1Справа № 335/13245/24 2/335/4334/2024
09 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, про встановлення факту перебування на утриманні,
04.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, про встановлення факту перебування на утриманні ,в якому просив про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, які не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та загиблим ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з червня 2023 по 22.12.2023 року, про встановлення факту перебування на повному утриманні загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 члена його родини - ОСОБА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.12.2024 року визначено головуючого суддю Апаллонову Ю.В.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Так, цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є: верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 двічі зверталася до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя з аналогічними позовами до того ж відповідача, які одночасно перебували у провадженні судів під головуванням двох різних суддів, при цьому у третій позовній заяві від 04.12.2024 позивач підтвердила, що не було подано іншого позову (позовів) до цих ж відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому станом на 04.12.2024 року не сплив визначений законом п'ятнадцятиденний строк на оскарження ухвал Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.11.2024 та від 21.11.2024 року про залишення без розгляду позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні (справи № 335/2772/24, № 335/7819/24), а відтак, для вирішення питання відкриття провадження за вказаним позовом, з огляду на процесуальну поведінку позивача, йому пропонується надати суду засвідчені копії судових рішень у вказаних справах, які набрали законної сили.
Відповідно до статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Окрім того, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.
Позов у цивільному процесуальному праві має характерні для нього ознаки, у тому числі: позов повинен містити матеріально-правову вимогу про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що випливає з порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів стосовно якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати матеріально-правове підґрунтя, тобто бути врегульованою нормами матеріального права та підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову - це фактична та юридична основа певної матеріально-правова вимоги позивача до відповідача.
Зміст позову - це конкретна дія суду, яку вимагає вчинити позивач на його користь. Безумовно така дія у матеріально-правовому сенсі повинна корелюватися з конкретним чи конкретними способами захисту порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, що відображені у матеріально-правових нормах.
Частиною 2 статті 16 та статтею 21 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, законом визначено способи захисту порушених цивільних прав та інтересів.
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просить про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки та про встановлення факту перебування на утриманні.
Зміст позову є вказівкою позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), однак в порушення вимог вказаних норм, позивач не обґрунтовує в чому полягає порушене право і чи взагалі воно порушено, не визнано або оспорене та не обґрунтовує спосіб захисту порушеного права, не зазначає в чому полягає порушення прав та інтересів позивача з боку зазначеного відповідача, якими саме діями відповідач ОСОБА_2 не визнає, порушує, чи оспорює її права відносно позивача та в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем, а позовні вимоги не сформульовані із зазначенням конкретного способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом засобом за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Суд звертає увагу, що цивільно-правовим спором є спір, який виникає внаслідок відсутності згоди суб'єкта цивільного права щодо умов виконання тих чи інших прав або обов'язків, що випливають з закону чи договору. В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Спір про право може виникнути в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи. З іншого боку, необхідною умовою порушення судового провадження є наявність певного спору, конфлікту, що виник із суспільних відносин, які опосередковуються правом.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.
У позовній заяві позивач зазначає, що у матері померлого ОСОБА_2 може виникнути спір, так як вирішення цього спору вплине на зменшення виплат. Між тим, у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено, яким чином відповідачем ОСОБА_2 по справі порушено, не визнаються чи оспорюються права позивача, наявність спору про право та матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що випливає з порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у позові не вказана.
Разом з тим, вирішення спору, який може виникнути у майбутньому і питання про майбутні правовідносини сторін знаходяться за межами компетенції суду і суд позбавлений можливостізадовольняти вимоги на майбутнє для захисту можливо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача у майбутньому чи наперед встановлювати, що між сторонами у майбутньому може виникнути спір.
Отже, обов'язковою умовою для вирішення судом спору у позовному провадженні є наявність такого спору саме на момент звернення до суду, а не в майбутньому і вирішення спору, який може виникнути у майбутньому і на майбутнє, законом не передбачено..
Таким чином, позивачем всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не наведено змісту позовних вимог щодо спору з відповідачем, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачені законом (ст.16 ЦК України) чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також у у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, що в даному конкретному випадку, позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, про встановлення факту перебування на утриманні пов'язані між собою і їх доцільно розглядати в одному провадженні та чим конкретно це підтверджується.
Крім того, ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ч. 4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, з огляду на ті обставини, що вирішення заявлених вимог може вплинути також і на права інших осіб, які мають права на отримання відповідних виплат, позивачу пропонується також навести у заяві обставини щодо наявності інших осіб, які належать до членів сім'ї загиблого, залучити їх до участі у справі, вказавши їх або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та надати копії позовної заяви для вручення її усім особам.
Отже, позивачу слід надати суду оновлену позовну заяву, які відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України у кількості примірників відповідно до кількості учасників з урахуванням вищенаведеного.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, не підтвердження чого долучено копію трудової книжки, довідки форми ОК-5 та ОК-7.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосудця та дотримання принципу забезпечення рівних процесуальних прав і обов'язків учасників судового процесу.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Разом з тим, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Проте, згідно із матеріалів наданих суду разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відноситься.
В силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Умови передбачені п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» клопотанням не доведені і не підтверджені.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі заяви.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище сторони, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного суду від 20.04.2023 року у справі № 990/13/223, який є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
Суду, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, надана копія трудової книжки, довідки форми ОК-5 та ОК-7, які містять відомості актуальні у березні 2024 року, тобто більше ніж 9 місяців назад, а тому не свідчать про скрутний матеріальний стан позивача станом на момент подання позову. Саме по собі клопотання із наданою копією довідки про доходи за період 2023 року є недостатнім для вирішення судом питання про звільнення або відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру за подачу позову.
Посилання на відсутність доходів, не є тим фактом, що сам по собі та в сукупності зі вказаним документом, може слугувати підставою для звільнення від виконання вимог процесуального закону, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного суду від 20.04.2023 року у справі № 990/13/223.
Суд зважає також на те, що позивачем не надано суду документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір доходу на грудень 2024 року, не надано відомостей про відсутність (наявність) будь-яких інших доходів тощо, витягів з відповідних державних реєстрів про відсутність (наявність) будь-якого рухомого та нерухомого майна, рахунків в банківських установах.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 року у справі №686/114/16-ц, який є обов'язковим доля врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
При цьому також суд зважує і на ті обставини, що з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2024 року втретє звертається до суду із позовом до того ж відповідача і з тим же предметом і підставами, ухвалою суду судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнка А.Б. у справі № 335/7819/24, 2/335/2811/2024 від 11.07.2024 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/117736515 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було задоволено частково та відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 року у справі 335/ 7819/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/123185350 заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вартанової Гаяне Михайлівни про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки - залишено без розгляду. Питання щодо судового збору не вирішено, даних щодо сплати судового збору позивачем за подання попередніх позовів не надано. Також суд враховує при оцінці фінансового становища особи ті обставини, що витрати на правничу допомогу попередньо визначені позивачем у розмірі 40000 грн.
За наведених обставин клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», у якому було подано даний позов, станом на 01.01.2024 становить 3 028 гривень.
В п. 10, 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Враховуючи викладене, за подання позовної заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, про встановлення факту перебування на утриманні, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.( 2х1211,20 грн.) та надати суду докази сплати судового збору (оригінал квитанції) в розмірі 2422,40 грн.
Судовий збір на день подачі позову до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, позивачем подано до суду клопотання про огляд мобільних телефонів, в якому позивач просить витребувати у ОСОБА_2 мобільний телефон загиблого.
Згідно до ч. 1, п. 1, 3, 4 ч. 2, ч. 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні має бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання такого доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, доказів відмови особи, в якої витребовуються докази у наданні зазначених в клопотанні конкретно визначених доказів.
З ухвали https://reyestr.court.gov.ua/Review/120912861 Орджонікідзевського районного суду від 31.07.2024 року, яка набрала законної сили у справі № 335/2772/24, встановлено, що клопотання представника позивача про огляд мобільного телефону ОСОБА_3 було залишено без задоволення з підстав того, що представники сторін суду повідомили, що у сторін зазначений мобільний телефон відсутній, в кого зазначений телефон перебуває невідомо, а відтак, позивачу слід зазначити у відповідному клопотанні підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України та викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, із наданням копій оновленої позовної заяви для відповідача для учасників справи та клопотання про витребування доказів, в якій вказати підстави, з яких випливає, що заявлений доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, квитанції про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
У задовленні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, про встановлення факту перебування на утриманні, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, про встановлення факту перебування на утриманні, залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України та викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини згідно мотивувальної частини ухвали із наданням копій оновленої позовної заяви для відповідача і для учасників справи та клопотання про витребування доказів, в якій вказати підстави, з яких випливає, що заявлений доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, квитанції про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Апаллонова