Справа № 362/7215/24
Провадження № 2/362/3138/24
06 грудня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонний суд Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтовані якого зазначив, що відповідач уклав із товариством кредитний договір за якими отримав грошові кошти.
Зокрема, в обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 03 червня 2023 року було укладено кредитний договір № 103725081.
Надалі, між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 28.09.2023 року було укладено договір факторингу № 28092023, за яким право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
У підсумку, позивач вказує, що за відповідним договором факторингу він набув право вимоги за кредитним договором, а тому, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредитів та сплаті відсотків за наведеними кредитними договорами не виконує, у нього виникла заборгованість за кредитами, що порушує права позивача, у зв'язку із чим позивач просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 19 173 гривень 00 копійок (а.с. 1 - 4).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, які були надіслані відповідачу за адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи (а.с. 57, 60, 62).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
28.09.2023 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено договір № 103725081 про надання фінансового кредиту, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 5 200 гривень 00 копійок на строк 105 днів (а.с. 6 - 11, 12).
Відповідно до п. 1.1. договору споживчий кредит, кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит.
Згідно із п. 1.2. договору споживчий кредит, сума кредиту становить 5 200 гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 1.3. договору споживчий кредит, кредит надається строком на 105 днів з 03.06.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів.
Згідно із п. 1.5.2. договору споживчий кредит, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 170 гривень 00 копійок, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом пільгового періоду.
Відповідно до п. 1.5.3. договору споживчий кредит, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14 040 гривень 00 копійок, які нараховуються за стандартною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 65933867 від 03 червня 2023 року (а.с. 13).
Потім, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклало договір факторингу із кредитором відповідача за наведеним кредитним договором, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача по укладеному договору.
Зокрема, за договором факторингу № 28092023 від 28.09.2023 року укладеним між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 103725081 від 03.06.2023 року (а.с. 18 - 22, 23, 24 - 25, 26).
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за кредитним договором по якому позивач набув право вимоги від кредиторів.
Із наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості за реєстром боржників № 2 вбачається, що станом на 28.09.2023 року відповідач має заборгованість за договором № 103725081 від 03.06.2023 року на загальну суму 19 173 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 200 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 13 453 гривень 00 копійок і заборгованість за комісією в сумі 520 гривень 00 копійок (а.с. 24 - 25).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Натомість, суд вважає безпідставними і необґрунтованими вимоги позивача про стягнення із відповідача комісії в сумі 520 гривень 00 копійок, оскільки за правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19: умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені наведеним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за даним кредитним договором без нарахованої комісії в сумі 520 гривень 00 копійок.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором складає 18 653 гривень 00 копійок.
За таких обставин, позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню в обсязі суми заборгованості визначеному судом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 028 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 61870 від 05.03.2024 року (а.с. 5).
Тобто, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд враховує обставину часткового задоволення позовних вимог в обсязі 97,29 % та вважає, що судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору за вимогами майнового характеру слід визначити відповідно до відсотку задоволеної суми позову у розмірі 97,29 %, що становить 2 945 гривень 94 копійки.
Як наслідок, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати слід покласти на:
- позивача у розмірі 2,71 %, що становить 82 гривні 06 копійок;
- відповідача у розмірі 97,29 %, що становить 2 945 гривень 94 копійки.
У зв'язку із цим, слід стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 2 945 гривень 94 копійки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274 - 279 ЦПК України,
Частково задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в сумі 18 653 (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) гривні 00 копійок.
Відмовити в задоволенні решті позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти в сумі 2 945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) гривень 94 копійки у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 06 грудня 2024 року.