Справа №443/1097/24
Провадження №2/443/521/24
іменем України
(заочне)
09 грудня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить: розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 , який зареєстрований 10.10.2008 року у м.Ходорів Жидачівського району Львівської області, актовий запис №40; після розірвання шлюбу залишити їй набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_3 ».
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 10.10.2008 року. За час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із відповідачем вони спільно не проживають протягом тривалого часу, спільним побутом не пов'язані та не ведуть спільного господарства, через різні погляди на життя та виховання дитини, а також не можливість знайти порозуміння з цього приводу. На даний час вона зрозуміла, що їхня сім'я розпалась остаточно, а подальше збереження шлюбу не можливе та суперечить її інтересам розвиватись фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Підстав для примирення не вбачає, з мотивів викладених вище. Будь-які спори щодо майна та з інших питань між ними на даний час відсутні.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, примиренні із відповідачем неможливе. Не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило, та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
При цьому, ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлені на його адресу рекомендовані повідомлення повторно (вчетверте) повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченим терміном зберігання», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).
У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу Українисуд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу Україниу разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 10.10.2008 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстровано у місті Ходорів Жидачівського району Львівської області, актовий запис №40, про що видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 10.10.2008 (а.с.13).
Судом також встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження прекладеної з чеської мови на українську мову (а.с.7-9).
Відповідно до довідки про реєстрацію особи громадянином України № НОМЕР_2 , виданого Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований громадянином України (а.с.10).
Як видно із витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні та довідки Ходорівської міської ради №162 від 12.06.2024 року (а.с.11-12), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не проживають разом, спільного господарства не ведуть та шлюбні відносини між ними фактично припинені.
Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка просить суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263- 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 113 СК Українисуд
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб, зареєстрований у місті Ходорів Жидачівського району Львівської області 10.10.2008 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, актовий запис №40.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвищеобране під час реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя С.І Сливка