21 листопада 2024 року місто Київ
справа № 753/14261/23
провадження № 22-ц/824/9697/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н. В.,
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4
відповідач - ТОВ «ФК «Арбо Фінанс»
відповідач - ПАТ «КБ «Актив - Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Савченком Павлом Дмитровичем,
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 6 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Шаповалової К. В.,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів про застосування наслідків недійсності договору іпотеки та визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги за договором іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дарницьким районним судом м. Києва від 04 березня 2016 року ухвалено рішення у справі № 753/10431/14, яким визнано недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 12 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТОВ «КБ «Актив-банк, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І. О. та зареєстрований 12 липня 2007 року в реєстрі № д-1385. Проте вказаним рішенням не було вирішено питання щодо застосування наслідків недійсності такого договору, в результаті чого не було внесено до Державного реєстру прав записи: про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987), наслідком чого стало укладання договорів про відступлення прав вимоги від банку до відповідачів та наразі кредитором позивача є саме ОСОБА_4 . Оскільки на цей час приватний нотаріус не виконав рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та не вніс відповідні записи до Державного реєстру прав, просить суд застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді припинення іпотеки, відомості про що внести до державних реєстрів у встановленому законом порядку, припинити чинність обтяжень та заборон зареєстрованих щодо предмета іпотеки. Крім того, просить визнати недійсними договори відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, оскільки такі були укладені після визнання недійсним договору іпотеки, а також внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «ФК «Арбо Фінанс», ПАТ «КБ «Актив-Банк», треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус КМНО Заєць І. О., приватний нотаріус КМНО Семенова Г. В., приватний нотаріус КМНО Комарницька О. В., про застосування наслідків недійсності договору іпотеки та визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за договором іпотеки - відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко П. Д., звернувся з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції проігнорував норми ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», і як наслідок зробив неправильний висновок про те, що безумовною підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень є скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Також вказує на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, послався на наявність рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року і про те, що порушене право позивача було поновлено шляхом зобов'язання приватного нотаріуса відповідні внести до Державного реєстру прав записи. Однак, позивачка вказує на те, що незрозумілим є той факт, яким чином наявність невиконаного судового рішення, іншої предметної підсудності та з іншого спору (протиправність дій/бездіяльності приватного нотаріуса) поновило порушені права позивачки шляхом застосування наслідків недійсності договору, що фактично можливо розцінити як перешкоду у доступі до правосуддя.
Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в позові про визнання недійсними відступлення прав вимоги за договором іпотеки, оскільки відсутність дійсної вимоги на момент її передачі новому кредитору свідчить про невідповідність правочину вимогам закону та, як наслідок, його недійсність.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_4 заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилається на те, що дії позивачки свідчать про необґрунтовану спробу ініціювати додаткові судові провадження без доведення факту порушення її прав та законних інтересів при наявності двох судових рішень, які прийнято на її користь із забезпеченням ефективного способу захисту та які є підставами для припинення іпотеки та обтяжень, пов'язаних із таким видом забезпечення зобов'язань, - тобто, саме дії позивачки свідчать про порушення принципу процесуальної економії та зловживання процесуальними правами.
В судове засідання не з'явилися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представники ТОВ «ФК «Арбо Фінанс», ПАТ «КБ «Актив-Банк», треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , приватні нотаріусу КМНО Заєць І.О., Семенова Г.В., Комарницька О.В., будучи повідомленими про місце, день і час розгляду справи, що підтверджується судовими повідомленнями, направленими на поштову адресу відповідачів, до електронного кабінету ПАТ "КБ "«Актив-Банк». Від приватних нотаріусів КМНО Заєць І.О., Семенової Г.В. надійшли заяви, в яких вони просили проводити розгляд справи у їх відсутність (т.2 а.с.47,48, 55, 57, 58, 59). Врахувавши зазначені обставини, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
Представник позивачки адвокат Савченко П.Д. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представники відповідача ОСОБА_4 адвокати Марініч В.К., Міклуш М.І. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 12 липня 2007 року приватним нотаріусом КМНО Заєць І. О. посвідчено договір іпотеки трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , яка належала іпотекодавцям ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 в рівних частинах на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року визнано недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 12 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТОВ «КБ «Актив-банк», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. та зареєстрований 12 липня 2007 року у реєстрі за № д-1385.
5 грудня 2016 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Семеновою Г. В.
Крім того, 5 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Семеновою Г.В.
2 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В.
Крім того, 2 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» та ОСОБА_8 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В.
17 лютого 2017 року приватним нотаріусом Семеновою Г. В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33918177, відповідно до якого відмовлено у державній реєстрації припинення іншого речового права, іпотека на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням нотаріуса Семенової Г.В. від 17 лютого 2017 року №33918358 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відмовлено у державній реєстрації припинення обтяження, заборона на нерухоме майно на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Семенової Г. В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 лютого 2017 року №33918177; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Семенової Г. В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 лютого 2017 року №33918358.
Зобов'язано приватного нотаріуса КМНО Семенову Г. В. внести до Державного реєстру прав записи: про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987).
Як убачається зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, підставою для внесення записів про обтяження - іпотеку (реєстраційний номер обтяження 5450029) та про обтяження - заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987) щодо об'єкта обтяження - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зазначено договір іпотеки від 12 липня 2007 року №д-1385, зареєстрований приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.
Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на березень 2016 року) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому ст. 37 цього Закону).
Отже, безумовною підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень є скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в чинній редакції) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 (в чинній редакції) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Звертаючись із позовом до суду, позивач та її представник просили суд застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді припинення іпотеки шляхом внесення відповідних відомостей до державних реєстрів та внести до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987).
Відповідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 ЦК України). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі спосіб повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка після набрання законної сили рішенням місцевого суду від 4 березня 2016 року про визнання недійсним договору іпотеки від 12 липня 2007 року, зверталась до приватного нотаріуса Семенової Г.В. із заявою про проведення державної реєстрації припинення іншого речового права та державної реєстрації припинення обтяження, проте відповідними рішеннями приватного нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні реєстраційних дій.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року було поновлено порушене право позивача шляхом зобов'язання приватного нотаріуса внести до Державного реєстру прав записи: про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987).
Як встановлено судом першої інстанції сторона позивача після рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року не зверталась до приватного нотаріуса із відповідним пакетом, що необхідний для проведення відповідних реєстраційних дій та копією рішення, що набрало законної сили.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже, враховуючи обраний позивачкою спосіб захисту (предмет спору), з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року зобов'язано приватного нотаріуса КМНО Семенову Г. В. внести до Державного реєстру прав записи: про скасування державної реєстрації іпотеки (номер запису про іпотеку 17855881 (спеціальний розділ); про скасування державної реєстрації іпотеки (реєстраційний номер обтяження 5450029); про скасування запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5290987), тобто вирішено у судовому порядку фактично питання щодо застосування наслідків недійсності правочину, зважаючи на те, що позивачка не звернулась до приватного нотаріуса у порядку та спосіб, визначений чинним законодавством для внесення записів до Державного реєстру прав після набрання рішенням адміністративного суду законної сили, враховуючи, що приватний нотаріус не виносив постанов про відмову у вчиненні реєстраційних дій за рішенням адміністративного суду, суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно вимоги про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги від 5 грудня 2016 року та від 2 грудня 2019 року, слід зазначити наступне.
Суд установив, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року визнано недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 12 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ТОВ «Комерційний Банк «Актив-банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований 12.07.2007 року у реєстрі за № д-1385. Вказане рішення суду в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось та набрало чинності у березні 2016 року.
Поряд із цим, 5 грудня 2016 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Семеновою Г.В.
Крім того, 5 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Семеновою Г.В.
2 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Фінансова компанія «Арбофінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В.
Крім того, 2 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Арбофінанс» та ОСОБА_8 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В.
Тобто, оскаржувані договори відступлення прав вимоги були укладені після набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 березня 2016 року про визнання недійсним договору іпотеки від 12 липня 2007 року.
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).
Отже, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.
Договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у випадку наявності відповідної правової підстави. Наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки (частина перша статті 229 ЦК України), обману (частина перша статті 230 ЦК України), насильства (частина перша статті 231 ЦК України) тощо.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 8 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги від 5 грудня 2016 року та від 2 грудня 2019 року, за якими було відступлено ПАТ «КБ «Актив-Банк» право за договором іпотеки від 12 липня 2007 року, який визнано у судовому порядку недійсним (останній новий кредитор ОСОБА_4 ), відсутні.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, і на їх правильність не впливають.
Згідно ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Савченко Павлом Дмитровичем, залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 6 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова складена 5 грудня 2024 року.
Суддя - доповідач: О. І. Шкоріна
Судді: Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус