Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 грудня 2024 року Справа №200/3615/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/3615/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (юридична адреса: 58002, м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, 1, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним та скасування рішення № 052530003822 від 08.03.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 052530003822 від 08.03.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково: 1) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 052530003822 від 08.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.02.2024 року про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 11.04.2009 року по 11.10.2012 року.
Вказане судове рішення набрало законної сили 11 листопада 2024 року.
29 листопада 2024 року позивача подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 17.07.2024 року у справі № 200/3615/24 у 10-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Позивач у своїй заяві зазначає, що він 18.11.2024 року (реєстраційний номер ВЕБ-24001-Ф-С-24-185985) через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача з заявою в якій просив відповідача у добровільному порядку виконати рішення суду та оскільки заява про призначення пенсії розглядається у 10 денний строк, просив надати йому відповідь на звернення у 10 денний строк
Відповідач надав позивачу відповідь що рішення суду виконано, але при цьому відповідачем не прийнято рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії, тобто заява позивача про призначення пенсії від 29.02.2024 року повторно не розглянута та по ній не прийнято ніякого рішення, що свідчить про ухилення відповідача від виконання рішення суду у повному обсязі.
Отже, представник позивача зазначає, що рішення суду № 200/3615/24 не виконано, а права позивача продовжують порушуватись.
На думку позивача доказами виконання рішення суду, є рішення Пенсійного фонду про зарахування спірного періоду до пільгового стажу та призначення позивачу пенсії, оскільки зарахувавши спірний період роботи до пільгового стажу, у позивача станом на 29.02.2024 рік наявний пільговий стан, який складає 25 років 4 місяці 21 день.
Оскільки в добровільному порядку Пенсійним фондом не призначена пенсія позивачу, він вимушений звернутись до суду із даною заявою.
Представники сторін до судового засідання не з'явились.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.
Суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, суд встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком такого судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі.
Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не зазначено, щодо використання усіх видів примусу Пенсійного фонду щодо виконання судового рішення.
Правові норми ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних
із невиконанням судового рішення в цій справі.
У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Більш того, позивач навіть не звертався до суду для отримання виконавчого листа для примусового виконання судового рішення.
Крім того, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27.11.2024 року № 2400-2602-8/48098, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в межах повноважень рішення суду виконано та передано електронну пенсійну справу на перевірку за територіальною належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що проінформовано зазначене управління листом від 27.11.2024 року № 2400-2602-9/47973.
Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 293, 382 КАС України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/3615/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (юридична адреса: 58002, м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, 1, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним та скасування рішення № 052530003822 від 08.03.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.М. Тарасенко