Справа № 638/3810/24
Провадження № 1-в/638/728/24
09 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної служби «Центр пробації» в Харківській області про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 125, 75,70 КК України,
встановив:
Начальник Шевченківського районного відділу філії Державної служби «Центр пробації» в Харківській області звернулась до суду з поданням, в якому просить суд на підставі ч. 2 ст. 74 КК України прийняти рішення про звільнення ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 125, 75,70 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено, та привести вирок у відповідність до діючого законодавства.
В обґрунтування подання зазначає, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, яким внесені зміни дост. 51 КУпАП, відповідно до яких викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2024 року становить 3028 грн. Згідно вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року, ОСОБА_3 05.02.2024 року та 11.03.2024 року скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України, ч. 1 ст. 125 КК України та спричинив матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 887,00 грн. При цьому посилається на зворотну дію в часі закону про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ст.5, ст.74 КК України).
Представник Шевченківського районного відділу філії Державної служби «Центр пробації» в Харківській області у судове засідання не прибув, до суду надійшла заява про розгляд подання у відсутність представника органу пробації, просять подання задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, надіслала заяву, в якій подання органу пробації підтримала з підстав, зазначених у ньому, просила задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає можливим провести судове засідання у відсутність представника органу пробації.
Суд, вислухавши думку прокурора, засудженого, дослідивши матеріали справи, вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню через наступне.
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, та призначено йому покарання:
-за ч.2 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
-за ч.1 ст. 125 КК України - у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набрав законної сили 22.08.2024.
За правилами п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках передбачених частинами 2, 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
У разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 13 частини 1 статті 537 цього Кодексу відповідне клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК).
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5КК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, яким визначено, що адміністративним правопорушенням відповідно до ст.51 КУпАП є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказаним законом підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється положеннями ст.51 КУпАП, тим самим визначена нижня межа цього параметру для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна (статті 185, 190, 191 КК України), адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем саме у ст.51 КУпАП.
Отже, із часу набуття чинності Законом №3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191КК України настає, якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Зміни до ст. 51 КУпАП, які стосуються збільшення розміру вартості викраденого майна для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, в розумінні ст. 3, 5 КК України є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує (усуває) кримінальну протиправність діяння, предметом посягання якого було майно на суму, що не перевищує 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказані зміни мають зворотню дію в часі.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21 зроблено висновок, щоЗакон України №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст.5 КК Українидля тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Зі змісту вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 вбачається, що ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, які вчинені ним 05.02.2024 року та 11.03.2024 року, сума заподіяних ОСОБА_3 збитків за епізодом таємного викрадення чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст.185 КК України) становить 887,00 грн.
З урахуванням вказаних змін, встановленого станом на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також положень підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV, ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, кримінальна відповідальність за викрадення майна у 2024 році настає лише у тому разі, коли вартість майна перевищує 3028 гривень.
Таким чином встановлена вироком матеріальна шкода за ч.4 ст.185, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів громадян, а саме 3028 грн.
У зв'язку із викладеним, таке діяння ОСОБА_3 відноситься до адміністративного правопорушення, а його кримінальна караність усунена Законом №3886-IX.
Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений за діяння, караність якого усунена Законом №3886-IX, він підлягає звільненню від покарання за ч.4 ст.185 КК України, призначеного вироком суду.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд.
постановив:
Подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної служби «Центр пробації» в Харківській області про приведення у відповідність до вимог закону - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від покарання, призначеного йому вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке його засуджено.
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 привести у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Виключити з вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Копію ухвали направити до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області для відома та вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: