Справа № 308/15244/23
1-кс/308/7186/24
29 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021072030000082, відомості про яке 28 липня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021072030000082, відомості про яке 28 липня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровими номерами 2110100000:72:001:0045, яка розташована в м. Ужгороді в районі об'їзної дороги та належать ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що вказана земельна ділянка є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом злочину, з приводу якого здійснюється досудове розслідування. Посилається на те, що на даний час на даній земельній ділянці почались проводитись будівельні роботи по зрізуванню чагарників і дерев, а також розпланування площі під будівництво і в разі несвоєчасного вжиття даного заходу забезпечення кримінального провадження, даний об'єкт може стати непридатним для використання за цільовим призначенням. а тому, зважаючи на необхідність їх використання під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність зберегти вищевказані земельні ділянки у такому вигляді, в якому вони зараз перебувають та заборонити використання земельних ділянок третіми особами з метою проведення діяльності з метою встановлення осіб, винних у вчиненні кримінального праовпорушення та попередження негативних наслідків у ході досудового розслідування.
У судове засідання прокурор не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Третя особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомленою. Причини неявки не повідомила.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Таким чином, прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке мотивоване необхідністю збереження речового доказу, зобов'язаний довести відповідність такого майна, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42021072030000082, відомості про яке 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2024.
З клопотання встановлено, що службові особи Ужгородської міської ради, зловживаючи службовим становищем, вчинили дії, внаслідок яких громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 безпідставно, всупереч чинному законодавству, надано дозвіл на розробку проєктів землеустрою з подальшою передачею їм у власність двох земельних ділянок з кадастровими номерами: 2110100000:72:001:0045 та 2110100000:72:001:0046 загальною площею 2,5 га на ведення особистого селянського господарства, хоча зазначені ділянки розташовані на території заплави річки Уж, яка є землями загального користування із зеленими насадженнями.
Також з витягу встановлено, що отримано інформацію про те, що протягом 2021-2023 років службові особи Ужгородської міської ради у змові із рядом депутатів даної міської ради організували протиправний механізм передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:72001:004, загальною площею 1,2га, сільськогосподарського призначення, розташованої поблизу об'їзної дороги м. Ужгорода.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 2110100000:72:001:0045, дана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 з 07.03.2024.
Обгрунтовуючи відповідність даних земельних ділянок, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, прокурор покликається на те, що вони є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Як встановлено з матеріалів клопотання, у процесі досудового розслідування кримінального провадження повідомлення про підозру нікому не вручалось.
Всупереч інформації, яка викладена у клопотанні, проведеним оглядом даної земельної ділянки у ході досудового розслідування кримінального провадження не встановлено будь-яких ознак проведення будівельних робіт.
Будь-якої документації, яка свідчить про вказані обставини у ході досудового розслідування не витребувано.
ОСОБА_4 , яка є власницею земельної ділянки не допитана з приводу обставин кримінального правопорушення з приводу якого розпочате досудове розслідування.
Фактичні дані, які містяться у матеріалах досудового розслідування кримінального провадження не свідчать про наявність події кримінального правопорушення, з приводу якого здійснюється досудове розслідування, хоча кримінальне провадження зареєстроване ще в 2021 році.
Виклад обставин кримінального правопорушення у клопотанні прокурора свідчить тільки про припущення органу досудового розслідування про можливі факти отримання неправомірної вигоди службовими особами Ужгородської міської ради за надання переваг при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 . При цьому, будь-якого обгрунтування про те, на яких фактичних даних грунтуються такі припущення клопотання не містить.
Зокрема, прокурором у клопотанні не зазначено, які норми закону порушили службові особи міської ради при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5 .
За продовжуваний період досудового розслідування кримінального провадження не встановлено механізму кримінального правопорушення, не опитані можливі фігуранти.
Той факт, що будь-яких слідів проведення сільськогосподарських робіт на даній земельній ділянці у ході огляду не виявлено, як не виявлено і слідів вирощування сільськогосподарської продукції, не свідчить про зміну цільового призначення даної земельної ділянки.
До того ж, кримінальне провадження, в рамках якого подане клопотання, розпочате з приводу неправомірних дій службових осіб Ужгородської міської ради, а не з приводу нецільового використання земельної ділянки, тобто з приводу ознак кримінального правопорушення, яке вже здійснене, а не кримінального правопорушення, яке може бути вчинене в майбутньому.
У клопотанні не зазначено будь-яких підстав вважати, що кримінальним правопорушенням з приводу, якого розпочате досудове розслідування завдано тяжкої шкоди, яка, зокрема, є обов'язковим елементом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Таким чином, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третьої особи, не маючи достатніх та перевірених підстав вважати, що мало місце вчинення кримінальне правопорушення.
Окрім цього, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі земельних ділянок.
Зокрема, через специфічність такого об'єкту права власності як "земельна ділянка" та кримінальне правопорушення, з приводу виявлення ознак якого розпочате досудове розслідування, на перекоанння слідчого судді, заявлені прокурором ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, земельних ділянок не можуть бути реалізовані, оскільки земельна ділянка як речовий доказ у будь-якому випадку буде існувати, оскільки являє собою частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами - ст. 79 Земельного кодексу України, і малоімовірне вчинення з нею таких дій, які приведуть її у такий стан, що унеможливить її використання як речового доказу.
Поряд з цим ризик відчуження прокурором не доведений, з огляду на те, що будь-яких підстав вважати, що діючий власник земельної ділянки якось причетний до вчинення кримінального правопорушення, з приводу якого розпочате досудове розслідування, чи має намір відчужити земельну ділянку, стороною обвинувачення у клопотанні не зазначено.
До того ж тільки відчуження земельної ділянки іншому власнику не призведе до втрати його властивостей як речового доказу.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як заборона власнику землеьної ділянки передавати в оренду та користуватись належною їй земельною ділянкою, забороняти посадовим особам вчиняти реєстраційні дії щодо такої земельної ділянки без обгрунтованих підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення суперечитиме засаді кримінального провадження - недоторканості права власності, та не відповідатиме розумності та співрозмірністі обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таким чином, прокурор не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1