09 грудня 2024 рокуСправа №160/25283/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати рішення Головного Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровькій області про відмову у поновленні мого громадянства України незаконним та скасувати його.
Зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області повторно розглянути мою заяву з урахуванням обставин справи та надати мені статус громадянина України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13 червня 2024 року вона звернулася до ДМС у Дніпропетровській області з Декларацією про відмову від іноземного громадянства відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про громадянство України" та Заявою щодо причин пропуску строку, але 18.06.2024 року їй було відмовлено та повідомлено, що 29.12.2021 року рішенням ТУ ДМС у Дніпропетровській області було скасовано рішення від 11.10.2019 р. про набуття позивачкою громадянства України за територіальним походженням, у зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства, тобто неподання до уповноважених органів документа про припинення громадянства російської федерації або декларації про відмову від іноземного громадянства. Позивач вважає рішення ДМС незаконним та необґрунтованим, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
28.10.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 29.06.2019 громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпродзержнськ Дніпропетровської області, звернулася до Дніпровського відділу у місті Кам'янському ГУ ДМС у Дніпропетровській області із заявою про оформлення набуття громадянства,7 України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
В зв'язку з перебуванням у громадянстві російської федерації на час формування заяви-анкети, позивачем було надано 29.06.2019 зобов'язання припинити іноземне громадянство - громадянство російської федерації.
11.10.2019 згідно рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області гр. ОСОБА_1 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2235-111 (уродженка України).
01.11.2019 на ім'я гр. ОСОБА_1 видано довідку про реєстрацію особи громадянином України № 1650/19 для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України. Після надання необхідних документів 31.01.2020 позивач була документована тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_1 терміном дії до 11.10.2021, орган, що видав - 1201.
29.12.2021 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області скасовано рішення від П.10.2019 про набуття гр. ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням в зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства, тобто неподання до уповноважених органів документа про припинення громадянства російської федерації або декларації про відмову від іноземного громадянства.
Тобто з 29.12.2021 Позивач не є громадянкою України з огляду на невиконання взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства та, як наслідок, прийняття рішення про скасування рішення пре» набуття громадянства України.
14.01.2022 Дніпровським відділом в місті Кам'янському ГУ ДМС у Дніпропетровській області гр. ОСОБА_1 було повідомлено про прийняте у відношенні неї 29.12.2021 ГУ ДМС у Дніпропетровській області рішення про припинення громадянства України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України».
14.06.2024 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшла заява від 13.06.2024 позивача щодо прийняття декларації про відмову від громадянства російської федерації замість довідки про вихід з громадянства рф та оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України.
В своїй заяві від 13.06.2024 гр. ОСОБА_1 посилалась на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» №1941-IX від 14.12.2021 (далі Закон №1941-IX), який набрав чинності 19.12.2021.
18.06.2024 за вих. № С-515/6/1201-24/1201.4.4/8318-24 гр. ОСОБА_1 надана відповідь на її звернення та повідомлено, що розгляд поданої нею декларації про відмову від іноземного громадянства від 13.06.2024 не взято до уваги з огляду на положення чинного законодавства. Як зазначалось вище, 29.12.2021 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області скасовано рішення від 11.10.2019 про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням в зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства, тобто неподання до уповноважених органів документа про припинення громадянства російської федерації або декларації про відмову від іноземного громадянства. Звертає увагу суду, що прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства після прийняття рішення про скасування рішення про набуття громадянства України не є можливим, оскільки особа вже не є громадянином України.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.06.2024р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою та подала декларацію про відмову від громадянства на підставі п.п. г) ч.2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» з можливістю застосування права, наданого п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14.12.2021р.№ 1941-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України», щодо спрощеного набуття громадянства України окремим категоріям осіб».
Листом від 18.06.2024р. за вих. № С-515/6/1201-24/1201.4.4/8318-24 гр. Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 на її звернення, що розгляд поданої нею декларації про відмову від іноземного громадянства від 13.06.2024 не взято до уваги з огляду на положення чинного законодавства. Додатково зазначено, що 11.10.2019р. згідно рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області позивачу оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону. 01.11.2019р. оформлена довідка про реєстрацію особи громадянином України №1650/19, яка слугувала підставою для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України. 31.01.2020р. позивачу оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 , орган, що видав - 1201, терміном дії до 11.10.2021. 29.12.2021р. рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області скасовано рішення від 11.10.2019 про набуття Вами громадянства України за територіальним походженням в зв'язку невиконанням взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства, тобто неподання до уповноважених органів документа про припинення громадянства російської федерації або декларації про відмову від іноземного громадянства.
Позивач зазначає, що відмова ДМС у поновленні позивачу громадянства України є порушенням її прав, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-111.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 2235-ІІІ, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Згідно до статті 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Положеннями статті 4 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 3 Закону №2235-111 визначено належність до громадянства України, зокрема, згідно пункту 4 частини 1 статті 3 Закону №2235-111, громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Підстави набуття громадянства України визначенні статтею 6 Закону №2235-111.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону №2235-111, громадянство України набувається за територіальним походженням.
Так стаття 8 Закону №2235-111 визначає набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2235-111 особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006), який відповідно до Закону України "Про громадянство України" (далі - Порядок) визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набутої громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Пунктом 1 Порядку передбачено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набутої громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом 11 цього Порядку.
За приписами пункту 2 Порядку заява про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, оформлюється на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Відповідно до пункту 24 Порядку (в редакції, яка була чинна на момент подачі документів щодо оформлення набуття громадянства України гр. ОСОБА_1 ) для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УPCP) (частина перша статті 8 Закону), подає:
а ) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Частиною 5 статті 8 Закону №2235-111 визначено, що разом із заявою про набуття громадянства України іноземні громадяни подають зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України та подати документ про припинення громадянства іншої держави до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України.
Відповідно до статті 1 Закону №2235-111 зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що саме на особу покладається обов'язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України.
В той час, відповідно до статті 21 Закону №2235, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10 - 13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Відповідно до пункту 88 розділу III Порядку (в редакції, яка була чинна на момент скасування рішення про набуття громадянства України гр. ОСОБА_1 ) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої етапі 9 Закону; частина п'ята стані 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Як встановлено судом, 29.06.2019 громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпродзержнськ Дніпропетровської області, звернулася до Дніпровського відділу у місті Кам'янському ГУ ДМС у, Дніпропетровській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
11.10.2019 згідно рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області гр. ОСОБА_1 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ (уродженка України).
01.11.2019 на ім'я гр. ОСОБА_1 видано довідку про реєстрацію особи громадянином України № 1650/19 для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України.
Після надання необхідних документів 31.01.2020р. позивач була документована тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_1 терміном дії до 11.10.2021р.
29.12.2021 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області скасовано рішення від 11.10.2019 про набуття гр. ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням, в зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства, тобто неподання до уповноважених органів документа про припинення громадянства російської федерації або декларації про відмову від іноземного громадянства.
Суд зазначає, що з 29.12.2021р. позивач не є громадянкою України з огляду на невиконання взятого на себе зобов'язання про припинення іноземного громадянства та що призвело до прийняття відповідачем рішення про скасування рішення про набуття громадянства України.
Згідно ч.7 ст. 10 Закону №2235-ІІІ у громадянстві України не поновлюються особи, стосовно яких рішенння про оформлення набуття громадянства України скасовані на підставі статті 21 цього Закону.
З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений конституцією та законами України.
Щодо доводів позивача про те, що посвідчення стало простроченим у зв'язку із веденням обмежувальних заходів, пов'язаних з пандемією СОVID-19, які унеможливили своєчасне звернення до відповідних органів для оновлення документів, суд зазначає, що довідку про реєстрацію особи громадянином України Позивачу було видано 01.11.2019; карантин на території України було встановлено з 12.03.2020; “зелений» рівень епідемічної небезпеки було встановлено з 17.06.2021; рішення про набуття гр. ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням було скасовано 29.12.2021р., а отже в позивача було достатньо часу, щоб подати в компетентні органи іноземної держави на території України заяву про вихід з громадянства російської федерації.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він є особою, яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України; матір загиблого при виконанні військового обов'язку сина не входить до кола осіб, які можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства.
З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову в задоволені позову.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в позові, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін