Справа № 344/18629/24
Провадження № 2/344/4405/24
27 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Антоняка Т.М.
секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
14.10.2024 від адвоката Лазорко Роман Йосифович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до суду надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з позивача на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в сумі 55900,00 грн, таким що не підлягає виконанню, у виконавчому провадженні № 66266979; стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом грошові кошти в сумі 9255,62 грн та понесені судові витрати по справі.
Позивач не погоджується із вчиненим нотаріусом виконавчим написом, покликаючись на те, що у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також позивач не погоджується з сумою боргу в розмірі 55900,00 грн, яка зазначена у виконавчому написі, оскільки позивач від відповідача, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» чи ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти по кредитному договору не отримував. Про існування боргу перед відповідачем позивач дізнався з автоматизованої системи виконавчих проваджень та взагалі не погоджується із розміром заборгованості.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Лазорко Р.Й. подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 5 000 грн. Зазначив, що представник позивача додав докази понесення витрат на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правничої допомоги від 03.10.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію про сплату правової допомоги. Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 03.10.2024 предметом даного договору є надання правових послуг в сфері консультування та юридичного супроводження. Отже, наданий адвокатом Договір про надання правничої допомоги від 03.10.2024 свідчить про надання правових послуг, які не є витратами на правничу допомогу. Таким чином, правові послуги та юридичне супроводження не мають жодного відношення до витрат, які пов'язані з наданням правничої допомоги. Відповідач звертає увагу суду на те, що ціни за надані адвокатом послуги встановлені довільно, без урахування об'єктивних факторів, що впливають на їх вартість. Справа є відносно простою, не потребує спеціальних знань, в якій позивач використовує шаблонний позов; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Час, який представник витратив на надання послуг, вказаний у детальний опис робіт від 08.10.2024. Витрачений адвокатом час на написання позовної заяви, який становить 3,5 години, є об'єктивно неадекватним до затрачених адвокатом зусиль, з огляду на те, що практика у даних справах є незмінною, а сам позов - шаблонний.
Треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
09.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем був вчинений виконавчий напис за № 75898 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в сумі 55900,00 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніром Олегом Вікторовичем було відкрито виконавче провадження № 66266979 від 23.07.2021 року.
Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п. п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, як встановлено з листа ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» від 09.10.2024 № 09102024-1 встановлено, що по працівникові ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 66266979 від 23.07.2024 було утримано та перераховано суму на погашення боргу: вересень 2024 - 9255,62 грн.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 623/363/20, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Подібні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.
Так як правові підстави набуття відповідачем ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» грошових коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження на підставі виконавчого напису, визнаного судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти в сумі 9255,62 грн підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд з урахуванням задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 1211,20 грн за подання позовної заяви до суду та 605,60 грн за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини четвертої статті 137 ЦПК України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторонасплатила абомає сплатитиу зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Лазорко Р.Й. 03.10.2024 року було укладено Договір про надання правничої допомоги (а.с. 15-16), за умовами якого сторони погодили, що за надання професійної правничої допомоги Клієнт ( ОСОБА_1 ) сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 5000,00 грн.
Також позивачем долучено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лазорко Р.Й. на суму 5000 грн.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги суду надано копію квитанції № 296688166 від 08.10.2024, з якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 оплатив правову допомогу Лазорку Р.Й. у сумі 5000,00 грн (а.с. 18).
Виходячи з предмету та підстав даного позову, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, виходячи також із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 5000 грн. Такий розмір витрат, на думку суду, є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 75898 від 09.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради буд. 34, офіс 511, ідентифікаційний код юридичної особи: 42254696) заборгованості в сумі 55900,00 грн, таким що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради буд. 34, офіс 511, ідентифікаційний код юридичної особи: 42254696) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом грошові кошти в сумі 9255 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 62 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради буд. 34, офіс 511, ідентифікаційний код юридичної особи: 42254696) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ):
сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок;
сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок;
витрати на правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2024 року.