Справа № 355/744/24
Провадження № 2/355/584/24
28 листопада 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
секретаря судового засідання Ющенко Л.А., Котенко Л.О.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
01 травня 2024 року представник позивача - Товариства з Обмеженою Відповідальністю « Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В обґрунтування позову зазначили, що 22.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 22.10.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту.
22.10.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7659, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 22.10.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 383147-KC-012 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 41 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.15903659 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 41 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Також, 04.12.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 383147-KC-012 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди, сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 12.02.2024р.»
Також сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 17 тижнів.»
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 383147- КС-012 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 383147-КС-012 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 383147-KC-121 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 383147-КС-012 на загальну суму 34 280,00 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144пс18) зазначено, що « не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами».
Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що « часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Відповідно до пункту 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у боржника станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 383147-КС-012 про надання кредиту в розмірі 60 464,65 грн, що складається з:
-суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 046,15 грн;
-суми прострочених платежів по процентах - 25 418,50 грн;
-суми прострочених платежів за комісією 0,00 грн.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії, спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту права й охоронюваних законом інтересів Банку, Банк звернувся до суду з даною позовною заявою, яку просить задовільнити у повному обсязі.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 30.05.2024 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день і час розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог чинного законодавства; надав на адресу суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнав частково, просив задовільнити позов частково, з урахуванням суми, внесеної за кредитом, у розмірі 32 280,00 грн.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню, а саме - Цивільний кодекс України, Закон України «Про захист прав споживачів», та постанова №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд приходить до наступного.
Згідно ст.1054 ЦК України банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин по кредитних договорах застосовуються положення ст.ст.1046-1053 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник вчасно не повернув суму боргу, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір % не встановлений договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонам.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду .
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Розрахунок та нарахування процентів за користування кредитом у формі дозволеного овердрафту здійснюються Банком у порядку, визначеному умовами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до Правил, « сторони узгодили, що у разі настання Події припинення, Банк зупиняє нарахування процентів, комісій, пов'язаних з користуванням лімітом дозволеного овердрафту з для настання Події припинення. 3 дня настання Події припинення вся фактична заборгованість Клієнта вважається простроченою, а Клієнт зобов'язаний повернути її та сплатити Платежі згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного Кодексу України за весь період прострочення.
Платежі згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного Кодексу України - проценти від суми простроченої заборгованості Позичальника (Клієнта) у розмірі процентів за користування несанкціонованим кредитом, який зазначено у Тарифному плані.
Судом встановлено, що 22.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 22.10.2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту.
22.10.2023 року ОСОБА_2 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7659, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 22.10.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 383147-KC-012 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 41 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.15903659 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 41 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Також, 04.12.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 383147-KC-012 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди, сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 12.02.2023р.»
Також сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 17 тижнів.»
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 383147- КС-012 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 383147-КС-012 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 383147-KC-012 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 383147-КС-012 на загальну суму 34 280,00 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144пс18) зазначено, що « не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами».
Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що « часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Відповідно до пункту 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
ОСОБА_1 , через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету ввійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно- телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил, після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту, в особистому кабінеті заявника розміщується оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання оферти, Заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2. 3.1.3 Правил).
Як зазначено вище, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 22.10.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №№ 383147-КС-012 про надання кредиту. Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю.
22.10.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 383147-КС-012 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-7659, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил, позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про й прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону: вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом використання електронної правової угоди є використання:
-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс- коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію":
-електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
-одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Отже, із змісту вищенаведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Таким чином, Кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами , що підтверджує укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не може бути укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20).
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.)
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у боржника станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 383147-КС-012 про надання кредиту в розмірі 60 464,65 грн, що складається з:
-суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 046,15грн;
-суми прострочених платежів по процентах - 25 418,50 грн;
-суми прострочених платежів за комісією 0,00 грн.
Суд звертає увагу, що сплачена відповідачем ОСОБА_1 сума за кредитом у розмірі 34 280, 00 грн. врахована позивачем при розрахунку заборгованості, тобто доводи відповідача, щодо відрахування від загальної суми заборгованості за кредитом вищевказаної суми є безпідставними.
З приводу клопотання відповідача ОСОБА_1 щодо звільнення його як військовослужбовця за контрактом, від сплати відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Положення Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю в нього статусу учасника бойових дій.
Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом на підставі ч. 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. На це вказав у своїй постанові від 04 вересня 2024 року Верховний Суд у справі 426/4264/19.
Після внесення змін до законодавства ч. 15 ст. 14 Закону «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією РФ проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом, мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Водночас вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу військовослужбовця за контрактом.
Верховний Суд зазначив, що висновки судів про застосування до спірних правовідносин пункту 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення цього закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у справі, встановлених під час неодноразового її розгляду, на спірні правовідносини не поширюються.
Враховуючи викладене, судам слід було вирішити питання про стягнення з відповідачів на користь банку процентів за користування кредитом, а також трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, без урахування наявності у позичальника пільг згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З урахуванням вищевикладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки та взявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 422,40 грн., оскільки заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, яке зареєстроване за адресою: 01133, Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 383147-КС-012 про надання кредиту від 22.10.2023р. у розмірі 60 464 (шістдесят тисяч чотириста шістдесят чотири ) гривні 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, яке зареєстроване за адресою: 01133, Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, офіс 411) сплачений судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева