Справа № 192/3384/24
Провадження № 1-кп/192/186/24
Ухвала
Іменем України
09 грудня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12024041570000079, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2024 року, відносно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт Ширак Артік Вірменія, який до затримання був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав в АДРЕСА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
В судовому засіданні, у відповідність до ст. 331 КПК України, прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, в якому він зазначив, що на даний час існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений, який обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання 10 років позбавлення волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, може перейти на нелегальне становище та переховуватись від органів досудового розслідування. Крім того, обвинувачений особисто знайомий зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , який є мешканцем сусіднього села та може здійснювати тиск на останнього. Також обвинувачений був раніше судимий вироком Світловодського районного суду Кіровоградської області на 7 років позбавлення волі за ч. 4 ст. 186 КК України. 16 вересня 2020 року звільнений у зв'язку з фактичним відбуттям покарання, при цьому обвинувачений обвинувачується в двох епізодах незаконного збуту наркотичного засобу, вчинених в короткий проміжок часу, то ж перебуваючи на волі, не маючи іншого постійного джерела доходу, може продовжити незаконну діяльність.
Обвинувачений, захисник, щодо застосування запобіжного заходу, у виді тримання під вартою обвинуваченому заперечували просили застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Згідно ст. 184 КПК України - клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Як вбачається з клопотання прокурора, він вважає, що є підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
При цьому на підтвердження ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор послався на тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
На підтвердження наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор послався на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12024047160000047, що внесене 07 грудня 2024 року.
На підтвердження наявності ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на обвинувальний акт та на відомості, щодо наявності судимостей відносно обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 04 грудня 2024 року відмовлено в задоволені клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно обвинуваченого.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12024047160000047, що внесене 07 грудня 2024 року, до ЄРДР внесено відомості, що 06 грудня 2024 року до СД відділення поліції №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_6 , про те, що ОСОБА_7 будучи підозрюваним по кримінальному провадженню №12024041570000079 по якому заявник є свідком 05 грудня 2024 року перебуваючи на зупинці громадського транспорту біля с. Новоселівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області вчинив протиправні дії відносно ОСОБА_6 , котрі виразилися в погрозі спричинення насильницьких дій відносно нього за надані останнім покази в якості свідка. Попередня правова кваліфікація ст. 386 КК України.
Відповідно до вимоги про наявність судимостей №00217-К3 від 23 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_3 мається відмітка, що особа має судимість за вироком Світловодського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2020 року за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі та звільнена з зали суду по фактичному відбуттю покарання. При цьому вказані вимога має відмітку, що встановити чи відносяться вказані відомості до перевіряємого не надається можливим, у зв'язку з розходженням в установочних даних.
Оцінивши наведені прокурором доводи суд вважає, що вказані доводи не є достатніми для висновку щодо застосування запобіжного відносно обвинуваченого.
Так обвинувачений в дане судове засідання з'явився завчасно і дотримався свого обов'язку щодо явки до суду. Будь-яких доказів порушень обвинуваченим свого обов'язку щодо явки до суду або прокурора, суду не надано.
Згідно положень ст. 5 Європейської Конвенції за прав людини та основоположних свобод та правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «... тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою...».
Тому доводи прокурора про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є необґрунтованими.
Також суд вважає, необґрунтованими доводи прокурора про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Дійсно згідно доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування сторона обвинувачення зазначає, що на досудовому розслідування здійснювався допит свідка ОСОБА_6 .
Але сам факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 не свідчить про наявність такого факту, а вказує лише про реєстрацію зазначеної заяви.
Що стосується доводів прокурора про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то враховуючи, що відомості наявні у вимозі вказують, що неможливо перевірити чи відносяться зазначені в ній відомості до ОСОБА_3 , тому суд вважає, що прокурором не доведено суду вказаний ризик.
Згідно ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Враховуючи викладене суд вважає, що прокурором не доведено обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України і в задоволені клопотання прокурора слід відмовити.
Щодо посилань прокурора на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року, то вказані посилання є безпідставними враховуючи, що вказана ухвала не має будь-якого значення для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки не містить відомостей про набрання нею законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд
В задоволені клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя ОСОБА_1