Справа № 344/14525/24
Провадження № 2/344/4558/24
28 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії, -
06.08.2024 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії.
В обґрунтуваня позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав по АДРЕСА_1 . На даний час вона отримує пенсію по втраті годувальника, а саме покійного ОСОБА_2 . За життя покійний був пенсіонером МВС України та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та перебував на обліку у відповідача. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі № 300/284/22 було задоволено позов ОСОБА_2 до відповідача та зобов'язано останнього здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до складеної Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" нової довідки за № 1900 від 24.11.2021 про його розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач рішення суду виконав частково, а саме здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 , однак не виплатив різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії розмір якої становить 214884,80 гривень. Отже, ОСОБА_2 недоодержав за життя пенсію у розмірі 214884,80 гривень, що не заперечується відповідачем.
У зв'язку із тим, що вона є спадкоємцем першої черги та членом сім'ї покійного, вона звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини в порядку ст. 1227 ЦК України. 20.05.2024 року приватним нотаріусом було здійснено запит до відповідача, з метою надання інформації щодо недоодержаної пенсії покійним ОСОБА_2 . Відповідач листом від 05.06.2024 року повідомив, що дійсно ОСОБА_2 недоотримав пенсію у розмірі 214884,80 гривень, однак зазначив, що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» недоодержана пенсія не включається до складу спадщини та члени сім'ї можуть звернутися до пенсійних органів про її виплату. У зв'язку із даними обставинами вона звернулася із заявою до відповідача про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, долучивши до неї копію свідоцтва про смерть покійного, копію свідоцтва про укладення шлюбу, копію паспорта та інші документи. Відповідач листом не заперечив, що ОСОБА_2 недоодержав пенсію, однак відмовив у такій виплаті оскільки стягувачем є покійний ОСОБА_2 та на виконання рішень судів підстав внесення змін про стягувача немає.
Позивачка зазначає, що з 01.06.2023 року отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , що підтверджується фотокопією даних із особистого кабінету порталу ПФУ. Зазначає, що нею були виконані всі умови зазначені вище нормативними актами, а тому вона має право на стягнення недоотриманої пенсії покійного чоловіка у розмірі 214 884,80 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження.
Відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2024 року скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2024, справу передано судді Антоняку Т.М.
Ухвалою від 23 жовтня 2024 року справу прийнято до провадженя.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Управлінням здійснювалось розгляд звернення ОСОБА_1 від 25.06.2024 (вх. від 25.06.2024 № 5081/С-0900-24) та повідомлено позивачку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Івано-Франківській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсія ОСОБА_2 , згідно вищевказаного Закону, виплачена по 31.05.2023. Виплату пенсії з 01.06.2023 припинено у зв'язку з його смертю (23.05.2023). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі № 300/284/22 було задоволено позов ОСОБА_2 та зобов'язано здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до складеної Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» нової довідки за № 1900 від 24.11.2021 про його розмір грошового забезпечення, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі № 300/284/22 обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 214884,80 грн, яка включена в Реєстр виконання судових рішень.
Головне управління просить суд врахувати, що за результатами аналізу правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №750/7865/18, постановах Верховного Суду від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 15.12.2023 у справі № 805/2628/18-а, Пенсійний фонд України листом від 18 жовтня 2024 за № 2800-030202-9/63777 повідомив територіальні управління, що правова позиція Верховного Суду щодо здійснення виплати пенсії, у тому числі на виконання рішень судів, нарахованої та неодержаної пенсіонерами за життя, полягає в тому, що така виплата повинна здійснюватись органами Пенсійного фонду України в позасудовому порядку, встановленому статтею 61 Закону України від-09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) та статтею 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Відмова територіальних органів Пенсійного фонду у прийнятті та задоволенні заяв про виплату нарахованих, у тому числі на виконання рішень судів та невиплачених сум пенсії, поданих відповідно до статті 61 Закону № 2262 та статті 52 Закону № 1058, є підставою для звернень до суду з позовами, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, з метою застосування загального підходу для впровадження зазначених правових висновків щодо порядку виплати сум пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, нарахованих одержувачам на виконання судових рішень, які набрали законної сили, та які залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю стягувача, Пенсійний фонд України вважає за можливе застосовувати такий порядок опрацювання звернень про виплату зазначених вище сум пенсій. При зверненні у встановленому порядку осіб (членів сім'ї), визначених у статті 61 Закону № 2262, недоодержані суми підлягають виплаті без заміни сторони у виконавчому провадженні, за рахунок коштів та у порядку черговості, визначених відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1). Зазначені суми підлягають виплаті належному заявнику (заявникам), якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера та незалежно від періоду, за який нараховано недоодержані суми. Після звернення особи, яка має право на виплату недоодержаних сум, до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ вносять дані заявника (заявників) в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв'язку зі смертю стягувача» та здійснюватиметься виплата за датою набрання рішенням суду законної сили. Виплати проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачка не прибула у судове засідання, подала заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача не прибув у судове засідання, подавши відзив на позовну заяву, у якому висловив позицію заперечення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.11.1982 року (а.с. 22).
ОСОБА_2 , як пенсіонер МВС України, перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію з по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 у справі № 300/284/22, яке набрало законної сили 15.04.2022 (https:// https://reestr.court.gov.ua/Review/103671951): позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ- 20551088) здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) відповідно до складеної Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" нової довідки за №1900 від 24.11.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 11).
Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального кругу Івано-Франківської області Любінець О.П. 21.02.2024 зареєстровано спадкову справу № 53/2023 ( а.с. 23).
Розмір боргу невиплаченої суми коштів складає 214 884,80 грн. за період з 01.12.2019 по 31.05.2022, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату) пенсії за пенсійною справою № 007748 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 29.05.2023 ( а.с. 17).
25.06.2024 позивачка зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виплату суми пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера (а.с. 5, 7-8).
Листом від 17.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило заявницю про те, що пенсія ОСОБА_2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплачена по 31.05.2023. Виплату пенсії з 01.06.2023 припинено у зв'язку з його смертю (23.05.2023). Недоодержаних сум пенсій немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі № 300/284/22 обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в сумі 214884,80 гри, яка включена в Реєстр виконання судових рішень. Рішення суду набрало законної сили 15.04.2022. Вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Головним управлінням ведеться облік рішень суду, виплата за якими проводиться за рахунок коштів Деражвного бюджету України, а оскільки стягувачем у справі № 300/284/22 є ОСОБА_2 , підстав для проведення виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 300/284/22 або внесення відомостей про зміну стягувача у даній справі немає (а.с.9-10).
Вважаючи таку відмову незаконною, позивачка звернулася до суду з даним цивільним позовом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20 (провадження № 61-14299св21): «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд звертає увагу на те, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач неправомірно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, яке належало спадкодавцю ( чоловіку позивачки) на підставі рішень суду.
Зазначена у листі мотивація відповідача про те, що вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду пенсії за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою; черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, є юридично неспроможною, оскільки усталений порядок виплати органом пенсійного фонду недоотриманої пенсії на підставі рішення суду жодним чином не впливає на суть та природу такої виплати, яка залишається недоотриманою пенсією.
При цьому, згідно закону така недоотримана спадкодавцем пенсія входить до складу спадщини та успадковується на загальних підставах.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що відмовляючи ОСОБА_1 у здійсненні на її користь виплати спадщини (суми недоотриманої пенсії її померлого чоловіка у розмірі 214 884,80 грн відповідач Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області порушило спадкові права позивача, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення даних коштів підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір слід розподілити у відповідності до статті 141 ЦПК України. Зокрема, оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 818,40 грн., такі слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273,354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоодержаної пенсії - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоодержану пенсію за життя її чоловіком ОСОБА_2 у сумі 214 884 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в користь ОСОБА_1 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 84 копійки понесених витрат на оплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ЄДРПО: 20551088, адреса: Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2024 року.