Справа № 387/578/24
Провадження № 1-кп/396/203/24
10.12.2024 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12023121100000402 від 06.10.2023 року, відносно,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Добровеличківка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянин України, українця, не одруженого, освіта професійно - технічна, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасник бойових дій, не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем, на посаді стрільця 1-го відділення 1-го стрілецького взводу 5-ї стрілецької роти стрілецького батальйону (з охорони та оброни важливих державних об'єктів) військової частини НОМЕР_1 , Південного ОТО Національної гвардії України в порушення вимог ст. ст. 3, 41, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 321 Цивільного кодексу України, 05.10.2023 року о 19:55 год. керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить його батьку ОСОБА_6 , рухаючись на проїзній частині вулиці Центральна, в смт. Добровеличківка, Новоукраїнського району Кіровоградської області, з боку вул. Поповича до приміщення районного суду, ігноруючи вимоги п.п. 1.2 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України (п. 1.2 в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів - п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;), під час руху проявив власну необережність та недбалість, нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та проявивши особисту неуважність, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, грубо порушуючи вимоги п. 10.1, ч.2 п. 10.4 ПДР України (п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; ч.2 п.10.4. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.), діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, рухаючись по горизонтальній ділянці, здійснив поворот керованого ним транспортного засобу вліво з виїздом на смугу зустрічного руху, де не надав дорогу зустрічному транспортному засобу і допустив зіткнення з моторолером «DIO FIT HONDA», який не має реєстраційного номеру під керуванням неповнолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася в зустрічному напрямку, та здійснювала перевезення пасажира неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди:
-водій моторолера «DIO FIT HONDA» неповнолітня ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: осадження шкіри в ділянці правої гомілки, осадження в ділянці правого колінного суглобу, які згідно пункту 2.3.5 « Правил визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 від 17.01.1995 року, мають ознаки ЛЕГКИХ.
-пасажир моторолера «DIO FIT HONDA», неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесне ушкодження у вигляді ЗЧМТ, гематоми в правій тім'яній ділянці, забою головного мозку середнього ступеня, лінійного перелому кісток склепіння черепа з пластинчатою епідуральною гематомою, які згідно пункту 2.1.36 «Правил визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 від 17.01.1995 року, мають ознаки ТЯЖКИХ як небезпечні для життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю, не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення, а також вказав, що після того як відбулось зіткнення він викликав швидку допомогу та відшкодував повністю заподіяну шкоду потерпілим. Крім того зазначив, що шкодує, що його дії призвели до ДТП. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.
Представник неповнолітніх потерпілих потерпілих ОСОБА_9 належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, подала заяву відповідно до якої просить суд розглядати кримінальне провадження без її участі та участі потерпілих та просить призначити покарання обвинуваченому без позбавлення волі. Крім того в матеріалах кримінальної справи наявна розписка ОСОБА_9 про те, що матеріальна шкода ОСОБА_7 обвинуваченим відшкодована повністю, претензій до ОСОБА_3 не має та просить призначити покарання не пов"язане з позбавленням волі та не позбавляти обвинуваченого водійських прав (том № 1 а.с. 164).
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_3 змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності його позиції, а також судом було роз'яснено обвинуваченому, та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні, крім його показів та щирого каяття, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними і ні одна сторона не поставила їх у сумнів під час судового розгляду, тому і у суду немає жодної підстави, ставити їх під сумнів:
- постанова визнання речовими доказами та визначення місця зберігання речового доказу від 06.10.2023 року;
- постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх подальшого зберігання від 06.10.2023 року
- висновок експерта № СЕ-19/112-23/11212-ІТ від 14.11.2023 року та ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № СЕ-19/112-23/11215-ІТ від 14.11.2023 року та ілюстративною таблицею;
- висновок експерта № СЕ-19/112-23/11208-ІТ від 07.12.2023 року та ілюстративною таблицею;
- постанова про визнання та передачу речових доказів на зберігання від 26.04.2024 року;
- висновок експерта № 67 від 23.04.2024 року;
- висновок експерта № 66 від 22.04.2024 року;
- висновок експерта № СЕ-19/112-24/5714-ІТ від 26.04.2024 року та ілюстративною таблицею.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушені, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред"явленого обвинувачення кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 286 КК України, так як обвинуваченим 05.10.2023 року вчинено порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК Країни - скоєно тяжкий злочин.
Обставиною, що пом'якшує покарання передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, утриманців не має, учасник бойових дій, не працює, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов"язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов"язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК УКраїни, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.
Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України.
Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з наведеного, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому суд не вбачає підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи його посткримінальну поведінку, яка спрямована на залагодження своєї провини, а також позицію потерпілих, які просили не позбавляти обвинуваченого водійських прав.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, позицію потерпілих, які просили призначити обвинуваченому міру покарання не пов"язану з позбавленням волі, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України із покладенням на нього обов'язків, визначених в ст.76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в розмірі 9820 грн. 48 коп. (дев"ять тисяч вісімсот двадцять грн. 48 коп.), підлягають стягненню в дохід держави.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, і суд не вбачає підстав для його обрання, до набрання вироком суду законної сили.
Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В силу ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів в сумі 9820 (дев"ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 48 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2023 року на автомобіль марки «ЗАЗ Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 чорного кольору, номер шасі НОМЕР_3 , власником якого згідно зі свідоцтва про геєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_6 (Кіровоградська область, Добровеличківського району с. Марїівка) та моторолера «DIO FIT HONDA» без реєстраційних номерів фактичним власником, є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_2 - скасувати.
Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:
- автомобіль марки «ЗАЗ Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 чорного кольору, номер шасі НОМЕР_3 , який передано на зберігання ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 .
- моторолер «DIO FIT HONDA» без реєстраційних номерів, який передано на зберігання ОСОБА_9 - залишити ОСОБА_9 .
- оптичний диск CD із записаним на ньому відео файлом «2023-10-06_11/05/41_abdf0999», формату mp4, розміром 57Mbt, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
- медична картка № 4059 стаціонарного хворого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка передана на зберігання КНП "Добровеличківська лікарня" - залишити КНП "Добровеличківська лікарня".
- медична картка № 4060 стаціонарного хворого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка передана на зберігання КНП "Добровеличківська лікарня" - залишити КНП "Добровеличківська лікарня".
- медична картка № 10185 стаціонарного хворого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка передана на зберігання КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради" - залишити КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради".
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1