Справа № 526/3302/24
Провадження № 2/526/1195/2024
іменем України
09 грудня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ДНЗ «Гадяцьке вище професійне аграрне училище», Гадяцька міська рада Полтавської області, третя особа: Гадяцький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Миргородська державна нотаріальна контора про скасування арешту,
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили скасувати арешт та заборону відчуження належної їм квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про які зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 01.03.2005 року Гадяцькою державною нотаріальною конторою за №1724505, на підставі ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.01.2002 року.
В обґрунтування позову зазначили, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19.05.2005 року визнано ОСОБА_3 . Але, у ході розгляду справи на квартиру було накладено заборону відчуження на підставі ухвали суду від 18.01.2002 року. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їм 03.09.2009 Гадяцьким професійним аграрним ліцеєм Управління освіти і науки видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на вказану квартиру. У Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний архівний запис про заборону відчуження (арешт) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про яку зареєстровано 01.03.2005 року Гадяцькою державною нотаріальною конторою за №1724505 на підставі ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.01.2002 року. Документи щодо накладення арешту на майно відсутні, а наявність арешту порушує їх права, як власників нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду 04.09.2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 02.10.2024 в якості третьої особи, яка не заявляє спору залучено Миргородську державну нотаріальну контору.
18 вересня 2024 року від представника Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення про заміну третьої особи на належну та розгляд справи проводити без участі їх представника.
22 жовтня 2024 року від представника третьої особи Миргородської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 січня 2002 року на квартиру за адресою АДРЕСА_1 накладено заборону відчуження у ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Адміністрації професійно-технічного училища №47, профспілкового комітету ПТУ №47, Гадяцької міської ради про визнання неправомірним рішення спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету про зняття з квартирного обліку та про спонукання сторін до виконання умов договору від 07.07.1998 року та зустрічної позовної заяви адміністрації та профспілкового комітету ПТУ №47 до ОСОБА_3 , третя особа Гадяцька міська рада про виселення з квартири.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19.05.2005 року позов ОСОБА_3 до Адміністрації професійно-технічного училища №47, профспілкового комітету ПТУ №47, Гадяцької міської ради про визнання неправомірним рішення спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету про зняття з квартирного обліку та про спонукання сторін до виконання умов договору від 07.07.1998 року задоволено та визнано рішення спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету ПТУ №47 від 15.02.2001 року про зняття з квартирного обліку та про спонукання сторін до виконання умов договору від 07.07.1998 року визнати неправомірним. Зобов'язано адміністрацію та профспілковий комітет ПТУ №47 поновити ОСОБА_3 на квартирному обліку та Гадяцькій міській раді видати йому ордер на квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 23.01.2008 року складено відповідний актовий запис №25, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 від 28.12.2019 року.
Згідно копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власниками квартири АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 15.08.2017 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №146, в зв'язку з чим вона своє прізвище ОСОБА_6 змінила на прізвище чоловіка ОСОБА_7 .
У Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний архівний запис про заборону відчуження (арешт) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про яку зареєстровано 01.03.2005 року Гадяцькою державною нотаріальною конторою за №1724505 на підставі ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.01.2002 року.
Згідно довідки Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.07.2024 №2-14/05, в результаті пожежі 07.09.2008 року в старому приміщенні Гадяцького районного суду Полтавської області знищено частину архіву, а тому надати копію ухвали про накладення арешту немає можливості.
Відповідно до ч.4, статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року, у справі № 2- 3392/11, встановлено, що «згідно пункту 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства».
Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. ч. 1 і 5 ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положенням ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За приписами ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи викладене та беручи до уваги наведені обставини справи суд вважає, що за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно позивачів, порушується право власності останніх, у зв'язку із чим вона позбавлені змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном. Таким чином, право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на належне їм майно підлягає судовому захисту шляхом зняття з цього майна арешту.
Керуючись ст.13,80,81,263,274 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ДНЗ «Гадяцьке вище професійне аграрне училище», Гадяцька міська рада Полтавської області, третя особа: Гадяцький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Миргородська державна нотаріальна контора про скасування арешту - задовольнити .
Скасувати арешт та заборону відчуження належної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , квартири за адресою : АДРЕСА_1 , відомості про які зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 01.03.2005 року Гадяцькою державною нотаріальною конторою за №1724505, на підставі ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.01.2002 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.12.2024 року.
Суддя: С. А. Киричок