Справа № 759/16080/24 Головуючий в суді І інстанції - Бандура І.С.
Провадження № 33/824/5294/2024 Головуючий - Олійник В.І.
25 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Харчука Олександра Петровича - захисника ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривні 80 копійок судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 12.07.2024 року о 09 годині 44 хвилин рухаючись по проспекту Берестейському, 115-В в місті Києві, повторно протягом року, керував автомобілем марки «Volkswagen» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком КНП КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду виявлення стану наркотичного сп'яніння №3610 від 20.07.2024 року, чим порушив п.2.9 а ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Харчук О.П. - захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження зазначає, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 30.08.2024 року після того, як звернувся в телефонному режимі до Святошинського районного суду м. Києва з приводу надання інформації щодо стану розгляду справи, де йому уповноваженою службовою особою було повідомлено, що 20.08.2024 року було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що дізнавшись про оскаржувану постанову, ОСОБА_1 в короткі строки звернувся за правовою допомогою до адвокатського об'єднання «Брати Федорови», що підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.09.2024 року, який було підписано з його дружиною, оскільки його було призвано на військову службу по мобілізації та він від 24.07.2024 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Так, після підписання договору про надання правової допомоги та після ознайомлення з матеріалами судової адвокатом Харчуком О. П. в ході надання правової допомоги ОСОБА_1 04.09.2024 року було підготовлено та подано за допомогою засобів поштового зв'язку апеляційну скаргу за вихідним №460-AM/09/24 від 04.09.2024 року на оскаржувану постанову.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, а також беручи до уваги ту обставину, що апеляційна скарга за вихідним №460-AM/09/24 від 04.09.2024 року подана в межах десятиденного строку з моменту ознайомлення з матеріалами судової справи №759/16080/24, то вважає можливим поновити строк на апеляційне оскарження.
Скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не був провідомлений про дату, час та місце розгляду справи в спосіб передбачений ст. 277-2 КУпАП, що на думку апелянта є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено, лише 28.07.2024 року, тобто через 17 (сімнадцять) днів з дати інкримінованого правопорушення і через 8 (вісім) днів після фактичного встановлення всіх обставин інкримінованого правопорушення. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що наявний в матеріалах справи протокол не міг бути визнаний судом в якості допустимого доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУПАП, оскільки останній складений з грубим порушенням вимог ст. 254 КУпАП.
Разом з тим, із п.7 Висновку вбачається, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений 12.07.2024 року, у той же час п.1 Висновку свідчить про те, що він був складений 19.07.2024 року, тобто через 8 (вісім) днів після проведеного огляду. У свою чергу, пункт 22 Інструкції імперативно передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Звертає увагу суду, що наявна в матеріалах справи картка обліку адміністративного правопорушення не могла бути визнана судом, як допустимий доказ на підтвердження кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вказана картка не містить підпису уповноваженої службової особи, яка її сформувала.
Крім того, вважає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також вважає необхідним зауважити, що результати досліджень методом IXAне можуть бути заключними і повинні бути підтвердженні іншими альтернативними методами, проте таких дій під час огляду ОСОБА_1 не проводилось.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції адвокат Рвачов О.О. - захисник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 289 КУпАП, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Беручи до уваги вказані у клопотанні про поновлення строку обставини, враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку адвокатом Харчуком О.П. - захисником ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року та вважає за доцільне його поновити.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
За вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, у відповідності з вимогами ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За правилами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2024 року о 09 годині 44 хвилин рухаючись по проспекту Берестейському, 115-В в місті Києві, повторно протягом року, керував автомобілем марки «Volkswagen», (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком КНП КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду виявлення стану наркотичного сп'яніння №3610 від 20.07.2024 року, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України.
При розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення Святошинським районним судом міста Києва належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №719096 від 28.07.2024 року; медичним висновком №003610, рапортом, довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, картою обліку адміністративного правопорушення; відеозаписом з боді камери поліцейського.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до окремих положень статті 266 КУпАП:
Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Диспозиція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що не встановлено факт керування транспортним засобом є безпідставними, оскільки зазначена у протоколі інформація відповідає обставинам, зафіксованим на долученому до протоколу відеофайлі.
Так, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Крім того, не спростовано також апелянтом висновок КНП КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду виявлення стану наркотичного сп'яніння №3610 від 20.07.2024 року.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП встановлено та підтверджується на підставі довідки щодо проведення заходів із встановлення повторності та постанови Деснянського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, і будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Харчука О.П. - захисника ОСОБА_1
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання адвоката Харчука Олександра Петровича - захисника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити адвокату Харчуку Олександру Петровичу - захиснику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Харчука Олександра Петровича - захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.І. Олійник