Справа № 539/5322/24
Провадження № 3/539/1682/2024
09 грудня 2024 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши матеріал, що надійшов із Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.11.2024 року серії ВАВ №029486, громадянка ОСОБА_1 10.11.2024 року о 19 год 20 хв за адресою АДРЕСА_2 вчинила психологічне насильство відносно невістки ОСОБА_2 , а саме лаялась в її адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, що могло спричинити психологічну шкоду здоров'ю потерпілої, чим вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_1 в протоколі зазначила, що з протоколом не згодна, не лаялась, не погрожувала, неправомірних дій не вчиняла.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, 10.11.2024 року близько 19 год 00 хв вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 прийшли за адресою АДРЕСА_2 , щоб побачитись з онукою. Вона стала стукати у двері квартири. Дверей ОСОБА_2 не відчинила та повідомила, що відчиняти не буде і викличе поліцію. Після чого ОСОБА_2 викликала поліцію, а вона з чоловіком пішли додому. Під час розмови вона не лаялась в адресу ОСОБА_2 та не погрожувала, ніяких неправомірних дій відносно неї не вчиняла. Вважає, що ОСОБА_2 повідомила до поліції неправдиву інформацію у зв'язку з неприязними стосунками. Крім того, на наступний день вона була в квартирі потерпілої та побачилася з онукою, якихось змін в поведінці онуки та потерпілої вона не побачила.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 10.11.2024 року близько 19 год 20 хв до неї додому прийшла її колишня свекруха ОСОБА_1 та почала гучно стукати в двері, смикати за ручку, через що налякала її доньку ОСОБА_4 . Дана подія відбувалася неодноразово. ОСОБА_1 приходить на роботу, виражається нецензурно, погрожує забрати дитину, принижує її. На питання головуючої, повідомила, що нецензурної лайки та погроз від свекрухи вона не чула, лише було дуже голосно.
Вислухавши всіх учасників розгляду справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вказаною нормою закону встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У відповідність до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, вбачається, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Психологічне насильство в сім'ї, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу норм вказаних Законів вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідно до обставин вказаної справи, може мати місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
В протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що 10.11.2024 року о 19 год 20 хв за адресою АДРЕСА_2 вчинила психологічне насильство відносно невістки ОСОБА_2 , а саме лаялась в її адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, що могло спричинити психологічну шкоду здоров'ю потерпілої.
В якості доказу у цій справі поліцейським надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №029486 від 21.11.2024, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.11.2024, письмові пояснення ОСОБА_5 , заява ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства від 13.11.2024, письмові пояснення ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_1 , копія паспорта ОСОБА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав за номером 382995894 відповідно до якого ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_3 , копія Свідоцтва про право на спадщину за законом.
Також в судовому засіданні долучено копію свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Суддя вважає, що працівником поліції не зібрані достатні та належні докази вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , оскільки потерпіла не демонструє ознак емоційної невпевненості, пригніченості чи заляканості, спричинених діями ОСОБА_1 .
Із зібраних доказів, суддя вбачає, що сварки між колишніми невісткою та свекрухою відбуваються регулярно через поділ майна після смерті сина ОСОБА_1 та побачень з онукою.
Судді не надано доказів спричинення ОСОБА_1 психологічного насильства відносно колишньої невістки, що призвели до емоційної невпевненості останньої, нездатності захистити себе або завдання шкоди її психологічному здоров'ю.
Крім того, як потерпілою ОСОБА_2 так і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не підтверджено висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою в бік ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене, суддя вбачає відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , а саме: відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суддя вважає, що провадження у цій справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту першому частини першої статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенського міськрайонний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я.В. Просіна