Справа № 283/2008/24
провадження №1-кс/283/581/2024
04 грудня 2024 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про закриття кримінального провадження в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 04 вересня 2024 за № 12024060510000309 за ч.1 ст. 299 КК України, -
Короткий виклад обставин
Відділенням поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області здійснювалось досудове у кримінальному провадженні №12024060510000309 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.299 Кримінального Кодексу України, проте згідно постанови начальника СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 22.10.2024 вказане кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
28 листопада 2024 року на адресу Малинського районного суду Житомирської області надійшла скарга в порядку ст. 303 КПК України від заявника ОСОБА_3 на зазначену постанову.
Вказану постанову заявник вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, виходячи з того, що слідчою не було допитано інших свідків, зокрема малолітніх осіб та слідча не провела огляд місця вчинення злочину,
Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 подану ним скаргу підтримав у повному обсязі і просив її задовольнити.
Слідча ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вказаної скарги, зазначивши, що винесена нею постанова є законною та обґрунтованою і будь-яких підстав для її скасування немає.
Мотиви та оцінка
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, в ході його здійснення слідчим суддею має перевірятися дотримання посадовими особами як процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і наявність правових підстав для його цього.
Враховуючи вказане та зважаючи на зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя має встановити:
1)Чи дотриманий процесуальний порядок прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України ?
2)Чи існували обґрунтовані підстави для закриття цього кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення?
Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
Процесуальний порядок закриття кримінального провадження врегульований положеннями ст.284 та 110 КПК України.
Так, за змістом статті 284 КПК України, суб'єктом уповноваженим закривати кримінальне провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є в тому числі слідчий. Таке рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у формі постанови.
При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст.110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як встановлено слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому слідчий була уповноважена на прийняття рішення про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказане рішення було оформлено слідчим у формі постанови, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі відомості (елементи), передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені слідчим у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вважає достатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження з вказаної у ній підставі.
При цьому, текстом самої постанови спростовуються твердження скаржника щодо відсутності у її мотивувальній частині відомостей про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та про мотиви прийняття постанови і їх обґрунтування. Так, слідчим суддею встановлено, що оскаржувана постанова містить детальний виклад обставин, які покладені слідчою в основу висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 ознак складу злочину. Сама по собі незгода скаржника з наведеним у постанові обґрунтуванням, не може свідчити про його відсутність. Водночас оцінка сутності і якості наведеної слідчою аргументації буде надана слідчим суддею при перевірці наявності підстав для закриття кримінального провадження.
Відповідно ст. 223 КПК України, слідчий може не виїжджати на місце події, якщо:
1.Місце вчинення правопорушення є недоступним або небезпечним для проведення слідчих дій (наприклад, у разі серйозної загрози для життя чи здоров'я слідчого).
2.Зібрані достатні докази, і слідчий може обмежитися іншими слідчими діями, що дають можливість отримати інформацію про обставини вчинення правопорушення без необхідності фізично перебувати на місці події. Це можуть бути покази свідків, допити осіб, інших процесуальних дій.
3.Виявлені обставини або слідчі дії вказують на те, що не потрібно оглядати місце вчинення злочину для з'ясування важливих обставин справи, якщо це не має прямого відношення до справи або може бути з'ясовано іншим шляхом (через доступні матеріали або інформацію).
Як визначено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Статтею 24 КПК законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, на досудовому провадженні за п.3 ч.1 ст.303 КПК може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому КПК порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК).
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч.4 ст.284 КПК про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Абзацом другим ч.4 вказаної статті також передбачено, що слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених зокрема п.2 ч.1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Відповідно до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Слідчими в ході досудового розслідування було допитано осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 для виявлення саме відомостей було здійснено опрацювання та аналіз інформації.
Відповідно до положень Європейської конвенції "Про захист домашніх тварин" ніхто не повинен спричиняти для домашньої тварини непотрібного болю, страждання або пригнічення.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, який полягає у жорстокому поводженні з тваринами є наслідки - тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель тварини. Саме від настання зазначеного наслідку відмежовується жорстоке поводження з тваринами, передбачене ст. 299 КК України від жорстокого поводження з тваринами, передбачене ст. 89 КУпАП.
За результатами проведеного розслідування не було встановлено будь-яких ознак, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 жорстокого знущання над твариною, яке могло б завдати істотного болю, страждання або б мало характер мучення, що вказує на відсутність ознак об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого 299 КК України.
Враховуючи усе викладене, висновок слідчого про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення та прийняття рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та вмотивованим, відповідає завданням і засадам кримінального провадження, і відповідне рішення прийнято з дотриманням процесуальних вимог щодо його форми.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, у задоволенні вимог скарги ОСОБА_3 належить відмовити.
Керуючись ст. 220, 303, 305, 307 КПК України,
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову начальника СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про закриття кримінального провадження в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 04 вересня 2024 за № 12024060510000309 за ч.1 ст. 299 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя