Справа № 214/9860/24
3/214/4140/24
Іменем України
02 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Дніпро, одруженої, яка має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває у декретній відпустці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-
15.10.2024 приблизно о 21:30 год. ОСОБА_3 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що дитина вступила ногою у відро з гарячою водою, отримавши термічний опік правої гомілки. Внаслідок травмування, дитина була госпіталізована до хірургічного відділення КНП «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради. Своїми діями ОСОБА_3 порушила ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» за №2475-VIII від 03.07.2018.
ОСОБА_3 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку належним чином, при цьому, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, викладені обставини зазначені у протоколі визнала, просила суворо не карати, та врахувати, що стан дитини задовільний, серйозних пошкоджень дитина не зазнала та вже перебуває вдома.
З огляду на викладене та з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової її участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім особистого визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина також підтверджується письмовими доказами у справі, а саме:
?протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №643978 від 02.11.2024, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_3 правопорушення, що мало місце 15.10.2024 приблизно о 21:30 год. (а.с.1);
?рапортом про отримання повідомлення зі служби 102, в яких зазначені обставини госпіталізації малолітньої дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до КНП «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради з діагнозом термічний опік гомілки (а.с.2);
?письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.11.2024 з додатками (а.с.3-6).
Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку, відповідальність несуть їх батьки або особи, які їх замінюють.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Положеннями ч.6 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали справи та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, за ознаками: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітніх дітей.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За змістом статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Положення статті 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При вирішенні питання про застосування положень ст.22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, обставини, враховуючи, що від вчинення даного адміністративного правопорушення не настало істотних негативних наслідків, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_3 положень ст.22 КУпАП, звільнення останньої від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, з наведених вище мотивів та підстав.
Саме усне зауваження суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_3 в подальшому, а також співрозмірним скоєному.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведену норму права, суд приходить до висновку, що провадження по даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_3 , підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.12, 23, 24, ч.1 ст.184, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити та звільнити останню від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником та потерпілим протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко