Справа № 127/23384/24
Провадження № 1-кп/127/673/24
05.12.2024 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 09 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020010000576 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Прилука, Липовецького району, Вінницької області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, інваліда 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_4 09 квітня 2024 року близько 07:40 години, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Стрілецької у м. Вінниці, зі сторони вулиці Винниченка, в районі перехрестя з вулицею Замостянською, наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, по якому справа-наліво перетинала проїзну частину пішохід ОСОБА_6 , не надав їй переваги у русі, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, хоча повинен був і мав технічну можливість це зробити, в результаті чого, з необережності, допустив наїзд на останню.
Внаслідок даної події ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді: «сполучна травма тіла - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку легкого ступеня, лінійний перелом основи черепа зліва (лобної кістки з переходом на велике крило крилоподібної кістки), гематоми м?яких тканин лобної ділянки голови зліва, садна обличчя, рвана рана лівої вушної раковини, закритий гвинтоподібний перелом плечової кістки зліва зі зміщенням уламків, садна ділянки лівого колінного суглобу», які відповідно належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки закритий перелом основи черепа являється небезпечним для життя в момент спричинення.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, - «В даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» д/з НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_6 шляхом екстреного гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».
За вищевикладених обставин водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. п. 4.16 (а), 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено :
п. 4.16 (а) - «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;
п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв?язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість визнав, щиро розкаявся та суду повідомив, що він 09.04.2024 року близько восьмої години ранку рухався на автомобілі “Mitsubishi Lancer», який був в технічно-справному стані по вул. Стрілецькій. Навпроти «45 заводу» з правої сторони, відносно його руху, були припарковані транспортні засоби, тому він звернув трохи лівіше для того щоб їх об'їхати. В цей час на нерегульованому пішохідному переході з право на ліво потерпіла переходила дорогу. Разом з тим, ОСОБА_4 не надав їй перевагу в русі, не зупинив транспортний засіб та допустив наїзд на потерпілу. При цьому ОСОБА_4 зауважив, що дійсно здійснив наїзд на потерпілу на нерегульованому пішохідному переході. Вказав, що про вчинене шкодує та щиро кається.
Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що неодноразово відвідував потерпілу в лікарні, оплачував все лікування, неодноразово вибачався та відшкодував завдану шкоду в повному обсязі.
З досліджених доказів в обсязі, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається, що 09.04.2024 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно з якими 09.04.2024 року близько 07:40 години, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у місті Вінниці по вул. Стрілецькій в напрямку вул. Г. Нацгвардії, в районі перехрестя з вул. Замостянською допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину по розмітці нерегульованого пішохідного переходу справа-наліво по ходу руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку медичного огляду № 0446 від 09.04.2024 року ОСОБА_4 перебував у тверезому стані.
З постанови про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 14.04.2024 року вбачається, що лазерний DVD-R диск сірого кольору марки «Verbatim», на якому зафіксована подія ДТП від 09.04.2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до постанови від 09.04.2024 року автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2024 року на вище вказаний автомобіль накладено арешт.
Згідно з посвідченням водія ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами категорії «В», «С».
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 .
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Аналіз вказаних доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 є доведеною.
Так, суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі показання обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав, що дійсно 09.04.2024 року близько восьмої години ранку він керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 . Керуючи транспортним засобом, він порушив Правила дорожнього руху, а саме наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, по якому справа-наліво перетинала проїзну частину пішохід ОСОБА_6 , не надав їй переваги у русі, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок вказаних дій, потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, місце, час та обставини, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди за його участю, в тому числі і порушення ним Правил дорожнього руху України, механізм ДТП та такі показання повністю узгоджуються з письмовими доказами у справі, якими підтверджено всі обставини і причини ДТП, допущені порушення обвинуваченим під час керування транспортним засобом п. 18.1 Правил дорожнього руху та наслідки для потерпілої - тяжкі тілесні ушкодження. Таким чином, показання ОСОБА_4 та подані суду письмові докази є належним та допустимим доказами у справі, які є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З характеристики з місця проживання вбачається, що ОСОБА_4 за місцем свого проживання характеризується виключно позитивно.
Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №29/4190 від 20.05.2024 року ОСОБА_4 неодноразово перебував на стаціонарному лікування, остання госпіталізація в неврологічне відділення №3 з 11.06.2018 по 23.06.2018.
Згідно з довідки КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР № 1831 від 14.05.2024 року ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Згідно вимоги про судимість від 14.05.2024 року, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.
Відповідно до медичної довідки серії МДТ № 216695 ОСОБА_4 за медичними показаннями придатний до керування транспортними засобами.
Відповідно до пенсійного посвідчення №1869808952 ОСОБА_4 є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності.
З виписки із акта огляду МСЕК №515321 вбачається, що ОСОБА_4 є інвалідом 3-ої групи.
Також в судовому засіданні було досліджено УЗД, виписку із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_7 , довідку від 11.04.2019 року, посвідчення ОСОБА_7 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину визнав, щиро розкаявся, позитивно характеризується, пенсіонер, є інвалідом 3-ої групи одружений, здійснює догляд за хворою дружиною, матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням відшкодував у повному обсязі.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, про що свідчать показання обвинуваченого в судовому засіданні та добровільне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, що підтверджено розпискою потерпілої.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, винуватість визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану шкоду, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_4 за вчинення тяжкого злочину основне покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд приймає до уваги наступне. Обвинуваченим вчинено необережне кримінальне правопорушення. Вказане правопорушення є тяжким злочином з комбінованою формою вини у виді умисного порушення Правил дорожнього руху та необережного по відношенню до наслідків. Вказане порушення ПДР є умисним, що свідчить про нехтування обвинуваченим своїми обов'язками водія, тобто особи, що керує джерелом підвищеної небезпеки. Нехтування обвинувачуваним нормами Правил дорожнього руху, умисне порушення ним Правил дорожнього руху призвело до тяжких наслідків у виді заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень. Сукупність зазначеного, переконує суд у тому, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережне кримінальне правопорушення, щиро розкаявся, є пенсіонером, інвалідом 3-ої групи, здійснює догляд за хворою дружиною, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, що є сукупністю пом'якшуючих покарання обставин, думку потерпілої, яка просила суд не позбавляти волі обвинуваченого та повідомила про відсутність претензій матеріального та морального характеру. Сукупність вказаних обставин та даних про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, щирий жаль та каяття, що знайшли своє відображення у активних діях з відшкодування шкоди, вибачення перед потерпілою, визнання винуватості, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з мінімальним іспитовим строком з застосуванням положень ст. 76 КК України.
Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі в сумі 4543,68 грн., що складаються з витрат на залучення експертів у провадженні, що підтверджено довідками про вартість експертних висновків.
Також, суд вирішує питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 65-67, 286 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком один рік.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто з 05.12.2024 року.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 4543,68 гривень.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2024 року скасувати.
Речовий доказ у кримінальному проваджені, а саме автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , поміщений на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 безоплатно.
Речовий доказ, а саме лазерний DVD-R диск сірого кольору марки «Verbatim», на якому зафіксована подія ДТП - залишити в матеріалах досудового розслідування.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: