Справа № 706/1191/24
1-кп/706/167/24
09 грудня 2024 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі : головуючого-судді: ОСОБА_1 при секретарі: ОСОБА_2 , в залі суду м.Христинівка розглянувши матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001457 від 01.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верхнячка Христинівського району Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, на утриманні жодних осіб не має, учасника бойових дій, зареєстрованого та постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України.
За участі прокурора: ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_3
ОСОБА_3 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, перебуваючи в зоні проведення антитерористичної операції, за невстановлених обставин, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу придбав бойову оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яку в подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що вона є бойовим припасом, шляхом носіння перемістив її до житлової квартири за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де умисно та без передбаченого законом дозволу зберігав.
01.09.2024 року близько 16 години 30 хвилин в смт. Верхнячка Христинівської територіальної громади Уманського району Черкаської області, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який раптово виник на грунті неприязних відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , узяв в руку вищевказаний предмет та з вікна продемонстрував його і здійснив погрози вказаним особам, а потім, тримаючи в руці гранату типу Ф-1, вийшов з будинку в двір загального користування між житловими багатоквартирними будинку № 6 і № 7, де знову продемонстрував гранату ОСОБА_5 та здійснив йому погрозу використати гранату, після чого останній, застосувавши до ОСОБА_3 фізичну силу, відібрав гранату та від'єднав від корпусу запал «УЗГРМ», а ОСОБА_3 пішов у невідомому напрямку.
Після цього, в період часу з 17 години 40 хвилин по 18 годину 51 хвилину 01.09.2024 року, в ході проведення працівниками поліції огляду, на столі на дитячому майданчику в дворі загального користування за вказаною вище адресою, було виявлено та вилучено предмети, які відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи №КСЕ-19/124-24/12535 від 06.09.2024, являються: корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, що споряджений конструктивно-оформленим зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом масою 50-56 грамів (згідно інформаційного джерела); бойовим уніфікованим підривником дистанційної дії до ручних гранат модернізованим УЗРГМ, який є засобом підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42, та у конструктивному поєднанні корпус бойової ручної гранати Ф-1 із бойовим підривником УЗРГМ відносяться до категорії боєприпасів та придатні для проведення вибуху, які ОСОБА_3 носив, придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Також ОСОБА_3 , 01.09.2024 року близько 16 години 30 хвилин в смт. Верхнячка, Христинівської територіальної громади Уманського району Черкаської області, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, в частині забезпечення спокійних умов суспільно-корисної діяльності та побуту людей, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно та цілеспрямовано, під час конфлікту, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою грубого порушення громадського порядку, в присутності інших жителів будинку, вчинив хуліганські дії відносно вказаних осіб, які виразилися в тому, що ОСОБА_3 взяв в руку предмет, зовні схожий на бойову гранату Ф-1, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що вищевказаний предмет являється бойовим припасом та здатний нанести тілесні ушкодження, з вікна продемонстрував даний предмет і здійснив погрози вказаним особам, а потім, тримаючи в руці предмет, який відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи №КСЕ-19/124-24/12535 від 06.09.2024, є бойовою оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, вийшов з будинку в двір загального користування між житловими багатоквартирними будинками № 6 і № 7, де знову продемонстрував гранату типу Ф-1 ОСОБА_5 та, незважаючи на присутність поряд інших мешканців будинків, здійснив йому погрозу використати гранату, яка може спричинити шкоду життю та здоров'ю йому і іншим громадянам, чим грубо порушив громадський порядок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, фактичні обставини кримінальних правопорушень і їх правову кваліфікацію не оспорює та пояснив, що дійсно виконуючи бойове завдання у зоні проведення бойових дій на території Донецької області, придбав бойову оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яку в подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що вона є бойовим припасом, шляхом носіння перемістив її до житлової квартири за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де умисно та без передбаченого законом дозволу зберігав. Розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати. 01.09.2024 року близько 16 години 30 хвилин в смт. Верхнячка Христинівської територіальної громади Уманського району Черкаської області, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який раптово виник на грунті неприязних відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , узяв в руку вищевказаний предмет та з вікна продемонстрував його і здійснив погрози вказаним особам, а потім, тримаючи в руці гранату типу Ф-1, вийшов з будинку в двір загального користування між житловими багатоквартирними будинку № 6 і № 7, де знову продемонстрував гранату ОСОБА_5 та здійснив йому погрозу використати гранату, після чого останній, застосувавши до ОСОБА_3 фізичну силу, відібрав гранату та від'єднав від корпусу запал «УЗГРМ», а ОСОБА_3 пішов у невідомому напрямку. Після цього, в ході проведення працівниками поліції огляду, на столі на дитячому майданчику в дворі загального користування було вилучено корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1. Також він 01.09.2024 року близько 16 години 30 хвилин в смт. Верхнячка, Христинівської територіальної громади Уманського району Черкаської області, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взяв в руку бойову гранату Ф-1, вийшов з будинку в двір загального користування між житловими багатоквартирними будинками № 6 і № 7, де знову продемонстрував гранату типу Ф-1 ОСОБА_5 .
Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 263 КК України, а також своїми діями, що виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, якщо воно вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, та особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Також відповідно до вимог ст.65ККУкраїни та роз'яснень, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені уст.65 ККУкраїни загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Окрім цього, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.
Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, є учасником проведення АТО, враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та щиро каявся, позицію потерпілого, який претензій дообвинуваченого немає, суд дійшов висновку призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій за ч. 1 ст. 263 КК України, ч.4 ст.296 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує та обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, думку прокурора, який під час судових дебатів вважав за можливе призначити обвинуваченому покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, у зв'язку з чим суд приходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання в цілому можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його можливо звільнити від відбування цього покарання на підставі ст.75КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,- УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч.4 ст. 296 КК Україниу виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі статті 76 ККУкраїни покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 271 грн. 84 коп., витрати за проведення за проведення судової вибухо-технічної експертизи №КСЕ-19/124-24/12535 від 06.09.2024.
Речові докази осколки корпусу бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, уніфікованрї підривник дистанційної дії до ручних гранат модернізованим УЗРГМ, який є засобом підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42., знищити.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя ОСОБА_1