09 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/18076/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 3900 грн.
В обґрунтування позовних вимог контролюючим органом зазначено, що оскільки податковий борг виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань за єдиним податком, непогашена заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачці п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками відповідачка отримала 04 жовтня 2024 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи (корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0600290982801).
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачка не подала, про причини суд не повідомила, жодних клопотань не заявила.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Брусилівська Державна податкова інспекція); з 01 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року перебувала на спрощеній системі оподаткування; 14 листопада 2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення суб'єкта господарювання (номер запису 2010350060001166501).
Згідно з поданою відповідачкою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 28 червня 2022 року № 060422107664, платником обрано ставку єдиного податку 20 % та 2-гу групу оподаткування.
Зі змісту зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом встановленого строку для їх погашення, за відповідачкою обліковується податкова заборгованість у розмірі 3900 грн (основний платіж), яка утворилась на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 28 червня 2022 року № 060422107664 (нараховано заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 3900 грн основного платежу).
03 квітня 2023 року податковим органом сформовано податкову вимогу № 0002536-1302-0630 про те, що станом на 02 квітня 2023 року податковий борг платника становить 3900 грн. Цю вимогу надіслано на адресу відповідачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення не вручено платнику.
Відомостей про оскарження податкової вимоги судом не встановлено.
Предметом переданого на розгляд суду у цій справі спору є правовідносини щодо стягнення з відповідачки коштів на погашення суми податкового боргу.
Верховний Суд послідовно дотримується тієї позиції, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше (постанова Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 160/15166/22).
Отже, предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України; тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктами 291.2, 291.3 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників, зокрема, другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Як передбачено у пункті 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Заявлена позивачем до стягнення сума боргу в сумі 3900 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції на час надіслання податкової вимоги) передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Своєю чергою, згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків-фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків-фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Системний аналіз зазначених положень ПК України свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. При цьому законодавчі приписи щодо формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу вважаються виконаними у разі її надіслання рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання фізичної особи/податковою адресою платника податків. Проте невручення податкової вимоги через помилку контролюючого органу надає статусу неврученої такій податковій вимозі.
Суд з'ясував, що податкову вимогу від 03 квітня 2023 року № 0002536-1302-0630 було направлено контролюючим органом на адресу відповідачки: АДРЕСА_1 , вказаною платником у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та за якою узято платника на облік у податковому органу, що підтверджується доказами в матеріалах справи.
З метою з'ясування податкової адреси відповідача та належного виконання податковим органом свого обов'язку щодо надіслання податкової вимоги від 03 квітня 2023 року № 0002536-1302-0630, ухвалою від 25 вересня 2024 року суд витребував у Головного управління ДПС у Житомирській області: належні докази щодо податкової адреси ФОП ОСОБА_1 на час надіслання податкової вимоги від 03 квітня 2023 року № 0002536-1302-0630; надані ФОП ОСОБА_1 дані (документи) для взяття на облік у податковому органі, а саме щодо податкової адреси, у тому числі заява за формою № 1-ОПП.
На виконання цієї ухвали суду 25 вересня 2024 року позивач подав заяву, у якій повідомив про те, що згідно з даними автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, ОСОБА_1 зареєстрована та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Брусилівська ДПІ) за основним місцем обліку за податковою адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зареєстрованого місця проживання, за якими відповідно до положень пункту 6.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), контролюючий орган бере на облік платника фізичну особу-підприємця.
У постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 та від 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21 викладено правовий висновок, який зводиться до того, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
Верховний Суд сформував усталений підхід щодо питання додержання контролюючим органом встановленого порядку надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги як передумови для подання позову про стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків в контексті прийнятності використання адреси, яка зазначена в ЄДР, яка зводиться до того, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків (зокрема, але не виключно, у постановах від 31 січня 2024 року (справа № 140/12235/21), від 09 жовтня 2018 року (справа № 820/1864/17), від 21 липня 2022 року (справа № 640/30785/20).
Отже, отримавши інформацію від Головного управління ДПС у Житомирській області, за результатом дослідження та аналізу доказів в матеріалах справи суд перевірив і встановив, що податкову вимогу було у встановленому порядку належним чином направлено на адресу відповідачки, яка відповідає податковій адресі відповідачки, за якою узято платника на облік у податковому органі. А відтак податкова вимога від 03 квітня 2023 року № 0002536-1302-0630 вважається врученою платнику податків належним чином.
Докази погашення податкової заборгованості в сумі 3900 грн в матеріалах справи відсутні.
Як визначено у пункті 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачкою не подано до суду жодних заперечень на позовну заяву та не поставлено під сумнів правомірність нарахування податкової заборгованості, заявленої контролюючим органом до стягнення.
За встановлених обставин цієї справи і нормативного регулювання у ПК України, враховуючи те, що за відповідачкою обліковується податковий борг, доказів сплати якого суду не надано, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не вручена платнику з незалежних від контролюючого органу підстав, позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення податкової заборгованості з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в заявленій до стягнення у цій справі сумі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд,
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вулиця Юрка Тютюнника, будинок 7, місто Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості в сумі 3900 грн задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податкову заборгованість у сумі 3900 грн (три тисячі дев'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
09.12.24