№ справи: 760/17989/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/16247/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
26 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року,
встановив:
у серпні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 130 500,00 гривень, з яких 18 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 112 500,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 18 000,00 гривень заборгованості за основним боргом, 112 500,00 гривень заборгованості за нарахованими процентами та 2 147,20 гривень судового збору.
Не погоджуючись з рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за основним боргом в розмірі 7 000,00 гривень, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мельник В.С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника відповідача - ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР Кредит Фінанс» (https://creditkasa.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
21 лютого 2022 року між ТОВ «УКР Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1056-8941.
Зазначений кредитний договір разом із правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А855 для підписання кредитного договору від 21 лютого 2022 року № 1056-8941, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на наступних умовах: сума кредиту 18 000 гривень; строк кредитування 300 календарних днів (до 18 грудня 2022 року); базовий період - 21 день; пільгова відсоткова ставка - 2 % в день; стандартна відсоткова ставка 3 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з нього заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 18 000,00 гривень заборгованості за основним боргом, 112 500,00 гривень заборгованості за нарахованими процентами та 2 147,20 гривень судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено кредитний договір, умови якого позичальником не виконуються, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої є доведеним. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом не було взято до уваги те, що ним було частково погашено тіло кредиту, а тому розмір заборгованості має бути зменшено до 7 000 гривень. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 лютого 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 18 000 гривень.
Факт укладення кредитного договору та погодження сторонами його істотних умов відповідач ОСОБА_1 не заперечував.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 4.1 розмір кредитного ліміту (загальний розмір кредиту) становить 18 000 гривень.
Відповідно до п. 4.4 базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
За п.п. 4.1, 5.3.1 - 5.3.4 договору, дата надання/видачі кредиту - 21 лютого 2022 року; останній календарний день першого базового періоду - 13 березня 2022 року, сума кредиту - 18 000,00 гривень, нараховані проценти за користування кредитом у перший базовий період - 7560,00 гривень, разом до сплати - 25 560,00 гривень.
Пунктом 4.6 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом: щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процента ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Пунктом 4.8 договору передбачено, що строком кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 18 грудня 2022 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572 465 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 180 000,00 гривень та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом - 162 000 гривень (п.п. 4.9 - 4.10 Договору).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У своїй апеляційній скарзі відповідач вказував, що ним було здійснено часткове погашення заборгованості, що не було зазначено позивачем та не враховано судом. На підтвердження вказаних обставин до апеляційного суду було надано копії квитанцій про сплату заборгованості в розмірі 5 500 гривень 14 липня 2023 року та 5 500 гривень 14 серпня 2023 року (а.с. 82).
Матеріали справи свідчать про те, що до суду позивач звернувся 04 серпня 2023 року. При цьому заборгованість відповідача, яку просив стягнути позивач на свою користь, була обрахована станом на 11 липня 2023 року, тобто до моменту часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості.
При зверненні з відзивом на апеляційну скаргу позивачем було надано до суду копію заяви про примусове виконання рішення, з якої вбачається, що ним, як стягувачем, було повідомлено виконавця про те, що до отримання виконавчого листа боржником було сплачено 11 000 гривень, а також зазначено, що залишок заборгованості становить 121 647, 20 гривень.
Вказані обставини свідчать про те, що позивач визнає часткове погашення відповідачем заборгованості, про що повідомив приватного виконавця, що спростовує доводи відповідача про намір ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернути подвійне стягнення на вже сплачену суму боргу.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що заборгованість була стягнута станом на 11 липня 2023 року, тоді як часткове погашення відбулось 14 липня 2023 року на 10 серпня 2023 року. Сплачені відповідачем кошти підлягають зарахуванню на часткове погашення боргу в ході здійснення виконавчих дій.
Доводи апеляційної скарги про те, що з урахуванням сплачених ОСОБА_1 грошових коштів має бути зменшена сума тіла кредиту, є безпідставними, оскільки положеннями ст. 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідач також просив суд скасувати рішення суду в частині стягнення з нього відсотків за користування кредитом, однак доводів про те, у зв'язку з чим він не погоджується з рішенням суду в цій частині, апеляційна скарга не містить.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи судом, оскільки матеріали справи свідчать про те, що судом першої інстанції направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача. Копія позовної заяви з додатками була направлена відповідачеві за такою адресою позивачем 02 серпня 2023 року, про що свідчить квитанція та опис вкладення (а.с.52,53). При зверненні до суду з апеляційною скаргою було зазначено ту саму адресу відповідача, за якою здійснювалось його повідомлення про розгляд справи судом. Доводів про те, що ОСОБА_1 був відсутній за адресою реєстрації місця проживання та не міг отримувати поштову кореспонденцію, апеляційна скарга не містить.
У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2024 року.
Головуючий
Судді