Провадження № 11-сс/803/1884/24 Справа № 216/6855/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ( в режимі
відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 вересня 2024 року, якою щодо підозрюваного за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля Норокулуй Флорештського району Молдова, громадянина України, маючого вищу освіту, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло у період часу з 20-00 год. до 07-00 год., без застосування електронного засобу контролю, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 листопада 2024 року,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 та застосовано щодо ОСОБА_9 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло у період часу з 20-00 год. до 07-00 год, без застосування електронного засобу контролю, у межах строку досудового розслідування, тобто до 25 листопада 2024 року. Крім того, на ОСОБА_9 у відповідності до положень статті 194 КПК України, покладено наступні обов'язки:
- заборонити підозрюваному без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків, пов'язаних з проведенням процесуальних дій у даному кримінальному провадженні з його участі, залишати своє місце проживання: АДРЕСА_2 у період часу з 20-00 год. до 07-00 год. кожної доби, протягом строку до 25 листопада 2024 року включно;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою їх вимогою;
- не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідного органу ТУ Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання бойових припасів, усвідомлюючи заборону вільного їх обігу, та його карність, не маючи дозволу на її придбання та зберігання, в порушення Положення про дозвільну систему (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, з наступними змінами), Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, 16.09.2024, в денний час доби, знаходячись неподалік від річки «Саксагань» поряд із вул. Чехословацька, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, районі м. Кривого Рогу, на землі, знайшов пістолет, магазин якого, був споряджений 7 патронами, після чого, підняв вказаний пістолет з землі та в подальшому переніс до гаражного комплексу у гаражному кооперативі «Батьківщина» розташованому поряд із АДРЕСА_3 де до 26.09.2024 продовжував зберігати без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_9 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України за ознаками придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, мотивував свої висновки тим, що наведені в матеріалах провадження факти та обставини на підтвердження у даному кримінальному провадженні причетності ОСОБА_9 до інкримінованого йому злочину а також відомості, що характеризують особу підозрюваного, вказав що існує лише ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, оскільки підозрюваний офіційно не працює, наразі являється особою пенсійного віку, який може безперешкодно перетинати міжнародні кордони України в умовах військового стану, за місцем реєстрації не проживає, обставини злочину до кінця не з'ясовані у зв'язку із невеликим проміжком часу з моменту його скоєння, що свідчить про наявність існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись із судовим рішенням, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 вересня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької центральнох окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Прокурор при цьому посилається на обгрунтованість оголошеної ОСОБА_9 підозри за ч. 1 ст. 263 КК України, наполягає на існування ризиків ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що жоден з інших, більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти належній процесуальній поведінці ОСОБА_9 .
Під час апеляційного перегляду:
- прокурор ОСОБА_6 підтримав подану ним апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити;
- захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості, зокрема про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає не обґрунтованими з огляду на таке.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні Криворізького районного управління головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали , внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002055 від 27.09.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження, 16.01.2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованими доказами, долученими до клопотання слідчого, зокрема: протоколом обшуку від 26.09.2024; висновком судового експерта №СЕ-19/104-24/39394-БЛ від 27.09.2024; висновком судового експерта №СЕ-19/104-24/39395-БЛ від 27.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_9 ; постановою про визнання речовими доказами.
Апеляційний суд зазначає, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, у даному кримінальному провадженні існує доведений органом досудового розслідування ризик, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки підозрюваний офіційно не працює, являється особою пенсійного віку, може безперешкодно перетинати міжнародні кордони України в умовах військового стану, за місцем реєстрації не проживає, обставини злочину не до кінця з'ясовані у зв'язку з невеликим проміжком часу з моменту його скоєння - апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про існування достатньої ймовірності ризику переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Апеляційний суд також погоджується, що прокурором не доведено у судовому засіданні існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується), оскільки такі ризики ґрунтуються лише на припущеннях та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Апеляційний суд приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на його утриманні перебуває малолітня дитина та вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо шляхом застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з огляду на міцні соціальні зв'язки підозрюваного.
Окрім того, прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не надано жодних доказів того, що з моменту застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло у період часу з 20-00 год. до 07-00 год, останній вчиняв будь-які спроби щодо переховувавання від органу досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на потерпілого, вчинив інше кримінальне правопорушення та будь-яким іншим чином перешкоджав кримінальному провадженню. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
На думку колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що стороною обвинувачення доведено лише обставини, встановлені в п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час перегляду судового рішення у суді апеляційної інстанції, а тому ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 січня 2024 року без змін.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 вересня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло у період часу з 20-00 год. до 07-00 год щодо підозрюваного за ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_9 строком до 25 листопада 2024 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та такою, що оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4