Справа № 569/22586/24
09 грудня 2024 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови від 08.11.2024 року №4/418 про накладення штрафу відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, якою його визнано винним у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. та закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначає, що 08.11.2024 року щодо нього складено протокол
№4/417 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, зокрема: порушив абз. 6 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не уточнив облікові дані протягом 60 днів, правопорушення вчинене під час дії особливого періоду.
Постановою № 4/418 за справою про адміністративне правопорушення за
частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 08.11.2024 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
З вказаною постановою не погоджується та вважає її такою, що суперечить чинному законодавству України, відповідно до наступного:
По-перше, оскаржувана постанова не містить інформації про те, які саме
відомості він не оновив і що саме ці відомості не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Адже, з 22.07.2009 року він перебуває на військовому обліку в Рівненському міському МВК.
07.05.2009 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 він визнаний непридатним до військової служби в мирний час за хворобою.
Одночасно слід зазначити, що понад десять років він перебуває на обліку нарколога. Його наркотичний стаж близько 21 року.
Станом на сьогоднішній день він вживає препарати групи опіоїдів. Протягом даного періоду він лікувався в реабілітаційних центрах та мед закладах Киргизії та Болгарії. З 30.09.2023 року по 16.10.2023 року пройшов курс детоксикації в клініці «Детокс медікал». Перебуває на замісній підтримуючій терапії. 3 25.09.2024 року по 11.10.2024 року перебував на лікуванні в наркологічному відділенні для дорослих КП «Рівненський обласний центр психічного здоров?я населення» РОР діагноз- психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів (метадону) синдром залежності.
Крім того, його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, в той час як позивач раніше не вчиняв правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
Просить постанову № 4/418 від 08.11.2024 року, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 відносно нього скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02 грудня 2024 року представник відповідача, ОСОБА_3 скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Вважає, що позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова обгрунтованою та законною. Вказує, що громадянин ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов?язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 та 22.07.2009 року був знятий з військового обліку відповідно до наказу Міністерства оборони України № 342 від 09.06.2006, як особа визнана непридатною в мирний час та обмежено придатна у воєнний час (запис у військовому квитку на сторінці № 8 та № 22). Утім, наказом Міністерства оборони України від 15.01.2015 № 24 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Крім того, така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у частині 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) для зняття військовозобов?язаного з військового обліку, а оскільки громадянина ОСОБА_1 було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ № 342, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII повинен був повторно взятий на військовий облік.
Зазначив, що 19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-IХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Позивач у жоден передбачений Законом спосіб не виконав свого обов?язку щодо уточнення військово-облікових даних. Позивач своєю бездіяльністю продовжив порушувати безперервно правила військового обліку і після внесення змін в норми статті 210 КУпАП. Період триваючого порушення норм чинного законодавства позивачем внаслідок безперервної бездіяльності припадає на особливий період і підпадає під дію ч.3 ст. 210 КУпАП. Його бездіяльність є триваючою і продовжується з початком дії особливого періоду в Україні і аж до моменту виявлення (припинення)
правопорушення.
Вказує, що 07.10.2024 за вих. № 4/17433 відносно громадянина ОСОБА_1 начальнику Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області надіслано звернення щодо доставки громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
08.11.2024 працівниками поліції громадянина ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Бездіяльність позивача була виявлена ІНФОРМАЦІЯ_6 саме під час дії особливого періоду, під час доставки позивача 08.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Звертає увагу суду на те, що позивач не прибув добровільно до ІНФОРМАЦІЯ_5 для усунення порушень правил військового обліку, що свідчить про відсутність у діях позивача бажання виконувати вимоги норм чинного законодавства, а був доставлений органами поліції. Звертає увагу суду, що починаючи з 22.07.2009 року, позивач не здійснив жодних дій для постановки на військовий облік військовозобов?язаних та до ІНФОРМАЦІЯ_5 не звертався. Просить в позові відмовити.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 08 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол №4/417 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. У змісті протоколу зазначено суть адміністративного правопорушення: порушив абз. 6 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не уточнив облікові дані протягом 60 днів, правопорушення вчинене під час дії особливого періоду.
08 листопада 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 , на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 4/417 вд 08.11.2024 року, у присутності ОСОБА_1 були розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову відносно останнього за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень. Вказаною постановою встановлено порушення абз. 6 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не уточнив облікові дані протягом 60 днів, правопорушення вчинене під час дії особливого періоду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211(крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією РФ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюдненняУ казу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом ПрезидентаУкраїни від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року оголошено загальну мобілізацію, в тому числі і на території Рівненської області.
Згідно з пунктом 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов?язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Також відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» № 2232-ХII від 25.03.1992 на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров?я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Крім того, згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» № 2232-ХII від 25.03.1992 граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років, а вищого офіцерського складу - до 65 років.
Як зазначає представник відповідача громадянин ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов?язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 та 22.07.2009 року був знятий з військового обліку відповідно до наказу Міністерства оборони України № 342 від 09.06.2006, як особа визнана непридатною в мирний час та обмежено придатна у воєнний час (запис у військовому квитку на сторінці 8 та 22).
Втім, наказом Міністерства оборони України від 15.01.2015 № 24 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Крім того, така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у частині 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) для зняття військовозобов?язаного з військового обліку, а оскільки громадянина ОСОБА_1 було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ № 342, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII повинен був повторно взятий на військовий облік.
Підпунктом 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов?язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування соціальної підтримки (військовозобов?язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов?язані Служби зовнішньої розвідки - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки). Крім того, призовники, військовозобов?язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024. Цим Законом положення
4.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів
України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати викликом районного (об?єднаного районного), міського (районного у місті за викликом районного (об?єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов?язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий
обов?язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов?язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни
України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із 4,7 ст.1 вказаного Закону № 2232-XII, виконання військового обов?язку
громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об?єднані районні), міські (районні у мстах, об?єднані міськ) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов?язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-IХ «Про внесення змін до КУпАП щодо
удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та
законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210
КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Позивач у жоден передбачений Законом спосіб не виконав свого обов?язку щодо уточнення військово-облікових даних.
Представник відповідача у своєму відзиві вказує, що позивач своєю бездіяльністю продовжив порушувати безперервно правила військового обліку і після внесення змін в норми статті 210 КУпАП. Позивачем внаслідок безперервної бездіяльності припадає на особливий період і підпадає під дію ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як встановлено судом, 08 листопада 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 4/418 від 08 листопада 2024 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення за санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Тобто, із наведеного слідує, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітан ОСОБА_4 допустив описку в частині притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки виклад обставин адміністративного правопорушення у постанові відповідає диспозиції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Оскільки судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а притягнуто його до відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, наведене свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2024 № 4/418 складена щодо позивача не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
При цьому, опис обставин, встановлених під час розгляду справи повинен точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
У свою чергу ст. 235 КУпАП передбачає, що розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачених, зокрема, ст. 210-1 КУпАП відноситься до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх керівників.
Суд, в силу ст. 221 КУпАП, таких повноважень не має.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимог КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, тому належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає пропорційно стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 302 грн 80 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 4/418 від 08 листопада 2024 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, скасувати та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 09 грудня 2024 року.
Суддя Н.Г. Кучина