Провадження № 33/803/2858/24 Справа № 188/1453/24 Суддя у 1-й інстанції - Бурда П. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
04 грудня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі та грошей в сумі 150 грн, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 523).
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до встановлених судом обставин, 06.06.2024 року близько 14.00 годин ОСОБА_1 здійснила продаж в будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_2 0,5 л «коньяку» та 20 штук цигарок «Маршал» поштучно, чим порушила правила торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, встановлені ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх доводів вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи та вимогам закону, не був дотриманий строк його складення, чим порушені вимоги ст. 254 КУпАП.
Вказує, що вона не є фізичною особою-підприємцем, суб'єктом господарювання або продавцем, а відтак не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Вказує про наявність нескасованої постанови Дніпровського апеляційного суду від 30.09.2024 року у справі №188/1454/24 про закриття справи за самим фактом, а тому вважає, що постанова Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у ідентичній справі підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
Зазначає, що жодних законних підстав у працівників поліції для проникнення у її житло не було, чим було порушено її конституційні права на недоторканість житла, заборону втручання в особисте і сімейне життя, право приватної власності. Вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби належать її сину, які він придбав для власного вживання.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що справу було розглянуто за її відсутності, оскаржувана постанова не була направлена на її адресу і матеріали справи не містять доказів її отримання, про існування вказаної постанови їй стало відомо з ЄДРСР після збігу строку апеляційного оскарження.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про день та час апеляційного розгляду повідомлялася, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про поважні причини неявки не повідомляла, апеляційна скарга містить клопотання про розгляд апеляційної скарги за її відсутності. З огляду на викладене вважаю за необхідне здійснити апеляційний розгляд без її участі.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне його задовольнити, оскільки розгляд справи судом першої інстанції відбувався без участі апелянта, відомості про отримання нею копії оскаржуваної постанови протягом строку апеляційного оскарження у справі відсутні, а відтак її доводи про пропуск вказаного строку з поважної причини нічим не спростовуються.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції зважає на те, що згідно із вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, який відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Із відомостей, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 06.06.2024 року о 16-28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.06.2024 року о 16-28 за адресою: АДРЕСА_1 , у приватному будинку здійснюють продаж коньяку та цигарок без ліцензії, заявник ОСОБА_3 .
За наслідками виїзду співробітників патрульної поліції за вищевказаною адресою, дане повідомлення знайшло своє підтвердження. Працівниками поліції було встановлено громадянина ОСОБА_2 , який придбав 0,5 л «коньяку» та 20 штук поштучно цигарок «Маршал» у ОСОБА_1 . В подальшому щодо останньої було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вказані дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що полягає у торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Доводи апеляційної скарги мають формальний характер та не обґрунтовують відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Так, посилання апелянта на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на нормативний акт, який встановлює заборону на здійснення торгівлі коньяком та цигарками без ліцензії, не спростовують винуватості ОСОБА_1 , оскільки диспозицією ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність саме за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, про що і зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2024 року, складеному щодо останньої.
Що стосується положень нормативно-правових актів, якими встановлена необхідність маркування марками акцизного податку товарів певного виду, то вони можуть бути предметом обговорення у випадку заперечення стороною захисту необхідності маркування відповідних товарів, втім відсутність посилання на вказані нормативні положення у протоколі про адміністративне правопорушення не свідчить про невідповідність його вимогам закону та/або неконкретність обвинувачення.
Посилання апелянта на те, що вилучені товари належали її сину, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки остання під час складання протоколу про адміністративне правопорушення пояснила, що дійсно в травні 2024 року, вона в мережі інтернет замовила 5 л коньяку, цигарки “Palermo» у кількості 10 пачок та цигарки “Маршал» у кількості 100 штук. Вказані товари, вона вирішила продавати місцевим мешканцям за 100 грн 1 л коньяку та за 60 грн 20 штук цигарок. 06 червня 2024 року приблизно о 14-40 годин, вона продала громадянину ОСОБА_2 пляшку коньяку 0,5 л та 20 шт цигарок “ Маршал» за ціною 150 грн. (а.с. 3).
Апеляційні доводи про те, що матеріали справи не містять достатніх відомостей на підтвердження саме факту торгівлі ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вони поза розумним сумнівом спростовуються дослідженими доказами, зокрема письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були понятими при вилученні у ОСОБА_2 пляшки 0,5 л спиртного напою та 20 штук цигарок поштучно, які він придбав у ОСОБА_1 ; її власноруч написаною заявою про добровільне надання для огляду та подальшого вилучення спиртного: коньяку ємкістю 5 л, десяти пачок сигарет «Палермо» та вісімдесяти штук сигарет марки «Маршал», які вона реалізовувала, а також грошей в сумі 150 грн купюрами: п'ять купюр по 20 грн і одна - 50 грн; протоколом огляду, згідно з яким у присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у будинку ОСОБА_1 вилучено алкогольний напій у п'ятилітровій пластиковій пляшці та тютюнові вироби без марок акцизного податку: десять пачок сигарет «Палермо» та вісімдесят штук сигарет марки «Маршал», а також гроші в сумі 150 грн купюрами: п'ять купюр по 20 грн і одна - 50 грн; фото-таблицею доданою до протоколу.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки не є фізичною особою-підприємцем, суб'єктом господарювання або продавцем, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки за змістом диспозиції вказаної частини статті закону про адміністративну відповідальність її суб'єктом є будь-яка особа, що здійснює роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Апеляційні доводи щодо закриття постановою суду апеляційної інстанції від 30.09.2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення 188/1454/24 щодо ОСОБА_1 не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки предметом розгляду у вказаній справі було обвинувачення ОСОБА_1 із тих самих фактичних обставин, але за іншим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Відсутність у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення не виключає наявності у тих самих її діях складу іншого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, яке є предметом розгляду у даній справі. Постанова апеляційного суду від 30.09.2024 року не має преюдиційного значення для даного провадження, а висновки суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 156 КУпАП матеріалами вказаної справи не виключають доведеності її винуватості за ч. 1 ст. 156 КУпАП доказами, наявними у даному провадженні.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Накладене стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкцій ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця