Справа № 214/670/24
3/214/607/24
Іменем України
05 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Євтушенка О.І., за участі: секретаря судового засідання - Пугача Р.С., захисника ОСОБА_1 - адвоката Зайки П.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП,-
12.01.2024 о 14:31 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Kodiaq, р.н. НОМЕР_2 , за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Миру, буд. 5Е, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законному порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання неодноразово не з'явився, при цьому, у судовому засіданні його захисник - адвокат Зайка П.К., не заперечував про подальший розгляд справи без участі ОСОБА_1 , що не перешкоджає судовому розгляду.
29.04.2024 захисник Зайка П.К. подав до суду заперечення, які в судовому засіданні підтримав та просив суд закрити провадження по справі, посилаючись на те, що матеріалами справи не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема вказав, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також зазначає, що працівниками поліції не було аргументовано законних підстав зупинки транспортного засобу Skoda Kodiaq, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . На думку захисника, підставою складання на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП послугувало саме те, що поліцейський з'ясував по базі даних, що його підзахисний вже притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 , не мав ознак наркотичного сп'яніння, а матеріали справи не містять жодного доказу факту вживання або перебування його підзахисного під дією наркотичних засобів або психотропних речовин. Захисник просить суд закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зайки П.К., дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, доходить до наступних висновків.
Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як визначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно до вимог статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підставі аналізу досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №624703 від 12.01.2024, відповідно до змісту якого 12.01.2024 о 14:31 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Kodiaq, р.н. НОМЕР_2 , за адресою: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, пр. Миру, буд. 5Е, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законному порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України (а.с.1);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 12.01.2024 о 15:12 год. відносно ОСОБА_1 (а.с.2);
-копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за №624704 від 12.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, що підтверджує факт керування останнього транспортним засобом (а.с.3);
-рапортом інспектора поліції від 12.01.2024, який узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №624703 від 12.01.2024 (а.с.4);
-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 (а.с.5);
-відеозаписом, який містить фіксацію обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення ААД №624703 від 12.01.2024 (а.с.6).
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів характеризується через законність джерела отримання доказів, тобто суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
При цьому, в ході судового розгляду судом не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п.п.2, 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні встановлено, що протокол серії ААД №624703 від 12.01.2024 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючої ознаки цього правопорушення, зокрема керування транспортним засобом в стані сп'яніння або відмова від проходження огляду на встановлення такого стану.
Так, відповідно аналізу вищезазначених доказів встановлено, що під час подій 12.01.2024 о 14:31 год. водій ОСОБА_1 , маючи ознаки перебування в стані наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що в свою чергу зафіксовано працівниками патрульної поліції на нагрудні відеореєстратори за №475125 та №475198 (clip 0, 14.41-14.45). Таким чином водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, а отже, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за ознаками: відмова від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як убачається із відеозаписів з бодікамер поліцейських, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 12.01.2024 о 14:31 год. було зупинено працівниками поліції на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» для перевірки документів, враховуючи, що в подальшому було виявлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами певної категорії. Під час спілкування із ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законному порядку, але останній відмовився. Ознайомивши ОСОБА_1 зі змістом ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, керуючись ст.255 КУпАП, працівником патрульної поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол за порушення ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, від права керування транспортними засобами останній був відсторонений.
Суд вважає відеозапис відповідним п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції, зокрема відеозапис є чітким, послідовним, фактично повно відтворює весь перебіг подій, всіх відповідних учасників цих подій, як і їх дії. Підстав стверджувати, що цей доказ є недопустимим доказом у справі, судом не встановлено.
Вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до письмового заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Зайки П.К., підтриманим при судовому розгляді, оскільки зазначене ним, об'єктивно нічим не підтверджується. Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Доводи захисника про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 було зупинено безпідставно та всупереч вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» є необґрунтованими та спростовуються відомостями матеріалів справи.
Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом. Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст.35 Закону «Про Національну поліцію».
Згідно до приписів ст.31 Закону «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.
При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України за №64/2022 від 24.02.2024 року в Україні введено режим «воєнний стан».
Оскільки на час скоєння адміністративного правопорушення, у країні діє воєнний стан, тому працівники поліції наділені у цей час повноваженнями зупиняти транспортні засоби, без зазначення причини зупинки.
Матеріали справи не містять відомостей про оскарження дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП.
Такі посилання сторони захисту суд розцінює як обраний спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
Крім того, суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для закриття провадження по справі.
Вищезазначені докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 , вказаного адміністративного правопорушення та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
У справі «Проніна проти України», № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до переконання в доведеності вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приходячи до зазначених вище висновків, суд також відхиляє доводи сторони захисту про відсутність підстав для вимоги працівників поліції пройти огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, оскільки такі обставини очевидно спростовуються змістом дослідженого відеозапису та наявності поза розумним сумнівом ознак наркотичного сп'яніння у останнього.
В свою чергу, суд відхиляє доводи захисника про згоду ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки останній намагався пройти такий огляд не у встановленому законом порядку, що виключає його проведення та прийняття як допустимого доказу.
Також, судом встановлено, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 підтвердив, що він обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами, при цьому, причини порушення ним даної заборони, пояснити аргументовано не зміг, як і не надав відповідних доказів, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП підписаний ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
Обираючи вид стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_1 , його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так й інших учасників дорожнього руху, неодноразове притягнення останнього до адміністративної відповідальності за допущення інших порушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.
Також, відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, ч.ч.1, 2, 3 ст.294, ч.1 ст.303 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя О.І. Євтушенко