Справа № 526/2891/24
Провадження № 2-о/526/96/2024
іменем України
06 грудня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні малолітньої дитини ,
встановив:
До суду звернувся заявник з вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт, що він самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2019 року народження.
У своїй заяві вказує, що у період з грудня 2018 року по березень 2022 року заявник перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 , яка на даний час змінила прізвище на ОСОБА_5 . Від спільного проживання однією сім'єю у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До 22.03.2022 вони проживали однією сім'єю у с. Вельбівка, після чого ОСОБА_2 залишила їх з сином і переїхала в інше місце проживання. З того часу, матеріальне забезпечення сина, забезпечення його розвитку, виховання забезпечує батько, тому заявник для встановлення факту проживання дитини та перебування на його утриманні звернувся до суду.
В судове засідання заявник не з'явився, але надав заяву про розгляд заяви без його участі, свої заявлені вимоги підтримав повністю.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, клопотання про перенесення розгляду справи від неї не надхили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.06.2019 року .
Згідно довідки, виданої Великобудищанською сільською радою від 03.07.2024 №420 ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 і має такий склад сім'ї: син ОСОБА_3 , 2019 року народження; батько ОСОБА_6 , 1972 року народження та мати ОСОБА_7 , 1978 року народження.
03 липня 2023 року комісією Великобудищанської сільської ради проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 та його сім'ї. Згідно акту, сім'я має задовільні умови проживання, утримують господарство, обробляють земельну ділянку.
Згідно довідки, виданої Вельбівським ЗДО «Росинка» від 27.06.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є вихованцем закладу, мати ОСОБА_2 контакту із садочком не підтримує, батьківські збори не відвідує, з вихователями не спілкується. Дитину до садочку приводить і забирає батько, на виклики до садочку приходить батько.
Згідно відповіді № 789268 з Єдиного державного демографічного реєстру від 17.09.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 22.08.2023 року.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України від 03.12.2024 року згідно Бази даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 27.01.2022 по 22.11.2024 ОСОБА_2 15.06.2024 року через пункт пропуску «Устилуг» виїхала за межі країни.
Згідно ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження ссправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього кодексу.
Разом з тим, сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 15 СК України). Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст. ст. 150-151 СК України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2018 по справі №822/2446/17, дійшов висновку, що поняття «одинокий батько» та «одинока матір» є тотожними та зазначив: відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.
Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто,для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні два факти: не перебування у шлюбі та виховання і утримання дитини самими матір'ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого подружжя у житті дитини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є одиноким батьком, оскільки в шлюбі не перебуває і малолітнього сина ОСОБА_8 , 2019 року народження виховує сам.
При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт самостійного виховання та утримання дитини заявником.
Таким чином, враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації його прав, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на його утриманні дитини підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263 - 265,315-319 ЦПК України, суд -
вирішив :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на його утриманні малолітньої дитини - задовольнити .
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 самостійно виховує та утримує дитину до 18 років, а саме неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.12.2024 року.
Суддя: С. А. Киричок