09 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12968/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши заяву про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення на протязі надмірно тривалого часу погашення заборгованості по рішенню судів ОСОБА_1 згідно доказів та розрахунків наданих в позові загальним розміром - 745434,08 грн. ( сімсот сорок п'ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні , 8 копійок) ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як державного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії, грошові кошті, через незаконні дії шляхом невиконання на протязі тривалого часу чинних норм частини третьої ст.52, частини другої ст.55 спеціального Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992, а також тривалу бездіяльність в подальшому з порушенням практики Європейського суду з прав людини, а саме - пункту 23 Рішення у справі «Сук проти України», (CASE OF SUK v. UKRAINE; Заява №10972/05; остаточне рішення від 10 березня 2011 року, що призвело до завдання з 01.01.2018 і до теперішнього часу матеріальної шкоди загальним розміром - 745434,08 грн. ( сімсот сорок п'ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні , 08 копійок).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшли дві заяви про відвід судді Клочка К.І. ідентичного змісту, у справі №440/12968/24.
Вказана заява обґрунтована тим, що усвідомлюючи незаконність своїх дій причетні судді та співробітники канцелярії Полтавського окружного адміністративного суду всі без виключення останні чотири позови, які були подані ОСОБА_1 на протязі кінця 2023 року та 2024 року до вказаного суду , в порушення принципів випадковості були передані на розгляд одному і тому ж судді - Клочко Костянтину Івановичу ( справи № 440/16585/23, №440/1022/24, №440/12968, №440/13606/24). Також заявнику стало відомо з відкритих джерел інформації, згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.06.2019 № 446/ ко-19 «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Полтавського окружного адміністративного суду Клочка Костянтина Івановича на відповідність займаній посаді» призупинене кваліфікаційне оцінювання судді Полтавського окружного адміністративного суду Клочка Костянтина Івановича . Повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Полтавського окружного адміністративного суду Клочком Костянтином Івановичем законодавства у сфері запобігання корупції.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого відводу, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Так, згідно з частинами першою -другою та четвертою статті 36 названого Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З приводу посилань позивача на те, що згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.06.2019 № 446/ ко-19 «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Полтавського окружного адміністративного суду Клочка Костянтина Івановича на відповідність займаній посаді» призупинене кваліфікаційне оцінювання судді Полтавського окружного адміністративного суду Клочка Костянтина Івановича та повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Полтавського окружного адміністративного суду Клочком Костянтином Івановичем законодавства у сфері запобігання корупції суддя зазначає таке.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо посилань заявника з приводу того, що причетні судді та співробітники канцелярії Полтавського окружного адміністративного суду всі без виключення останні чотири позови, які були подані ОСОБА_1 на протязі кінця 2023 року та 2024 року до вказаного суду , в порушення принципів випадковості були передані на розгляд одному і тому ж судді - Клочко Костянтину Івановичу ( справи № 440/16585/23, №440/1022/24, №440/12968, №440/13606/24), суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судовчинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частинами 16- 18 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
Суд зазначає, що в матеріалах справи № 440/12968/24 наявний протокол автоматичного розподілу судової справи між суддями який містить відомості визначені частиною 17 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства та підписано уповноваженою особою апарату суду.
Крім того, позивач із заявою про надання копії протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями не звертався.
Таким чином, заявлений позивачем відвід є безпідставним та ґрунтується на припущеннях не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.
За приписами частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Оскільки заявлений позивачем відвід є безпідставним та ґрунтується на припущеннях не підтвердженими належними та допустимими доказами, що не може бути підставою для відводу, суддя доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Виходячи з положень викладених норм, для вирішення питання про відвід судді Клочко К.І. заяву про відвід від 21 листопада 2024 року слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Для вирішення питання про відвід судді Клочко К.І. заяву про відвід судді від 21 листопада 2024 року передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.І. Клочко