Справа № 471/1180/24
Провадження №3/471/574/24
Номер рядка звіту 307
05 грудня 2024 року с-ще Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Жила Н.М., за участю секретаря - Холоденко І.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженки с. Поплавка Котовського району Одеської області, непрацюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
11 вересня 2024 року о 15:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в себе на подвір'ї в АДРЕСА_1 , влаштувала сварку зі своєю донькою ОСОБА_2 , під час якої висловлювалася на її адреску нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася судовою повісткою, надісланою їй рекомендованим листом з повідомленням, яку вона отримала 09.11.2024 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. № 25), а також повідомлялася SMS-повідомленням, яке доставлено їй вчасно, про що свідчить довідка про доставку SMS (а. с. № 24). Клопотання про відкладення судового засідання ОСОБА_1 не подавала.
Враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно була сповіщена про місце і час розгляду справи, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася SMS-повідомленням, яке доставлено їй вчасно, про що свідчать довідки про доставку SMS (а. с. № 17,23).
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Частиною другою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_3 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984495 від 12.09.2024 р., протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.09. 2024 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 11.09.2024 р., копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.09.2024 р., копією постанови Братського районного суду Миколаївської області від 26.01.2024 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень (вказана постанова набрала законної сили 06.02.2024).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
На думку суду застосування такого виду адміністративного стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 283-284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (тридцять сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Жила Н.М.