Номер провадження 22-ц/821/1720/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №709/904/24 Категорія: на ухвалу Романова О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
05 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних нарахованих на суму простроченого боргу за кредитним договором, -
У травні 2024 року АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних нарахованих на суму простроченого боргу за кредитним договором.
14 серпня 2024 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області від представника відповідача Пилипенка Р.Б. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, у якому останній просив зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів.
Клопотання мотивоване тим, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наявність укладеного сторонами договору кредитування від 17 січня 2008 року № 21-1/08, за яким відповідач отримав в кредит грошові кошти в іноземній валюті в сумі 15000,00 євро на задоволення споживчих потреб.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальником, відповідно до договору іпотеки № ДІ-21-1/08, посвідченого 17 січня 2008 року, майновий поручитель ОСОБА_4 передала в іпотеку АТ АБ «Укргазбанк» об'єкт нерухомості - трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вважав, що невиконання відповідачем умов вказаного правочину (договору № 21-1/08) та прийнятого на підставі нього судового рішення в цивільній справі № 2322/395/11 свідчать про наявність підстав для стягнення неустойки, яка передбачена ст. 625 ЦК України у вигляді 3 % річних за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року.
Так, у провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа № 709/773/19 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, провадження у якій зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до АТ АБ «Укргазбанк» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору.
В свою чергу, у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на розгляді перебуває цивільна справа № 709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів де, серед іншого, ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним договір споживчого кредитування № 21-1/08, укладений 17 січня 2008 року із ВАТ АБ «Укргазбанк».
Таким чином, від вирішення цивільної справи № 709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів залежить питання правомірності нарахування та стягнення неустойки в розмірі 3 % річних, які як вид забезпечення основного зобов'язання є похідними від основного кредитного правочину.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовача про зупинення розгляду справи задоволено.
Зупинено провадження у цивільній справі за позовною заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних нарахованих на суму простроченого боргу за кредитним договором до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів.
Ухвала суду мотивована тим, що, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність між справами тісного матеріально-правового зв'язку, предметом дослідження яких є договір споживчого кредитування № 21-1/08, укладений 17 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ АБ «Укргазбанк». Тому питання правомірності нарахування та стягнення 3 % річних за прострочення боржником виконання грошового зобов'язання є, на думку суду, похідним від основного кредитного правочину (договору № 21-1/08), який наразі оспорюється відповідачем у судовому порядку.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник АБ «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що ухвала є такою, що винесена порушенням норм матеріального права, просить її скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що позовні вимоги АБ «Укргазбанк» ґрунтуються на тому, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року по справі № 2322/395/11 позовні вимоги АБ «Укргазбанк» були задоволені в повному обсязі, стягнуто із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 15009,77 євро та 26810,07 грн.
Станом на день винесення оскаржуваної ухвали від 20.09.2024 року рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року по справі №2322/395/11 є чинним та підлягає виконанню.
Крім цього, представником позивача наголошувалося на тому, що кредитний договір №21-1/08 не визнаний недійсним, а отже у відповідності до ч. 1 ст. 204 ЦК України, необхідно застосувати презумпцію правомірності правочину.
Вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що у справі №709/665/20 оспорюється факт дійсності кредитного договору №21-1/08, не свідчить про неможливість розгляду цієї справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Пилипенко Р.Б. зазначає, що в обґрунтування своїх позовних вимог АБ «Укргазбанк» посилається на наявність укладеного сторонами договору №21-1/08 від 17.01.2008 року, за яким відповідач отримав в кредит грошові кошти в іноземній валюті в сумі 15000,00 Євро на задоволення споживчих потреб.
Саме у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань за кредитним договором від 17.01.2008 року № 21-1/08 пов'язані майнові вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_2 3% річних, яка є штрафною санкцією за приписами ст. 625 ЦК України.
Вказує, що в провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на розгляді наразі перебуває цивільна справа №709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним договору споживчого кредитування №21-1/08, а тому є підстави для обов'язкового зупинення провадження у даній справі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановлена судом першої інстанції ухвала не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на розгляді перебуває цивільна справа № 709/665/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів де, серед позовних вимог, ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним договір споживчого кредитування № 21-1/08, укладений 17 січня 2008 року із ВАТ АБ «Укргазбанк».
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 травня 2020 року відкрито провадження у справі №709/665/20, що вбачається з інформації з ЄДРСР.
На час апеляційного розгляду цієї справи вказана справа не була розглянута судом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі № 910/15364/17, від 15 березня 2019 року у справі № 910/17243/17, від 27 березня 2019 року у справі № 910/15707/17, від 04 серпня 2021 у справі № 903/636/20.
При цьому сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 914/2312/20.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 листопада 2021 року у справі № 910/22113/17 зазначено: апеляційний господарський суд встановив, що наразі відсутнє судове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 22 лютого 2019 року, тобто вказаний договір є чинним і підлягає виконанню. За таких обставин він правомірно відмовив відповідачу в задоволенні його клопотання про зупинення провадження у даній справі, позаяк визнання договору купівлі-продажу прав вимоги від 22 лютого 2019 року в подальшому недійсним може бути підставою для перегляду судових рішень в даній справі за нововиявленими обставинами, однак наявність спору про визнання його недійсним не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, § 35), у справі «Смірнова проти України» (від 08 листопада 2005 року, § 66, § 69).
Із змісту статті 251 ЦПК України вбачається, що зупинення провадження у справі має на меті полегшити доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі, в силу так званих преюдиційних фактів.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до частин 4, 5, 6 статті 82 ЦПК України тільки ті обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17, провадження № 61-612св17.
Із заяви представника ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі не вбачається, які факти, що мають в подальшому розцінюватися як преюдиційні, повинен встановити суд при розгляді справи № 709/665/20 про визнання кредитного договору недійсним.
При цьому, матеріали даної цивільної справи та наявні в ній докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення 3% річних нарахованих на суму простроченого боргу за кредитним договором, підставами позову є наявність кредитного договору та наявність судового рішення від 30 квітня 2014 року у справі №2322/395/11, яке набрало законної сили, та яким стягнуто із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 21-1/08 від 17.01.2008 року в сумі 15009,77 Євро та 26810,07 грн.
Представник ОСОБА_2 у своєму клопотанні не вказав обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання кредитного договору недійсним виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність чи відсутність обставин, якими банк обґрунтовував свої вимоги про стягнення 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції також не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні цієї справи, та яким чином встановлені у справі № 709/665/20 обставини вплинуть на оцінку доказів, якими учасники справи обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи з предмету та підстав заявленого позову.
Сам лише той факт, що у справі № 709/665/20 ОСОБА_2 оскаржує кредитний договір, який є також підставою для стягнення коштів за позовом у цій справі, не перешкоджає розгляду даної справи та не дає підстав вважати, що її розгляд об'єктивно неможливий до вирішення справи № 709/665/20.
Врахувавши, що в цій справі наявні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 709/665/20.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції на зазначене та вимоги закону уваги не звернув, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах, та необґрунтовано задовольнив клопотання представника відповідача, дійшовши помилкового висновку щодо зупинення провадження справі.
Крім того, таке процесуальне рішення не відповідає принципу ефективності судового процесу, спрямованому на недопущення затягування розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - задовольнити.
Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2024 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді