21 жовтня 2024 року
м. Чернівці
справа № 724/2604/23
провадження №22-ц/822/773/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н.Ю.
суддів Кулянди., Одинака О.О.
секретаря Бугай В.М
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторне (транспортне) страхове бюро України
за апеляційними скаргами Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич Влада Миколаївна, на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2024 року, головуючий у першій інстанції Ковальчук Т.М.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднарюк В.І., у листопаді 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди.
Зазначав, що 25 червня 2023 року о 17:53 год по АДРЕСА_1 , неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом марки FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 належним ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.07.2023 року у справі №724/1438/23 відповідача ОСОБА_4 (батька неповнолітнього ОСОБА_6 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик ПАТ «НАСК «ОРАНТА», забезпечений транспортний засіб - FORD д.н.з НОМЕР_2 , ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого 160 000 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_4 на момент ДТП не була застрахована, у зв'язку з цим заяву про здійснення страхового відшкодування було надіслано на адресу МТСБУ. Разом з тим, МТСБУ було прийнято рішення про відмову у здійсненні відшкодування позивачу, оскільки останній не надав пошкоджений транспортний засіб для огляду.
Згідно з висновком експерта Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 червня 2023 року складає 205 917 грн.
Вчинено договір між Садгірським відділенням Приватного підприємства «Фірма «Інформаційні системи» (комісіонер) та ОСОБА_7 (покупець) купівлі-продажу транспортного засобу від 05 вересня 2023 року № 5716/23/003468, за яким покупець прийняв у власність транспортний засіб «FORD-ТRANSIT CONNECT» з номерним знаком НОМЕР_2 .
Після чого ОСОБА_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 05 жовтня 2023 року.
Моторним (транспортним) страховим бюро України направлено ОСОБА_1 повідомлення про відсутність підстав для проведення регламентної виплати номер справи 96506 від 06 листопада 2023 року, за яким Моторним (транспортним) страховим бюро України прийнято рішення про відмову у виплаті відшкодування заподіяної шкоди згідно з пп. 37.1.3, п.37.1 ст.37 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки не виконані обов'язки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що призвело до неможливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Просив стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду, завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу, в сумі 205917 грн.
ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову.
Посилався на заподіяння моральних страждань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, перенесення стресу у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, використання коштів з сімейного бюджету на проведення експертизи, що призвело до розладу стосунків у сім'ї, порушення звичайного способу життя внаслідок позбавлення можливості користування транспортним засобом, негативного впливу на стан здоров'я, визначивши розмір моральної шкоди в сумі 15000 грн.
Вважав, що моральна шкода підлягає стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України у розмірі 5 відсотків страхової суми 160000 грн, що становить 8000 грн., з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 як батьків неповнолітнього ОСОБА_6 в сумі 7000 грн солідарно.
Просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, в сумі 160 000 грн.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 8000 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як батьків неповнолітнього ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 30917 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як батьків неповнолітнього ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 7000 грн.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в сумі 6640 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 158 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 30917 грн солідарно.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1500 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднарюк В.І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомоу в сумі 11545 грн 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1234 грн 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1234 грн 50 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Моторне (транспортне) страхове бюро України в апеляційній скарзі просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 червня 2024 року та додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич В.М., в апеляційній скарзі просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 червня 2024 року та додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 відмовити.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Моторне (транспортне) страхове бюро України в апеляційній скарзі зазначало, що вмотивовано відмовлено ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди з підстав пп.37.1.3 п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ОСОБА_1 не виконано обов'язку, встановленого ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо зберігання пошкодженого транспортного засобу у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник.
Вважає, що звернення ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України після того, як він відремонтував транспортний засіб, є порушенням порядку визначення розміру шкоди, передбаченого статтею 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що позбавило Моторне (транспортне) страхове бюро України можливості самостійно визначити розмір шкоди.
Вказує, що ОСОБА_1 не спростовано факт не надання Моторному (транспортному) страховому бюро України на огляд пошкодженого транспортного засобу.
Водночас наданий ОСОБА_1 висновок експерта Родич Ю.П. за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 21 липня 2023 року №125 є недопустимим доказом, оскільки складений без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Судом першої інстанції не надано оцінки обставинам не проведення судової експертизи, не надання експерту переліку технічно справних складників, на підставі результатів діагностування на спеціалізованому для даної моделі транспортного засобу підприємстві, довідки про вагу та вид металу складників, які залишилися, крім технічно справних складників транспортного засобу.
ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич В.М., в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції визначено розмір відшкодування на порушення норм матеріального права, оскільки згідно висновку авто-товарознавчої експертизи експерта Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 належний ОСОБА_1 транспортний засіб FORD TRANSIT з номерним знаком НОМЕР_2 вважається фізично знищеним, ОСОБА_1 має право на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Однак вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди встановлена на підставі неналежного доказу договору купівлі-продажу між Садгірським відділенням Приватного підприємства «Інформаційні системи» (комісіонер) та ОСОБА_7 (покупець) від 5 вересня 2023 року №5716/23/003468 та акту огляду реалізованого транспортного засобу від 05 вересня 2023 року.
Вартість транспортного засобу в пошкодженому стані в розмірі 15000 грн визначена за власним розсудом ОСОБА_1 не відповідає ринковій вартості, за яку можливо відчуження подібного транспортного засобу у подібному стані.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2024 року та ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2024 року у справі призначалася судова авто товарознавча експертиза, яка не виконана у зв'язку із ненаданням ОСОБА_1 транспортного засобу для огляду та дослідження експерту.
Вважає, що ОСОБА_1 міг набути право отримати відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди тільки за умови передачі залишків транспортного засобу відповідачам.
Невиконання ОСОБА_1 обов'язку зберігати пошкоджений транспортний засіб у такому стані, в якому він знаходився після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник призвело до позбавлення можливості страховика встановити розмір заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди.
Вказує, що за обставин заподіяння шкоди неповнолітнім ОСОБА_6 , який не має права керування наземним транспортним засобом, який допущений до керування транспортним засобом за згодою його власника, суб'єктом відповідальності є водій транспортного засобу ОСОБА_6 та власник транспортного засобу ОСОБА_4 як особи, спільними діями яких завдано шкоди.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич В.М., не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що на апеляційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич В.М., підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова Моторного (транспортного) страхового бюро України у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених п. 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є необґрунтованою, з Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 158 500 грн в межах страхової суми за відрахуванням франшизи в сумі 1500 грн.
ОСОБА_1 згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає відшкодуванню різниця між вартістю знищеного транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, на підставі висновку судового експерта Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи транспортного засобу FORD-ТRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 розмір заподіяної шкоди у зв'язку з економічною недоцільністю ремонтного відновлення транспортного засобу визначається такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження 205917 грн, а вартість залишків знищеного транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу від 05 вересня 2023 року становить 15 000 грн.
Водночас різниця між розміром майнової шкоди (190917 грн) та страховим відшкодуванням (158500 грн) в сумі 32417 грн підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як батьків неповнолітнього ОСОБА_6 .
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 25 червня 2023 року транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , керував неповнолітній ОСОБА_6 2007 року народження.
Отже, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є батьками неповнолітнього ОСОБА_6 , є особами відповідальними за відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахованою не була.
ОСОБА_1 здійснено повідомлення Моторному (транспортному) страховому бюро України про дорожньо-транспортну пригоду 05 жовтня 2023 року, Моторним (транспортним) страховим бюро України не надано доказів, що ОСОБА_1 не надано автомобіль для огляду аварійному комісару, призначеному Моторним (транспортним) страховим бюро України, що фізична особа підприємець ОСОБА_11 був залучений Моторним (транспортним) страховим бюро України для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Разом з тим судом першої інстанції не встановлено обставин неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції послався на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Встановлено, що що 25 червня 2023 року о 17 год. 53 хв. по АДРЕСА_1 неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Також, постановою серії БАД № 136704 від 25.06.2023, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, за передачу керування транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з НОМЕР_1 , неповнолітньому ОСОБА_6 , який не мав права керувати транспортним засобом (а.с.65 том 1, а.с.126 том 2).
З матеріалів справи вбачається, що батьками неповнолітнього ОСОБА_6 , 2007 р.н., є ОСОБА_4 , 1981 р.н. та ОСОБА_5 , 1984 р.н. (а.с.66 том 1). Неповнолітній ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Колінковецького старостинського округу Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (а.с.70-71 том 1).
На момент ДТП ОСОБА_1 був власником автомобіля «FORD - TRANSIT CONNECT», д.н.з НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.11-12 том 1).
Власником транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , являється ОСОБА_4 (а.с.14 том 1).
Згідно повідомлень, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлялись позивачем про необхідність з'явитися на проведення огляду пошкоджень автомобіля «FORD - TRANSIT CONNECT», д.н.з НОМЕР_2 за участі судового експерта за адресою: вул. Головна, 105, с. Колінківці на 10:00 год. 18.07.2023 року, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення (а.с.19-20 том 1).
Згідно з висновком експерта №125 судової авто-товарознавчої експертизи від 21.07.2023, складеного судовим експертом СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П., що має свідоцтво судового експерта-автотоварознавця, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «FORD - TRANSIT CONNECT», д.н.з НОМЕР_2 , 2010 року випуску, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.06.2023 року складає 205 917,00 грн. Експертом встановлено, що на підставі комплексу проведених досліджень і розрахунків, визначається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «FORD - TRANSIT CONNECT», внаслідок його пошкодження, встановлених при обстеженні 18.07.2023, у зв'язку з економічною не доцільністю його ремонтного відновлення, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження, тобто 205 917,00 грн (а.с.21-48 том 1).
Вартість проведення автотоварознавчої експертизи становить 6640,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 21.07.2023 (а.с.49 том 1).
Судом встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/3305681 від 19.09.2022 року, строком дії з 20.09.2022 по 19.09.2023 року (а.с.13 том 1).
Згідно з цим Полісом, який був дійсним на момент ДТП 25.06.2023 року, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «FORD-ТRANSIT CONNECT», д.н.з НОМЕР_2 , страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, життю і здоров'ю - 320 000, 00 грн, розмір франшизи - 1500,00 грн (а.с.13 том 1).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_4 застрахованою не була (а.с. 15 том 1).
05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Боднарюк В.І., було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду, яка сталася 25.06.2023 в с.Колінківці Чернівецької області, вказавши, що його пошкоджений автомобіль «FORD-ТRANSIT CONNECT», знаходиться за адресою: с.Колінківці, Чернівецької області. До повідомлення було долучено, зокрема, копії протоколу про адміністративне правопорушення, схема ДТП, постанову суду (а.с.73-75 том 1).
Дане повідомлення МТСБУ отримано 09.10.2023 року, що підтверджується трекенгом відправлення рекомендованого поштового повідомлення (а.с.200 том 1).
27 жовтня 2023 року позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення страхового відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка сталася 25.06.2023 року (а.с.76-77 том 1).
До матеріалів справи приєднано договір між Садгірським відділенням Приватного підприємства «Фірма «Інформаційні системи» (комісіонер) та ОСОБА_7 (покупець) купівлі-продажу транспортного засобу від 05 вересня 2023 року № 5716/23/003468, за яким покупець прийняв у власність транспортний засіб «FORD-ТRANSIT CONNECT» з номерним знаком НОМЕР_2 .
Згідно акту огляду реалізованого транспортного засобу від 05.09.2023 року, вартість пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу «FORD-ТRANSIT CONNECT», становить 15 000 грн (а.с.220 том 1).
Відповідно до рапорту фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 до Моторного (транспортного) страхового бюро України від 31 жовтня 2023 року щодо виконання замовлення по справі №96506 (колісний транспортний засіб FORD з номерним знаком НОМЕР_2 ) потерпілий повідомив, що автомобіль в розібраний та проданий, за повідомленням адвоката потерпілого транспортний засіб проданий, зроблено автотоварознавчу експертизу у незалежного експерта.
Моторним (транспортним) страховим бюро України направлено ОСОБА_1 повідомлення про відсутність підстав для проведення регламентної виплати номер справи 96506 від 06 листопада 2023 року, за яким згідно з рапортом аварійного комісара, який був призначений Моторним (транспортним) страховим бюро України для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, транспортний засіб марки FORD з номерним знаком НОМЕР_2 не надали для огляду, оскільки він розібраний та проданий.
Моторним (транспортним) страховим бюро України прийнято рішення про відмову у виплаті відшкодування заподіяної шкоди згідно з пп. 37.1.3, п.37.1 ст.37 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки не виконані обов'язки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що призвело до неможливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частин 1, 5 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до частини 1, 2 статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, МТСБУ, потерпілі (ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно із частиною 1 статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15 (провадження № 14-176цс18) зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин до страхувальника можна пред'явити вимогу про відшкодування майнової шкоди лише після сплати страховиком суми страхового відшкодування, передбаченої договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або у разі відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
Водночас відповідальність з виплати завданої майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у винної особи настає у разі правомірної відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком, наявності різниці між завданою майновою шкодою та сумою страхового відшкодування, встановленої полісом страхування.
Положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.
Внаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених указаним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до пункту 22.1, 22.3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Отже, видача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підтвердженням того, що сторони уклали договір страхування та досягли згоди щодо істотних умов договору, а також доказом того, що страхова премія була сплачена.
Встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахованою не була на момент дорожньо-транспортної пригоди.
МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. До основних завдань МТСБУ віднесено, зокрема, здійснення виплати із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом (п. 39.1, пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Закону №1961-IV).
Регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ передбачені статтею 41 Закону №1961-IV, згідно з підпунктом (а) пункту 41.1 якої МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 26 Закону України "Про страхування" та пункту 6 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовити у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема за наявності інших підстав, встановлених законом.
За змістом пункту 37.1.3 статті 37Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Верховний Суд у постанові від 09 січня 2019 року у справі № 638/2795/16-ц (провадження № 61-893св18) вказав, що відповідно до підпункту 37.1.3. пункту 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Тлумачення підпункту 37.1.3. пункту 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» свідчить, що порушення потерпілим передбаченого законом обов'язку, зокрема надання страховику пошкодженого транспортного засобу не в тому вигляді, в якому він знаходився після ДТП, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо такі порушення унеможливили МТСБУ встановити розмір заподіяної шкоди.
Заслуговують на увагу посилання Моторного (транспортного) страхового бюро України в апеляційній скарзі на порушення ОСОБА_1 порядку визначення розміру шкоди, передбаченого статтею 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що позбавило Моторне (транспортне) страхове бюро України можливості самостійно визначити розмір шкоди.
Відповідно до пункту 33.1.4. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Пунктом 33.3. статті 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Положенням пункту 34. 2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Згідно із пунктом 34. 3 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Отже, виходячи з наведених положень Закону, потерпілий має право на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди лише у тому випадку, якщо представник страховика не з'явився у визначений пунктом 34. 3 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду у складі у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказала, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором та/або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно, у разі вчинення дій, які не врегульовані нормами цивільного законодавства, перед судом може постати завдання оцінки таких дій.
Виходячи з формулювання статті 11 ЦК України, можна зробити висновок, що такі дії повинні відповідати загальним засадам цивільного законодавства України, які закріплені в статті 3 ЦК України.
Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
Відповідно до статті 33 Закону №1961-IV страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.
У свою чергу, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону №1961-IV). Тобто страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.
У страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає у разі навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку (підпункт 37.1.1 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), або у разі вчинення ним умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (підпункт 37.1.2 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).
Крім того, у страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає і тоді, коли має місце неналежна поведінка й з боку потерпілого, а саме: невиконання обов'язків, визначених Законом № 1961-IV, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV); неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).
Отже, закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов'язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.
Аналізуючи зазначені норми законодавства, слід дійти висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов'язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема в праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов'язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.
Разом з тим у порушення принципу пропорційності законом не встановлено механізму захисту права осіб (поновлення права), які добросовісно виконують покладені на них обов'язки, якщо шкода не відшкодована не з їхньої вини. Тому тлумачення права щодо відшкодування шкоди за наслідками страхового випадку за Законом № 1961-IV, має здійснюватися з огляду на добросовісне виконання зобов'язань та поведінки всіх учасників (добросовісна чи недобросовісна поведінка/дії)
Водночас Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2019 року у справі № 522/6853/16-ц (провадження № 61-35743св18) вказав, що відповідно до пункту 33.4. Закону у разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.
Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд правильно виходив з того, що позивач не був позбавлений можливості, безперешкодно, як на місці ДТП, так і в подальшому отримати від органів поліції інформацію щодо наявності або відсутності у винуватця пригоди полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та дотримуючись Закону звернутися до МТСБУ вчасно з заявою про здійснення регламентної виплати в рахунок відшкодування шкоди, до здійснення ремонту свого транспортного засобу.
А звернення позивача до МТСБУ після того, як він відремонтував автомобіль, є порушенням пункту 33.1.4. статті 33 Закону, що позбавило відповідача можливості самостійно визначити розмір шкоди, оскільки Законом чітко визначено, що саме МТСБУ здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди та розслідування причин і обставин ДТП.
У справі встановлено, що 25 червня 2023 року о 17 год. 53 хв. по АДРЕСА_1 неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно з висновком експерта Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 червня 2023 року складає 205 917 грн.
До матеріалів справи приєднано договір між Садгірським відділенням Приватного підприємства «Фірма «Інформаційні системи» (комісіонер) та ОСОБА_7 (покупець) купівлі-продажу транспортного засобу від 05 вересня 2023 року № 5716/23/003468, за яким покупець прийняв у власність транспортний засіб «FORD-ТRANSIT CONNECT» з номерним знаком НОМЕР_2 .
Після чого ОСОБА_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 05 жовтня 2023 року.
Відповідно до рапорту фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 до Моторного (транспортного) страхового бюро України від 31 жовтня 2023 року щодо виконання замовлення по справі №96506 (колісний транспортний засіб FORD з номерним знаком НОМЕР_2 ) потерпілий повідомив, що автомобіль в розібраний та проданий, за повідомленням адвоката потерпілого транспортний засіб проданий, зроблено автотоварознавчу експертизу у незалежного експерта.
Моторним (транспортним) страховим бюро України направлено ОСОБА_1 повідомлення про відсутність підстав для проведення регламентної виплати номер справи 96506 від 06 листопада 2023 року, за яким згідно з рапортом аварійного комісара, який був призначений Моторним (транспортним) страховим бюро України для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, транспортний засіб марки FORD з номерним знаком НОМЕР_2 не надали для огляду, оскільки він розібраний та проданий.
Моторним (транспортним) страховим бюро України прийнято рішення про відмову у виплаті відшкодування заподіяної шкоди згідно з пп. 37.1.3, п.37.1 ст.37 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки не виконані обов'язки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що призвело до неможливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Разом з тим судом першої інстанції, посилаючись на недоведеність Моторним (транспортним) страховим бюро України, що ОСОБА_1 не надано автомобіль для огляду аварійному комісару, призначеному Моторним (транспортним) страховим бюро України, що фізична особа підприємець ОСОБА_11 був залучений Моторним (транспортним) страховим бюро України для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, не встановлено набуття потерпілим ОСОБА_1 права на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
За обставин обрання ОСОБА_1 експерта Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П. для визначення розміру шкоди до звернення до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 05 жовтня 2023 року слід дійти висновку про визначення розміру матеріального збитку на підставі висновку експерта Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи не у спосіб, передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Водночас визначення розміру матеріального збитку на підставі висновку експерта Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи не у спосіб, передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відчуження транспортного засобу «FORD-ТRANSIT CONNECT» з номерним знаком НОМЕР_2 до звернення Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 05 жовтня 2023 року свідчить по недобросовісне виконання ОСОБА_1 зобов'язань, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Разом з тим заслуговують на увагу доводи Моторного (транспортного) страхового бюро України, що відчуження ОСОБА_1 транспортного засобу призвело до неможливості встановити розмір заподіяної шкоди, оскільки Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пов'язує встановлення розміру заподіяної шкоди учаснику дорожньо-транспортної пригоди з участю представника (оцінювача, експерта) Моторного (транспортного) страхового бюро України, не передбачає випадків, за яких можливо відчуження транспортного засобу до письмового повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро України.
На підставі пункту 30.1, 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Верховний Суд у постанові від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19 вказав, що порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Визначаючи розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди, суд першої інстанції дослідив висновок експерта Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Родич Ю.П. від 21 липня 2023 року №125 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, за яким вартість матеріального збитку у зв'язку з економічною не доцільністю ремонтного відновлення транспортного засобу визначається такою, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент пошкодження.
Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 червня 2023 року складає 205 917 грн.
