Справа № 646/12135/24 (1-кс/646/2920/24 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1400/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
06 грудня 2024 суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суд м. Харкова від 14 листопада 2024 року, -
Відповідно до відомостей протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 21листопада 2024 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Під час перевірки апеляційної скарги ОСОБА_3 встановлено, що існують підстави для заяви про самовідвід у зв'язку з наявністю підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, що виключають можливість участі судді ОСОБА_2 в розгляді цієї апеляційної скарги.
Відповідно до відомостей протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 10.04.2024 року вбачається, що в провадженні Харківського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 22022220000000179 від 17.03.2022 року.
Поряд з цим з відомостей цього ж протоколу вбачається, що суддя ОСОБА_2 входить до складу колегії суддів у цьому провадженні.
Вказані обставини, поза розумним сумнівом, унеможливлюють участь судді ОСОБА_2 у розгляді цього провадження в суді апеляційної інстанції, оскільки вони можуть викликати сумніви в безсторонності судді, як у сторін так і у будь-якого стороннього спостерігача.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
При цьому необхідно керуватися практикою ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ветшайн проти Швейцарії» Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Поряд з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «П'єрсак проти Бельгії» від 1 жовтня 1982 року, п. 30) зазначено, що не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
Відповідно до вимог п.4 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суд або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У той же час, відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів», об'єктивність судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського Суду з Прав Людини у справі "Лауко проти Словатчини" будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Отже, за таких обставин, суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 дотримуючись вимог ч. 1 ст. 80 КПК України, зобов'язаний заявити самовідвід.
З метою унеможливлення будь-яких сумнівів у неупередженості судді та об'єктивності рішень судді ОСОБА_2 , вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь яких сумнівів у сторін по справі чи будь якого стороннього спостерігача у неупередженості судді та об'єктивності його рішень, вважаю за необхідне провести повторний автоматизований розподіл справи між суддями, з метою заміни головуючого у складі суду.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 75, ч.1 ст. 80, ст. ст. 81, 404, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід задовольнити.
Матеріали судового провадження (апеляційне провадження №11-сс/818/1400/24, справа № 646/12135/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 09.09.2024 року - передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для визначення головуючого у складі та третього члена колегії суду в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя -