Справа № 702/804/24
Провадження № 2/702/390/24
09.12.2024 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,
представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
позивач ОСОБА_2 , представник відповідача Монастирищенської міської ради Черкаської області, відповідач ОСОБА_3 - не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» 16.08.2024 звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин.
Підставою для звернення з позовом вважає те, що на початку березня 2024 року в с. Івахни Уманського (раніше - Монастирищенського) району Черкаської області померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області.
За життя матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 належало майно, яке входить до складу спадщини та на яке відкрилась спадщина після її смерті.
При цьому, вона, ОСОБА_2 , до реєстрації шлюбу носила дівоче прізвище - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 09.01.1973, актовий запис № 2.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, однак, при народженні її прізвище, ім'я та по-батькові указані як « ОСОБА_2 », в той час як згідно з її паспортними даними і даними свідоцтва про шлюб вона значиться, як ОСОБА_2 .
Тобто, було неправильно перекладено її ім'я як « ОСОБА_2 », замість правильного - « ОСОБА_2 », та невірно вказано її прізвище « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_2 », що узгоджується з її паспортними даними.
Очевидно, що внаслідок формальних технічних помилок і перекладу були допущені вказані помилки та описки в актовому записі.
Вказані невідповідності в її імені, прізвищі до реєстрації шлюбу (дівочому прізвищі), та імені і прізвищі, яке зазначені в свідоцтві про її народження, її актовому записі, позбавляють її можливості підтвердити факт родинних відносин між нею і матір'ю.
У зв'язку з цим, вона позбавлена можливості звернутися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 , так як внаслідок вказаних невідповідностей не підтвердженим є факт родинних відносин між нею та померлою матір'ю (спадкодавицею).
Вона є спадкоємцем першої черги після померлої у березні 2024 року матері ОСОБА_4 за законом згідно ст. 1261 ЦК України.
Факт родинних відносин між нею та її померлою матір'ю неможливо підтвердити в досудовому порядку з огляду на наявні неточності, розбіжності між її іменем та прізвищем до реєстрації шлюбу (дівочим прізвищем), згідно підтверджуючих її особистість документів та визначаючих її цивільний стан, та іменем і прізвищем, які значаться в актовому записі про її народження, її свідоцтві про народження.
Встановлення вказаного факту необхідно їй для засвідчення факту родинних відносин між нею і її померлою матір'ю, оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про її народження і свідоцтва про смерть її матері.
Просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла, була рідною матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 є рідною дочкою померлої ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.
Ухвалою суду від 13.09.2024 витребувано докази.
Ухвалою суду від 30.09.2024 витребувано докази.
Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві та додатково пояснив, що він в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суд з позовною заявою, оскільки вважав, що відповідачем ОСОБА_12 не визнається факт родинних відносин позивача з матір'ю через ненадання останньою копій підтверджуючих документів.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не надходило.
В судове засідання представник відповідача Монастирищенської міської ради не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку. 14.11.2024 на адресу суду подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника Монастирищенської міської ради.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що вона є рідною онукою позивачки ОСОБА_2 . Вона як в ранньому дитинстві, так і в підлітковому віці разом із своєю бабою ОСОБА_2 їздила в с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області до своєї прабаби ОСОБА_4 (матері ОСОБА_2 ) в гості, де перебувала тривалий час. ОСОБА_4 зверталася до ОСОБА_2 як до доньки, а та в свою чергу називала її матір'ю.
Суд заслухавши сторону позивача, покази свідка, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 13.04.2000 Пролетарським РВ ДМУУМВС України в Донецькій області, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася у с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, з 09.01.1973 одружена з ОСОБА_14 та з 12.08.1975 зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.21-22).
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2024 ОСОБА_2 фактично проживає по АДРЕСА_2 (а.с. 24).
Згідно з записом акта про народження № 19 від 23.03.1954, ОСОБА_15 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько зазначено ОСОБА_16 , в графі мати ОСОБА_17 (а.с. 120).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 09.01.1973 Івахни сіль Загс Монастирищенського району Черкаської області, ОСОБА_2 , 1954 року народження, уродженка с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області після укладення шлюбу отримала прізвище ОСОБА_2 (а.с. 23).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 05.03.2024 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а. с. 143).
Факт смерті ОСОБА_4 також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00046619746 від 21.08.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно змісту даного витягу 05.03.2024 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 95 - 96).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00046620168 від 21.08.2024 ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_16 , після реєстрації шлюбу прізвище отримала ОСОБА_16 що також підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 04.11.1965 Івахни сіль Загс Христинівського району Черкаської області (а.с. 97 - 98, 149 зворотна сторона).
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78400839 від 18.09.2024 після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , 11.04.2024 заведено спадкову справу за № 72289054 (а.с. 118).
ОСОБА_3 (відповідач) 18.04.2024 подала компетентному органу заяву про прийняття спадщини після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та підтверджуючі родинні відносини документи (а.с. 144- 149).
Згідно з довідкою № 94, виданою 09.04.2024 Івахнянським старостинським округом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті була зареєстрована по АДРЕСА_3 ; на день смерті спільно з померлою, відповідно до п господарської книги, ніхто зареєстрований не був (а.с. 144).
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76579163 від 11.04.2024 інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня (а.с. 150).
Відповідно до заповіту від 20.09.2018 ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: належну їй земельну ділянку розміром 2,998 га, що знаходиться на території Івахнянської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, належну їй на підставі державного акта І - ЧР № 041256 заповіла своїй дочці, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який 20.09.2018 зареєстрований у спадковому реєстрі за № 63404048, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 76579172 від 11.04.2024 (а.с. 155, 151 - 153).
Відповідно до копії спадкової справи ОСОБА_2 (позивач) 03.06.2024 подала приватному нотаріусу Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області заяву про прийняття спадщини після матері ОСОБА_4 (а.с. 156 - 157).
Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина, з заявами про прийняття спадщини звернулись позивач ОСОБА_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 та взята на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою АДРЕСА_2 та відповідач ОСОБА_3 , яка зареєстрована по АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 2, 7 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Звертаючи до суду в порядку позовного провадження представник позивача в інтересах позивача ОСОБА_2 у заяві від 19.08.2024 (а.с.45-49) зазначив, що існує спір про право, оскільки відповідачем ОСОБА_3 заперечується (не визнається) факт родинних відносин позивача з померлою ОСОБА_4 .
Разом з тим, судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність спору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'являлася, заперечень проти пред'явленого позову не висловлювала, відзиву на позовну заяву не подавала. Крім того, позивачем будь-якого доказу про наявність спору, не надано.
Суд вважає, що встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивачем не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов'язків, оскільки його встановлення буде лише підтвердженням народження у ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 дочки - ОСОБА_19 , тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціального процесуального інструменту для захисту відповідних прав.
Суд вважає, що передумовою встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку позовного провадження є наявність певної позовної вимоги про захист порушеного чи оспореного права або законного інтересу, для вирішення якої і необхідно встановити цей факт.
Про правильність застосування даних норм права свідчить постанова Верховного Суду від 03.11.2021 у цивільній справі № 691/1237/20.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що існує спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)).
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18) від 14.04.2021 у справі № 205/2102/19-ц (провадження № 61-872св21), від 28.04.2021 у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15.11.2021 у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03.08.2022 у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
За умовами ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, оскільки заявлена вимога про встановлення факту родинних відносин не пов'язана з будь-якою іншою позовною вимогою про захист права чи законного інтересу, також у зв'язку з тим, що позивачкою та її представником не визначено конкретної мети, для якої необхідно встановити цей факт в позовному провадженні, відсутність спору, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито загальне позовне провадження за правилами ч. 2 ст. 27, ч. 15 ст. 28 ЦПК України.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом в порядку позовного провадження позивачем було визначено відповідачами територіальну громаду в особі Монастирищенської міської ради та ОСОБА_3 . Під час підготовчого провадження у даній справі було встановлено, що з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3 (інший відповідач у справі), яка зареєстрована по АДРЕСА_4 .
Так, належними відповідачами у спорах даної категорії є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Проте, як під час підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті від позивача чи її представника клопотань про заміну неналежного відповідача чи про виключення зі складу учасників справи неналежного відповідача Монастирищенської міської ради до суду не надходило.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Таким чином, позов ОСОБА_2 до Монастирищенської територіальної громади в особі Монастирищенської міської ради про встановлення факту родинних відносин не підлягає до задоволення ще й з підстав його пред'явлення до неналежного відповідача.
Крім того, встановлення неналежності відповідача у справі - Монастирищенської територіальної громади в особі Монастирищенської міської ради змінює підсудність даної справи, що не може бути підсудна Монастирищенському районному суду Черкаської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280 - 289, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: Монастирищенська міська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Соборна, 117 м. Монастирище Уманського району Черкаської області, ЄДРПОУ 25769919.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя Юлія ЖЕЖЕР