Провадження № 11-кп/803/460/24 Справа № 175/5351/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 грудня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 42021042150000030 від 17.05.2021 року щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції:
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_9
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі пятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на строк 2 (два) роки.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_6 звільнено від покарання, у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Цим вироком ОСОБА_6 визнана винною за наступних обставин.
ОСОБА_6 мала повноваження присяжного Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області відповідно додатку до рішення Дніпровської районної ради «Про затвердження списку присяжних Дніпровського районного суду Дніпропетровської області» від 02.03.2017 №233-10/VII та додатку до рішення Дніпровської районної ради «Про внесення змін до рішення районної ради віл 02 березня 2017 року №233-10/VII «Про затвердження списку присяжних Дніпровського районного суду Дніпропетровської області» від 06.03.2018 №399- 16/VII, у зв'язку з чим відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», була суб'єктом уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання нею обов'язків у суді.
14 січня 2020 року ОСОБА_6 виконувала обов'язки присяжного у суді за номером судової справи №175/4242/19, за що отримала грошову винаюроду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області 1290, 12 грн.
Так, ОСОБА_6 діючи умисно, маючи реальну можливість, отримавши кваліфікований електронний підпис «КНЕДП Акредитований центр сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та будучи обізнаною про обозв'язок подання декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічної декларації особі уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, тобто 31 грудня 2020 року, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» умисно у строк до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року не подала зазначеної декларації за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, і жодних дій для такої подачі не вжила.
Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої ЗУ «Про запобігання корупції».
В апеляції:
- прокурор оскаржуваний вирок суду скасувати та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України на підставі п.1ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та закрити провадження.
В обґрунтування апеляційних вимог не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 , вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за період з 01.01.2021 до 01.04.2021, крім того остання не ухилялась від слідства та суду, а також не вчинила нового злочину, враховуючи, що обвинувачена не заперечувала проти закриття справи у зв'язку з закінченням строку давності притягнення її до кримінальної відповідальності, відповідно до приписів п.1 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_6 повинна бути звільнена від кримінальної відповідальності.
Заслухавши прокурора, який підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, обвинувачену, якій детально роз'яснені вимоги прокурора, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, на що остання просила апеляційну скаргу прокурора задовольнити та зазначила, що проти її звільнення від кримінальної відповідальності не заперечувала і в суді першої інстанції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає викладені прокурором доводи слушними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, у цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду стосовно доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ст. 366-3 КК України, в апеляції прокурора не оспорюються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, є переконливими.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Зважається на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_6 ст. 366-3 КК України, в редакції ЗУ №1074-ІХ від 04.12.2020 року, тобто на час інкримінованої події передбачала покарання лише у виді штрафу, а тому відповідно до п.1 ч.1ст. 49 КК України особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності через два роки з дня вчинення кримінального правопорушення.
Приймається до уваги також, правова позиція Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 5 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 (провадження № 51 - 5464 кмо 20), в якій зауважено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, а не від покарання, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Згідно змісту оскаржуваного вироку та встановлених судом першої інстанції фактичних обставин слідує, що ОСОБА_6 вчинила інкримінований їй кримінальний проступок за період з 01.01.2021 - 01.04.2021 року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості, що обвинувачена ухилялась від слідства та суду, а також вчинила новий злочину, а тому слід констатувати, що строк давності визначений ст. 49 КК України, у такому разі не переривався.
Таким чином, визначений ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України, закінчився 01 квітня 2023 року.
Як слідує зі змісту журналу судового засідання від 16.102023 року та його технічного запису ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 285 КПК України, роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачена хоча і заперечувала свою причетність до скоєного, однак підтримала доводи прокурора про закриття кримінального провадження та не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Звертається увага на те, що встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом саме про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, а не від покарання.
При цьому, визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінального проступку, як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
В суді апеляційної інстанції обвинувачена підтвердила, що їй зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надала свою добровільну згоду.
За наведених обставин, висновки суду першої інстанції про звільнення обвинуваченої від покарання, у зв'язку з закінченням строків давності є хибними та як наслідок свідчать про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 366-3 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а вирок суду в цій частині підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
За наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню із закриттям кримінального провадження, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити.
Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 42021042150000030 від 17.05.2021 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, - скасувати.
На підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального проступку, передбаченого ст. 366-3 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
На підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 42021042150000030 від 17.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 366-3 КК України, - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4