В оцінці зазначених обставин суд під час перегляду цієї справи враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 61-13823св18, відповідно до якого відсутні підстави для визнання необґрунтованим визначеного страховиком розміру заборгованості відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і у такому разі потерпілий може спростувати визначений страховиком розмір шкоди шляхом проведення судової експертизи.
ОСОБА_4 подало до суду першої інстанції клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2024 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення експерта постановлено питання: яка залишкова вартість транспортного засобу FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди 25 червня 2023 року, враховуючи ціни станом на момент дорожньо-транспортної пригоди.
За повідомленням про неможливість проведення експертизи судового експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Россоха І.В. від 02 травня 2024 року №СЕ-19/126-24/3186-АВ судовому експерту не було забезпечено проведення огляду об'єкта дослідження автомобіля марки FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 .
Натомість, суд першої інстанції, відновлюючи провадження у справі, не надав оцінки діям ОСОБА_1 з невиконання обов'язку надати судовому експерту транспортний засіб марки FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 .
У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ст.109 ЦПК України).
Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18).
Отже, у матеріалах справи відсутні докази вартості транспортного засобу марки FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо розміру заподіяної шкоди як різниці між ринковою вартості транспортного засобу на момент пошкодження 205917 грн та вартістю залишків знищеного транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу від 05 вересня 2023 року на порушення норм матеріального права.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.
Відповідно до пунктів 7.17, 7.18, 7.20 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.
Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ.
Вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.
Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич В.М., в апеляційній скарзі на визначення суб'єкта відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, на порушення норм матеріального права.
На підставі частин 2, 3, 4 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1, 2, 3 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особо, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стані власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
З огляду на наведене сторонами з правовідносин заподіяння шкоди 25 червня 2023 року по АДРЕСА_1 внаслідок зіткнення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням неповнолітнього ОСОБА_6 та транспортного засобу марки FORD TRANSIT CONNECT з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 є особа, якій заподіяно шкоду, ОСОБА_1 та власник транспортного засобу ОСОБА_4 і неповнолітній ОСОБА_6 , який неправомірно заволодів транспортним засобом внаслідок недбалості власника, а у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_6 майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Водночас ОСОБА_1 позов до власника транспортного засобу ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, не заявлявся.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, як до батьків неповнолітньої особи, яка заподіяла шкоду, ОСОБА_6 .
Постановою Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі№ 541/735/16-ц (провадження № 61-29872св18) за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без змін рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року, яким стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_12 4 860,41 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 45 000 грн моральної шкоди.
У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_13 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, вказану суму або частку, якої не вистачає до вказаної суми, ухвалено стягнути на користь ОСОБА_12 солідарно з його батьків - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов'язки; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов'язки (стаття 50 ЦПК України).
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
Відповідно до пункту 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За змістом частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
На підставі ч.2 наведеної норми якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Пунктом 4 ч.2 ст.197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Разом з тим суд першої інстанції не роз'яснив ОСОБА_1 право залучити до участі у справі співвідповідачами власника транспортного засобу ОСОБА_4 і неповнолітнього ОСОБА_6 , який завдав шкоду.
За відсутності відповідної заяви ОСОБА_1 про залучення неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до участі у справі в якості співвідповідача, суд першої інстанції не вправі був самостійно вчинити такі процесуальні дії.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц.
Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На стадії апеляційного провадження суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_16 .
Оцінка судами обґрунтованості позовних вимог по суті, має відбуватися за участі належних сторін цивільної справи.
Встановивши, що до участі у справі не залучено усіх сторін за договором, суд першої інстанції мав відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, з підстав пред'явлення позову до неналежного складу відповідачів.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи викладене, рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 червня 2024 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) вказала, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21.
За таких обставин додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2024 року підлягає скасуванню.
Розподіл судових витрат
На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частин 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Ураховуючи, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено, судові витрати покладаються на позивача ОСОБА_1 .
Згідно платіжної інструкції АТ «Укрексімбанк» від 08 серпня 2024 року № 983651 Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2377,40 грн.
Згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 25 липня 2024 року 0.0.3785651925.1 ОСОБА_5 сплатила судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 254,19 грн.
Тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в сумі 2377,40 грн, на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 254,19 грн.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,
Апеляційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Бартусевич Влада Миколаївна, задовольнити.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 червня 2024 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
Додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2024 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в сумі 2377,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 254,19 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
О. О. Одинак