат на утримання дитини, що становить 41449 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 41449,00 грн. на відшкодування додаткових витрат, понесених позивачем на утримання дитини.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З рішенням суду не погодилася адвокат Максименко Ю.П. в інтересах відповідача ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу. Просить оскаржуване рішення суду скасувати та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд помилково не взяв до уваги пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того судом не враховано, що деякі чеки надані на підтвердження лікування сина є нечитабельними, а тому не можливо вирахувати дійсну суму та призначення придбаних ліків саме на лікування ОСОБА_3 , тоді як відповідачем надавалися кошти на лікування сина. Зазначає, що не є додатковими витратами оплата курсів вивчення англійської мови та підготовчих курсів для вступу у коледж, оскільки дані витрати не спрямовані на розвиток особливих здібностей дитини. Також звертає увагу, що сплачував аліменти у більшому розмірі аніж половина прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та постійно надає матеріальну допомогу, а тому також безпідставним є стягнення додаткових витрат на придбання комп'ютера.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Згідно частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 41499 грн. 00 коп. та беручи до уваги положення частини 13 статті 7, статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи сторони у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 липня 2006 року Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с. 47).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2011 року у справі № 2-3362/11 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 02 листопада 2011 року (а.с. 42).
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 червня 2018 р. у справі № 552/3216/18 розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 зменшено з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/8.
Виконавчий документ з виконання вказаного судового рішення щодо стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18 вересня 2023 року за вих. №100495, заборгованість ОСОБА_1 по аліментам, що стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 01 вересня 2023 року відсутня.
Згідно копій медичних документів ОСОБА_3 встановлено діагноз: виразкова хвороба 12-палої кишки, хронічний гастрит (а.с. 9, 14), лівобічний грудний сколіоз, пласкоступість (а.с. 13, 25), міопія середнього ступеню, астигматизм правого ока, міопія високого ступеню лівого ока (а.с. 23, 26, 29).
На підтвердження витрат на лікування позивачем надано копії медичних консультативних висновків, результатів ультразвукових досліджень, довідок та призначень лікарів, рецепта на окуляри та чеків.
Відповідно до копій договорів про навчання іноземній мові від 03 вересня 2018 року №204, від 07 вересня 2016 року №177, від 03 вересня 2020 року №95 та квитанцій про оплату послуг ОСОБА_3 вивчав іноземну мову. На оплату занять дитини з вивчення іноземної мови позивачем сплачено 29378 грн. (а.с.7, 8, 30, 32, 38)
Також, встановлено, що ОСОБА_3 відвідував підготовчі курси до вступу у Полтавський коледж нафти і газу Національного університету Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» що підтверджується копією договору № 13 про надання освітніх послуг від 07 жовтня 2020 року та копіями платіжних інструкцій на загальну суму 6968,75 грн. (а.с. 31, 52-57).
Крім того, для навчання дитини та розвитку її здібностей позивачем придбано комп'ютер з необхідною та гарнітурою загальною вартістю 26172,9 грн. (а.с. 33-36, 60, 61)
Частиною 3 статті 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною 2 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог частини 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489 цс 17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Згідно з частиною 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.
Разом з цим, відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи матеріали справи колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що частина квитанцій долучених до позовної заяви є нечитабельна, а отже не може слугувати доказом відповідних витрат. Крім того частина квитанцій підтверджує придбання ліків, однак не надано доказів, що дані ліки придбавалася саме для лікування дитини.
Разом з тим аналізуючи часовий період за який були зроблені витрати на лікування та їх вартість, а також розмір аліментів. який сплачувався, колегія суддів приходить до висновку, що регулярна сплата аліментів покривала витрати на лікування, які не були надмірними.
Надаючи правову оцінку витратам понесеним у зв'язку з вивченням іноземної мови та підготовчими курсами, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками викладеними в оскаржуваному рішенні щодо визначення їх характеру, як додаткових витрат.
Так, позивачем не надано доказів, що зазначені вище витрати були зумовлені особливими здібностями дитини, в тому числі щодо мов, та потребували додаткових витрат, а отже вони не відносяться до додаткових витрат на дитину. Також позивачем не доведено, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на утримання дитини. При цьому, підготовка до вступу в коледж, додаткові заняття з вивчення іноземної мови не можуть вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків, позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності відвідування дитиною таких додаткових занять.
До аналогічного висновку прийшов Верховий Суд у постанові від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20.
Оцінюючи придбання комп'ютеру та гарнітури до нього як додаткові витрати колегія суддів приймає до уваги, що їх придбання було необхідне для навчального процесу у формі онлайн, та зумовлене дистанційною формою навчання, у зв'язку з введенням воєнного стану, тобто було зумовлено особливими обставинами, а тому розцінюється судом як додаткові витрати.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню додаткові витрати понесені на придбання комп'ютера та гарнітури до нього на загальну суму 13086,45 грн.
У свою чергу суд апеляційної інстанції звертає увагу на безпідставність доводів відповідача щодо пропуску строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 20 СК України строк позовної давності не застосовується до спорів про стягнення додаткових витрат на дитинну.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2024 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат, понесених позивачем на утримання дитини з 41449,00 грн. до 13086,45 грн.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи часткове задоволення позивних вимог, рішення суду слід змінити в частині розміру стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави судового збору зменшивши його з 1211,20 грн. до 382,38 грн.
Також слід компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави витрати понесені ним на сплату судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 1244,26 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Максименко Юлії Петрівни в інтересах відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2024 року змінити.
Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат, понесених позивачем на утримання дитини з 41449,00 грн. до 13086,45 грн.
Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави судового збору з 1211,20 грн. до 382,38 грн.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави витрати понесені ним на сплату судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 1244,26 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2024 року
Головуючий О.В. Чумак
Судді С.Б. Бутенко
Ю.В. Дряниця