Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 грудня 2024 року Справа№200/8097/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, -
20 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року, починаючи з 01 березня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 24 вересня 2024 року.
Позовні вимоги вмотивовано приписами спеціального Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, які встановлюють обов'язок відповідача здійснити компенсацію у разі порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27 листопада 2024 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи обмеженням бюджетних асигнувань.
Правом на подання інших заяв по суті справи в установлений судом строк сторони не скористалися.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 200/4251/24 зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
Вказане рішення набрало законної сили 30 серпня 2024 року.
24 вересня 2024 року на виконання судового рішення відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 259 476, 14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23 вересня 2024 року № 553.
Виплату здійснено без компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації, про що зазначає відповідач у листі від 20 листопада 2024 року.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-ІІІ).
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Ці положення Закону № 2050-ІІІ кореспондуються з приписами пунктів 1-3, 5 Порядку № 159.
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку (частина перша статті 7 Закону № 2050-ІІІ).
Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) виплата громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати доходів проводиться незалежно від порядку і підстав виплати доходів: добровільного чи на виконання судового рішення.
При виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права судом враховано нову правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, відповідно до якої норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до роботодавця за виплатою такої компенсації. Нормами фактично встановлено обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання в разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії. Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити в її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації в указаний період свідчить про відмову виплатити згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Матеріалами справи підтверджується наявність вищезазначених умов для отримання позивачем компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення на один і більше календарних місяців за періоди з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, а тому відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено таку компенсацію.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому ндекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
З огляду на викладену норму суд вважає некоректним формування позовних вимог «починаючи з 01 березня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 24 вересня 2024 року», оскільки для кожного місяця загального періоду з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року буде свій період невиплати грошового доходу.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи відповідача неможливість здійснення виплат через обмеження бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38652962, вул. Першотравнева, буд. 54-а, м. Добропілля, Донецька область, 85000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року.
В іншій частині позову відмовити.
Повідомлення учасників справи здійснюється через електронну пошту, у тому числі неофіційну, виходячи з презумпції обізнаності (особа, яка, звертаючись до суду, в заяві, або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань вказала свою електронну пошту, яка не є офіційною, погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту і має цікавитись, чи отримала лист, чи ні), або через систему «Електронний суд».
Учасник судового процесу, який не має електронного кабінету, повинен виконати вимоги частини другої статті 129 КАС України та за допомогою електронної пошти (телефону) негайно підтвердити суду про отримання судового повідомлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09 грудня 2024 року.
Суддя Ю.М. Льговська