Справа 754/4667/24
№ 2/688/693/24
Рішення
Іменем України
03 грудня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат, трьох відсотків річних від простроченої суми зобов'язання,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат, трьох відсотків річних від простроченої суми зобов'язання, посилаючись на те, що 26.01.2012 заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2-780/12 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 336 033 грн суми позики, втрати від інфляції, трьох процентів річних та 2 823 грн судового збору.
Рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів за договором позики не виконано, у рахунок погашення боргу відповідачем жодної сплати здійснено не було.
Відповідно до умов договору позики від 22.12.2010, відповідач мав сплатити позивачу 334 216 грн у строк до 22.08.2011.
Виходячи із встановленого індексу інфляції, з 06 лютого 2021 року по лютий 2024 року відповідач повинен сплатити на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 148 677, 80 грн.
Крім цього, відповідач повинен сплатити на користь позивача три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання за період з 06 лютого 2021 року по лютий 2024 року в розмірі 30 104, 13 грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь 3 % річних від простроченої суми зобов'язання за період з 06.02.2021 по 06.02.2024 в сумі 30 104, 13 грн, інфляційні втрати за цей же період в сумі 148 677, 80 грн, а всього 180569,75 грн та судовий збір.
В подальшому представник позивача позовні вимоги збільшив та просив з відповідача стягнути з тих же підстав 3 % річних від простроченої суми зобов'язання за період з 06.02.2021 по 25.11.2024 в сумі 47068,99 грн, інфляційні втрати за період з 06.02.2021 по 01.07.2024 в сумі 169248,59 грн, а всього 216317,58 грн та судовий збір.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, подав письмові заперечення на позов та просив розглядати справу за його відсутності.
У запереченнях представник відповідача зазначив, що вимога позивача про збільшення розміру позовних вимог у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування є такою, що не відповідає пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідач звільняється від обов?язку сплатити на користь позивача 3% річних та інфляційні у зв?язку із дією на території України карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19» зі змінами та доповненнями, на період з 12.03.2020 до 30.06.2023 та тридцять днів після його завершення (30 липня 2023 року).
Позивач пропустив строк звернення з вимогами про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України за період з 25.12.2020 по 28.03.2021.
Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України обмежується останніми трьома роками та з урахуванням п.п. 15 та 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України на період дії карантину та воєнного стану та у тридцятиденний строк після їх припинення.
Просив у задоволенні позову відмовити.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09.05.2024 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.05.2024. За клопотанням позивача судове засідання відкладено на 29.07.2024. 25.07.2024 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у зв?язку з чим судове засідання відкладено на 30.08.2024. 08.08.2024 від представника відповідача надійшли письмові заперечення. За клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 25.09.2024 та на 29.10.2024. У зв?язку з перебуванням судді у відпустці судове засідання відкладено на 27.11.2024, у зв?язку з неявкою представника позивача - на 03.12.2024.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини за договором позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору позики від 22.12.2010 відповідач позичив у позивача 334216,52 грн, які зобов?язався повернути не пізніше 22.08.2011. Оскільки відповідач борг не повернув, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.01.2012 в справі № 2-780/12 з відповідача на користь позивача стягнуто 336033 грн суми позики, втрати від інфляції, 3% річних та 2823 грн судового збору.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26.01.2012 не виконано. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.04.2024 позивачу поновлено строк для пред?явлення виконавчого документа до виконання у справі в справі № 2-780/12.
4.Норми права, які застосував суд.
Ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або за рахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто ці проценти та інфляційні втрати, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
5.Оцінка суду.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Між сторонами укладено договір позики у нотаріальній формі, в зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за договором позики рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики 336033 грн суми позики, втрати від інфляції, 3% річних та 2823 грн судового збору, однак позичальник так і не виконав свого обов'язку за договором позики щодо повернення боргу.
Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
За змістом п. 18 Прикінцевих та перехідних положень зазначено, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу у період дії в Україні воєнного стану, а оскільки воєнний стан в Україні був введений 24 лютого 2022 року, то відповідно до ст. 5 ЦК України саме з 24 лютого 2022 року не підлягають застосуванню норми ст. 625 ЦК України по стягненню трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.
Оскільки позивач просив суд стягнути три відсотки річних за порушення грошового зобов'язання за період з 06.02.2021 року по 25.11.2024 року, та інфляційні втрати за період з 06.02.2021 по 01.07.2024, то за таких обставин на користь позивача підлягають стягненню 3 відсотки річних та інфляційні втрати лише за період з 06.02.2021 по 23.02.2022.
Суд вважає, що інфляційні втрати та три відсотки річних підлягають стягненню за неповернення боргу за договором позики в розмірі простроченої суми, визначеної в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 26.01.2012 в справі № 2-780/12, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду в постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 711/4585/22.
Зобов'язання відповідача перед позивачем виникло безпосередньо з договору позики, рішенням суду заборгованість стягнуто на підставі договору позики, борг не погашено, що свідчить, що між сторонами існували та в зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання за договором існують правовідносини за цим договором, внаслідок чого норми п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України мають бути застосовані при вирішення даного спору.
Фактично така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2023 року в цивільній справі № 711/4585/22 за аналогічних правовідносин, в яких суд відмовив в стягненні інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 24 лютого 2022 року за невиконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі судового рішення про стягнення грошових коштів за договором позики, саме на підставі п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України.
Отже, сума боргу відповідача перед позивачем за період з 06.02.2021 по 23.02.2022 (383 дні) з урахуванням індексу інфляції становить 39355,87 грн, 3% річних від суми боргу 334 216 грн за період з 06.02.2021 по 23.02.2022, тобто 383 дні, становить 10 520,94 грн.
На підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України слід відмовити у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 24 лютого 2024 року по 01 липня 2024 року та 25 листопада 2024 року відповідно.
6.Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені частково (на 23,1%), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 696,40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат, трьох відсотків річних від простроченої суми зобов'язання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми зобов'язання за період з 06.02.2021 по 23.02.2022 в сумі 10 520,94 грн, інфляційні втрати за період з 06.02.2021 по 23.02.2022 в сумі 39 355,87 грн, а всього 49 876 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 81 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 696,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.12.2024.
Суддя Алла ЦІДИК