Справа № 694/639/21
Провадження № 1-кп/690/19/24
про закриття кримінального провадження
09 грудня 2024 року м. Багачеве
Ватутінський міський суд Черкаської області
в складі : головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020255140000151 від 19 листопада 2020 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_5
в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 07.11.2020 близько 14.00 год. умисно, таємно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до будинку ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрав належні ОСОБА_5 алюмінієву каструлю, чавунну сковорідку, два чавунних казана, чоловічу зимову куртку марки «Freestep» та два кг ядер волоського горіху, загальна вартість яких згідно висновку експертизи № 8/119 від 30.11.2020 становить 1 455 грн. 98 коп., після чого з викраденим майном місце вчинення злочину залишив, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.
Таким чином, своїми діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки в силу вартості викраденого ОСОБА_3 майна, його діяння на даний час є не кримінально-караним.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього за фактом вчинення ним 07.11.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 ..
Заслухавши учасників судового процесу, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який 09.08.2024 набув чинності, передбачено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.
З огляду на вказане, суд вважає, що вищевказаним Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», крім іншого, внесено зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 складає 3028 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1 514 грн. 00 коп. (3 028 грн. х 50% = 1 514 грн. 00 коп.).
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01.01.2024 складає 3 028 грн. 00 коп..
Отже, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 в справі № 345/3522/18 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 в справі № 306/7567/12, про те, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності. Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі. Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК.
За змістом п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, крім іншого, в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внаслідок якого він заволодів майном загальною вартістю 1 455 грн. 98 коп., розмір заподіяної цим діянням шкоди є меншим 3 028 грн. 00 грн., як наслідок, на даний час вчинене ним діяння не вважається кримінальним правопорушенням, в силу втрати чинності закону, яким встановлювалася його кримінальна протиправність, що є передумовою для закриття даного кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.
Вказане узгоджується з релевантною щодо обставин кримінального провадження практикою Верховного Суду, зокрема правових висновків, викладених у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.08.2024 в справі № 567/507/23, Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 в справі № 278/1566/21.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Отже судові витрати по цьому кримінальному провадженню за проведення судової експертизи необхідно віднести на рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 2, 7, 100, 110, 124, 284, 286, 350, 372, 393-395, 479-2 КПК України, суд, -
клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12020255140000151 від 19 листопада 2020 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12020255140000151 від 19 листопада 2020 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта за проведення судової експертизи віднести на рахунок держави.
Підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 відсутні.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали суду направити до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП за вчинення діяння, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 10 грудня 2024 року о 13 год. 00 хв..
Головуючий ОСОБА_1