Справа № 752/6938/23
Провадження № 2-ві/752/45/24
Іменем України
04 грудня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Данілової Тетяни Миколаївни, що подана в межах розгляду цивільно справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору,
Заявник ОСОБА_1 , в межах розгляду справи за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним, звернувся до суду з заявою про відвід судді Даніловій Т.М.
В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що головуюча суддя Данілова Т.М. ухиляється від розгляду справи. 20.11.2024 відбулося чергове судове засідання, на якому був присутній представник позивача. До початку розгляду справи суддя намагалася перенести засідання суду на підставі того, що супровідний лист суду на адресу Київського державного нотаріального архіву був переданий її представником тільки 19.11.2024. При з'ясуванні яким чином це вплине на продовження підготовчого судового засідання суддя в категоричній формі відмовляла проводити засідання з причини того, що архівом надто пізно було отримано ухвалу суду, намагалась перенести засідання на інший термін. Тобто навіть не з'ясувала думку щодо чергового направлення ухвали до архіву. При наполяганні представника позивача на продовження підготовчого засідання, оскільки в матеріалах справи знаходиться клопотання про витребування доказів у нотаріуса Кірік О., суддя Данілова Т.М. почала в агресивній формі судове засідання на якому почала заявляти, далі мовою оригіналу: "що вона готова переходити до розгляду по суті, оскільки в неї вже є рішення". Крім того, суддя відмовлялась заслуховувати думку представника позивача при розгляді клопотання про витребування доказів.Тобто без наявних доказів, ще на стадії підготовчого засідання, суддя має вже рішення, що вказує на те, що суд не є безстороннім та є наявна особиста упередженість судді Данілової Т.М. або втручання третіх осіб.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Данілової Т.М. від 27.11.2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді необґрунтованою, матеріали заяви передано для автоматизованого розподілу з метою визначення іншого судді для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у порядку, передбаченому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 вирішення питання про відвід передано судді Слободянюк А.В.
Суд, вивчивши заяву про відвід головуючої судді та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом положень ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Також статтею 36 ЦПК України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу головуючого судді у даній справі стали сумніви у неупередженості судді під час розгляду справи, які полягають в тому, що головуюча суддя, до початку розгляду справи по суті, як вважає позивач, висловила свою думку про те, що вже має рішення по справі, а також упереджено ставиться до клопотань та заяв сторони позивача.
Натомість, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В той же час, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що відсутні підстави для відводу, визначені ст.36 ЦПК України, а викладені заявником обставини, не можуть розцінюватись як прояв упередженості головуючого під час розгляду справи.
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані. У рішенні від 15.07.2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Слід звернути увагу, що викладені заявником аргументи, якими вона обґрунтовує відсутність безсторонності судді, кожен окремо, зводяться до незгоди відповідача із процесуальними рішеннями судді в процесі розгляду судової справи, які, у відповідності до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу. З огляду на викладене слід зазначити про відсутність об'єктивних підстав вважати, що суддя Данілова Т.М. не є безстороннім, або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи № 752/6938/23.
Разом з тим, відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, мають бути усунуті будь-які сумніви учасників справи в неупередженості судді у спосіб відведення такого судді від подальшого розгляду справи.
У той же час, хоча аргументи заявника і зводяться до незгоди заявника із певними процесуальними рішеннями судді, однак зважаючи на сукупність аргументів, наведених заявником у поданій ним заяві про відвід судді, а також для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час вирішення справи № 752/6938/23, клопотання про відвід судді Данілової Т.М. слід задовольнити, оскільки, як вбачається з численної практики Європейського суду з прав людини, в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 259, 260, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Данілової Тетяни Миколаїни, що подана в межах розгляду цивільно справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору, задовольнити.
Відвести суддю Данілову Тетяну Миколаїну від подальшого розгляду справи №752/6938/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору.
Справу передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Слободянюк