Справа № 521/17297/23
Провадження № 2/496/484/24
19 листопада 2024 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді Трушиної О.І.
за участю секретаря Ткаченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, та умов кредитного договору за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 08-660/071-302 від 09.04.2008 року, у розмірі 1287997,40 грн, та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 266923,72 грн, суми заборгованості за інфляційними витратами 1021073,68 грн. та судових витрат по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 08.04.2008 року між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08-660/071-302. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 210000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних та комісій, в розмірі та порядку визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів. В порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку по сплаті кредиту, у ПАТ "Укрсоцбанк" виникло право задовольнити свої вимоги. 30.11.2010 року на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва, було стягнуто з відповідача на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" заборгованість по договору кредиту в розмірі 1795230,44 грн, та третейський збір в сумі 18352,30 грн. Загальними зборами акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10.08.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»). Згідно рішення № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» де в п.п. 1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статусу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк". У зв'язку із невиконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 1287997,40 грн, складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 266923,72 грн, суми заборгованості за інфляційними витратами 1021073,68 грн, яка до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 24.10.2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в загальному порядку з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено у судовому засіданні, 08.04.2008 року між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 08-660/071-302, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 210000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних та комісій, в розмірі та порядку визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів(а.с. 8-12).
В порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором.
З метою захисту порушених прав та законних інтересів, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2010 року було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по договору кредиту в розмірі 1795230,44 грн та третейський збір в сумі 18352,30 грн, згідно виконавчого листа (а.с. 16 на розвороті - 17).
Однак відповідач не виконав рішення Дніпровського районного суду м. Києва № 6-2129/10 від 30.10.2010 року, в зв'язку з чим у кредитора виникло право на отримання суми боргу за вказаним кредитним договором на підставі рішення суду з урахуванням 3% річних за увесь час прострочення.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 08-660/071-302 від 08.04.2008 року за статтею 625 ЦК України (3% річних та інфляційних втрат) загальна заборгованість ОСОБА_1 за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року становить 1287997,40 грн, яка складається з наступного: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 266923,72 грн, сума заборгованості за інфляційними витратами 1021073,68 грн. (а.с. 18).
Згідно рішення загальних Зборів акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10.08.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»).
Згідно рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» де в п.п. 1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року (а.с. 35).
12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статусу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк" (а.с. 29-34).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по договору не виконував, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність» та умов кредитного договору.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 617 ЦК України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за ставкою 3% річних та інфляційними витратами на заборгованість за кредитним договором № 08-660/071-302 від 09.04.2008 року в розмірі 1287997,40 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та підлягають судовому захисту.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 624-625, 629, 1048-1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 258, 259, 263-265, 282-284, 354,355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 , МФО 300346, заборгованість за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 08-660/071-302 від 09.04.2008 року у розмірі 1287997,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 , МФО 300346, судовий збір у розмірі 14877,27 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту через Біляївський районний суд Одеської області.
Повний текст рішення суду складено 19.11.2024 року.
Суддя О.І. Трушина