08.10.2024 Справа №607/12103/24 Провадження №2-о/607/429/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
31.05.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви заявник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , а після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкова справа після смерті матері не заводилась, а на його усне звернення щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, йому роз'яснено, що ним пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
В судовому засіданні заявник підтримав заявлені ним вимоги повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи без участі представника, щодо задоволення заяви поклався на думку суду.
В судовому порядку встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження 26.06.1957 р. зроблено відповідний запис №385 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявника - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серія НОМЕР_2 виданим 29.03.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України. (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема 1/5 частка квартири АДРЕСА_2 , що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 29.06.1997 (а.с.20).
Після смерті матері заявник звернувся до нотаріуса, однак йому було роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкоємцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ч.3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Заявнику було рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с.15).
Згідно довідки № 1202 виданої 20.05.2021 ДП «Наш дім 2» ПП «Наш дім», ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 15.07.1977 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом ним зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (дружина); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (син). Також, був зареєстрований батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та виписаний ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_2 - мати, ІНФОРМАЦІЯ_8 - проживала без реєстрації до дня смерті. Померла 28.03.2008 року. (а.с.16).
Також, згідно Акту обстеження житлових умов про фактичне проживання (або відсутність зареєстрованих осіб) від 20.05.2021, встановлено, що ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації до дня смерті. (а.с.17).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є дружиною заявника пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 до моменту її смерті. ОСОБА_2 проживала в цій квартирі досить довгий період часу. Власниками вказаної квартири було 5 чоловік, тобто особи, які у ній проживали, а саме: свекор ОСОБА_6 , свекруха ОСОБА_2 , чоловік ОСОБА_1 , вона та син ОСОБА_5 . Свідок вказала, що свекор ОСОБА_6 помер після смерті свекрухи ОСОБА_2 . В заявника ОСОБА_1 була рідна сестра ОСОБА_7 , яка померла у березні 2022 року. Її діти: син та донька проживають за кордоном. Донька в Америці, виїхала перед війною (літом 2021 року). Свідок пояснила, що сестра чоловіка була розлучена, проживала на вул. Новий Світ разом із донькою. Коли донька поїхала до Америки, вона помістила матір до будинку пристарілих та оплачувала її проживання в цьому будинку. Син померлої сестри виїхав до Республіки Польща. На похороні ОСОБА_7 сина та доньки не було. Відносини в ОСОБА_1 з племінниками нормальні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який є сином заявника пояснив, що за адресою АДРЕСА_1 він проживав разом із своєю бабою ОСОБА_2 , дідом ОСОБА_6 , мамою ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_1 із самого народження. Баба ОСОБА_2 проживала без реєстрації там постійно. Зареєстрована ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 . Ця квартира була власністю його батька ОСОБА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 разом із нею постійно проживав ОСОБА_1 та останні роки перед смертю доглядав за нею. Стан її здоров'я з роками погіршувався. Свідок пояснив, що в заявника ОСОБА_1 була рідна сестра, яка померла. До смерті вона проживала на Новому світі по АДРЕСА_4 . Хто проживав разом із сестрою батька йому невідомо. Сестра батька мала двох дітей: сина та доньку, які на даний момент на території України не перебувають. Свідок вказав, що із сестрою батька він спілкувався дуже рідко, бачився тільки на великі свята. Бабу ОСОБА_2 сестра батька провідувала рідко. Додав, що про сестру батька він знає дуже мало.
Таким чином, в судовому порядку встановлено, що хоч проживання спадкодавця (матері заявника) було зареєстровано окремо від сина (заявника ОСОБА_1 ), однак до її смерті вона постійно проживала разом з ним, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та показами свідків.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з матір'ю на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов'язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 264, 265, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження: вул.Листопадова, 5, м.Тернопіль, ЄДРПОУ 34334305.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич