Рішення від 06.12.2024 по справі 200/5088/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року Справа№200/5088/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити певні дії, визнання неправомірним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

14 вересня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:

- зобов'язати відповідача виконати вимоги ОСОБА_1 , які викладені в його рапортах, зареєстрованих за вхідними №4324 від 24.07.2023 року та №4330 від 25.07.2023 року;

- визнати неправомірним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 про результати проведення службового розслідування (номер та дата прийняття позивачу невідомі) в повному обсязі;

- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 дати вказівку помічнику командира військової частини з фінансово-економічної служби - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : щомісячну премію за червень 2023 року відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260; додаткову винагороду за червень 2023 року, передбачену пунктом 1 постанову КМУ від 28.02.2022 року №168; грошове забезпечення за 18.06.2023 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 09.07.2022 він був призваний на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України №342/2022 від 17.05.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2015 року позивач має статус учасника бойових дій. Наказом від 04.01.2023 року № 3 командира військової частини НОМЕР_4 Сил територіальної оборони ЗСУ (регіональне управління « ІНФОРМАЦІЯ_2 ) призначений на посаду командира стрілецького взводу військової частини НОМЕР_2 .

Позивач вказує, що у липні 2023 року під час нарахування грошового забезпечення особовому складу військової частини НОМЕР_2 за попередній місяць, тобто за червень 2023 року не було йому нараховано та не виплачено: щомісячну премію за червень 2023 року; додаткову грошову винагороду за участь у бойових діях за червень 2023 року в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень; грошове забезпечення за 18.06.2023 р.

Командування військової частини НОМЕР_2 письмово не ознайомлювало позивача з документами (наказами, розпорядженнями, постановами та інше), на підставі яких він був позбавлений вищезазначених виплат. Єдине, з чим ознайомили 20.07.2023 року, це з тим, що він 18.06.2023 року, начебто, самовільно залишав військову частину та за вказаним фактом проводиться службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2023 року №359.

Позивач зазначив, що ні з зазначеним наказом, ні з наказом про результати проведення службового розслідування його не ознайомлювали. Ніяких письмових пояснень в рамках цього службового розслідування в нього не відбирали.

Також вказує, що 18 червня 2023 року територію військової частини НОМЕР_2 , а саме населений пункт Красногорівка, Мар'їнського району, Донецької області він самостійно не залишав, чому є багато свідків. Будь-яких інших порушень військової дисципліни позивач не допускав, військових адміністративних та кримінальних правопорушень не вчиняв.

З метою надання письмових роз'яснень та додаткового опитування свідків звернувся до командування військової частини НОМЕР_2 з двома рапортами: вхідний №4324 від 24 липня 2023 року; вхідний №4330 від 25 липня 2023 року (в другому рапорті позивач виправив помилково написані в першому рапорті прізвища двох військовослужбовців; ІВАШИНА та СКВОРОДКА).

Суть обох рапортів полягала в тому, що позивач, відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 року, просив командування військової частини НОМЕР_2 дати відповідну вказівку щодо: ознайомлення з матеріалами службового розслідування стосовно нього, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №359 від 18.06.2023 року, а також наказом про результати його проведення; надати примірник витягу з наказу про результати службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №359 від 18.06.2023 року; надання завіреної копії акту службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №359 від 18.06.2023 року (пункт З розділу VI наказу МОУ №608); проведення додаткового опитування військовослужбовців 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , яким відомі обставини, що стосуються службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №359 від 18.06.2023 року (згідно пункт 3 розділу IV наказу МОУ №608): старшого лейтенанта ОСОБА_2 , головного сержанта ОСОБА_3 , солдата ІВАШИНИ ОСОБА_4 (щодо мого прибуття на командно-спостережний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 18.06.2023 року приблизно з 17 до 18 годину), молодшого сержанта ОСОБА_5 (щодо мого перебування на позиції відділення « ІНФОРМАЦІЯ_4 » взводного опорного пункту « ОСОБА_6 » 18.06.2023 року приблизно з 12 до 14 годину). Просив також надати йому можливість бути присутнім під час опитування зазначених військовослужбовців.

Проте, вказує позивач, станом на 07 вересня 2023 року (сорок шість днів) жодної письмової відповіді на його рапорти від командування військової частини НОМЕР_2 не надійшло.

У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду із цим позовом.

У встановлений судом строк надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Вказав, що 18.06.2023 за вх. №3447 до військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт від тимчасово виконуючого обов'язки командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_7 в якому йшлось про те, що позивач вживав алкогольні напої під час несення служби та самовільно залишив військову частину після вказівки на необхідність пройти огляд на стан сп'яніння. За даним фактом, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2023 за №359 призначене службове розслідування, в ході проведення якого факти та обставини, що послугували проведенню службового розслідування повністю підтвердилися, вина Позивача встановлена та доведена.

Так, вказує, в ході опрацювання зібраних матеріалів, доказів, письмових пояснень, встановлено та доведено, що 18.06.2023 позивач, з метою уникнення від проведення огляду його на стан алкогольного сп'яніння, самовільно залишив місце несення служби із закріпленою за ним зброєю.

01.07.2023 завершено означене вище службове розслідування та 01.07.2023 командиром військової частини підписано наказ за №341 «Про результати проведення службового розслідування», яким, зокрема, визначено: підготувати клопотання до військової частини НОМЕР_5 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (з огляду на те, що раніше накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани не зіграло виховної ролі); не виплачувати позивачу щомісячну премію відповідно до його особистого внеску в загальні результати служби та додаткову грошову винагороду за червень 2023 року; не виплачувати позивачу грошове забезпечення за 18.06.2023 (за час знаходження у самовільному залишенні військової частини). Службове розслідування проведено у суворій відповідності із Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 за №608. Заперечення, заяви та клопотання розслідування (з 18.06.2023 по 01.07.2023) від позивача не надходили.

Відповідач звертає увагу на те, що сам позивач у своїй заяві вказує, що 20.07.2023 його ознайомили з матеріалами службового розслідування, але, на його погляд, не в повному обсязі, а вже 24 та 25 липня 2023 року позивач направив рапорти щодо додаткового ознайомлення та щодо повторного опитування за його участю військовослужбовців, вже опитаних раніше в ході проведення цього службового розслідування, що додатково на думку відповідача свідчить про обізнаність позивача про зміст раніше наданих ними пояснень.

Відповідач наголошує та додатково зазначає, що службове розслідування відносно позивача за фактами порушення ним військової дисципліни, які мали місце 18.06.2023, проведено всебічно, повно, своєчасно та об'єктивно з додержанням законодавства України та у нього відсутні правові підстави вважати незаконним наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 01.07.2023 №341.

Відповідач вважає, що позовну заяву позивачем спрямовано до суду з метою спроби уникнення відповідальності за допущені порушення нормативно-правових актів та незаконного отримання грошової винагороди. Жодних аргументів, які б могли вказувати на неправомірність оскаржуваного наказу позивачем не надано. Так само у позовній заяві не вказано щодо порушень як прав позивача так і порядку проведення службового розслідування.

Крім того звертає увагу суду на той факт, що позивач систематично порушує службову дисципліну у зв'язку із чим неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності.

У зв'язку з наведеним просить суд відмовити у задоволені позову.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав заявлені позовні вимоги та навів заперечення стосовно тверджень відповідачів, викладених у відзивах. Позивач наголосив, що порушень військової дисципліни 18.06.2023 року він не допускав, військового, адміністративного та кримінального правопорушення не вчиняв, алкогольних напоїв не вживав, самостійно не залишав місце розташування військової частини НОМЕР_2 .

Також вказав, що згідно відзиву та доданих до нього матеріалів службове розслідування відносно нього проводилося з 18 червня 2023 року до 01 липня 2023 року. За цей проміжок часу його не ознайомили ні про сам факт призначення службового розслідування відносно нього, ні про його результати, які порушили його права. За цей час в нього взагалі не були відібрані жодні письмові пояснення. Також йому не було доведено, в чому полягає порушення ним військової дисципліни, що є порушенням ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. З 18 червня 2023 року до 01 липня 2023 року позивач не перебував ні у відпустці, ні у шпиталі, ні у відрядженні, а знаходився на службі в місці тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 , а саме АДРЕСА_3 .

Вперше позивач дізнався про те, що відносно нього було призначене службове розслідування 20 липня 2023 року, коли отримав примірник відзиву на позовну заяву по справі 200/3203/23. В цьому відзиві на 2-му аркуші було зазначено про призначення відносно нього службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2023 року №359. Все, вказує позивач, більш ніякої інформації він не мав.

Крім того, позивач вказує, що в 20-х числах липня 2023 року, коли нараховується та виплачується додаткова винагорода (“бойові») за червень 2023 року, він не отримав цих виплат. 24 та 25 липня 2023 року він звернувся до командування військової частини НОМЕР_2 з рапортами (вх. №4324 та №4330 відповідно) про роз'яснення йому фактів порушення його прав, але відповіді так і не отримав. Лише тільки після звернення до суду з позовною заявою 18 вересня 2023 року, через 9 днів, 26 вересня 2023 року він був ознайомлений з тим, в чому полягає порушення ним військової дисципліни.

Так, зазначає, що згідно рапорту (вх. №3447 від 18.06.2023 року, додаток 12) тимчасово виконуючим обов'язки командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 був молодший сержант ОСОБА_8 (ним підписано рапорт), а не старший лейтенант ОСОБА_9 (як потім вже, на переконання позивача, було перекручене “заднім» числом). Вказує, що відповідно до підпункту 2 пункту 121 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, для тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою можуть призначатися особи сержантського і старшинського складу - на військові посади, за якими штатом передбачені військові звання молодшого офіцерського складу, якщо їм не підпорядковані офіцери. Тобто молодший сержант ОСОБА_8 не міг бути 18 червня 2023 року безпосереднім начальником майора ОСОБА_1 , а також він не мав права згідно ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України віддавати йому накази. Це призначення було незаконним. В рапорті (вх. №3447 від 18.06.2023 року) та наказі командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування від 01.07.2023 року № 341 молодший сержант ОСОБА_8 зазначається, як тимчасово виконуючий обов'язки командира 2 стрілецької роти. Хоча в подальшому документи були сфальсифіковані та виявилося, що тимчасово виконуючим обов'язки командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 з 22.05.2023 року був призначений старший лейтенант ОСОБА_10 . З вказаного питання позивач подавав 07 липня 2023 року рапорт, але, як це буває у військовій частині НОМЕР_2 , вказав позивач, цього рапорту (додаток 7) можливо зараз не знайдуть, бо рапорти реєструють не відразу, а лише після резолюції командування через деякий час, тому вони часто губляться.

Також зазначає, що в наявних матеріалах службового розслідування зазначено, що він залишав самостійно військову частину НОМЕР_2 з 14 години до 22 години 18 червня 2023 року (на протязі 8 годин). Станом на 18 червня 2023 року територія місця розташування військової частини НОМЕР_2 обмежувалася територією міста Красногорівка, Мар'їнського району, Донецької області. Тобто не було окремо визначеної території в АДРЕСА_3 , яка б обмежувала територію військової частини. Структурні підрозділи військової частини НОМЕР_2 були розосереджені по всій території міста Красногорівка. У відповідача не має жодного доказу того, що 18 червня 2023 року позивач знаходився за межами міста Красногорівка, тобто за межами військової частини НОМЕР_2 . 18 червня 2023 року позивач не ніс службу. В цей день в нього був час для відпочинку після несення служби з 03 години до 06 години 18 червня 2023 року на спостережному пункті позиції відділення «АРЕС» напередодні. Цей час використовується військовослужбовцями для власних потреб (сну, купання, прання речей, відпочинку, придбання в магазинах м. Красногорівка засобів гігієни, продуктів, тощо).

Поряд з цим, вказав, що 18 червня 2023 року приблизно в 10-11 годин він дізнався по телефону від свого неповнолітнього сина про те, що в його дружини цього ж дня вранці стався епілептичний приступ, внаслідок якого вона впала та отримала тілесні ушкодження (голови, язика). Син разом з дружиною постійно проживають в м. Харкові. Будь-яких близьких родичів в м. Харкові в них не має. Також син повідомив, що викликав швидку медичну допомогу. Тому практично цілий день 18 червня 2023 року позивач був на телефонному зв'язку зі своїм сином з метою контролю стану дружини після приступу, моральної підтримки сина та надання йому порад.

Позивач вказує, що його дружина хворіє криптогенною епілепсією, в зв'язку з чим він звертався до командування військової частини НОМЕР_2 з рапортом (вх. 2271 від 26.04.2023 року) про переведення його для проходження військової служби до м. Харкова. Але, як завжди, безрезультатно.

В зв'язку з можливим перебуванням позивача в стані афекту (нервового збудження) після ранкової звістки про епілептичний приступ дружини 18 червня 2023 року, він, як сам рахує, можливо не чітко усвідомив інформацію, яку йому передали старший солдат ОСОБА_11 та солдат ОСОБА_12 . Після спілкування з ними, він пішов з ПВ «АРЕС» в черговий раз телефонувати сину та справлятися станом своєї дружини. Також, вказує, що він телефонував своїм батькам в м. Кривий Ріг та знайомим, які ще залишилися в м. Харкові та могли б надати якусь допомогу.

Також зазначає, що з метою виходу на місце покриття операторів мобільного телефонного зв'язку України необхідно відходити від місця розташування позиції відділення (далі ПВ) «АРЕС» на відстань приблизно 400-700 метрів від окраїни в бік центральної частини міста Красногорівка. В перервах між телефонними дзвінками приблизно з 15 по 16 годину він зустрів в м. Красногорівка, біля будівлі ЗОШ№1, місцеву цивільну мешканку, пенсіонерку, ОСОБА_13 (1949 р.н.), з якою він познайомився ще в квітні 2023 року та інколи допомагає їй, через скрутне становище в місті, продуктами, цигарками тощо. В подальшому вона підтвердила це письмовим поясненням.

Приблизно о 16 годині цього ж дня позивач повернувся на ПВ «АРЕС» та виявив в бліндажі біля свого ліжка відсутність свого автомата АК-74 №6847837 та двох магазинів, споряджених 60 патронами 5,45-мм. Його особистий рюкзак з речами, в якому знаходились два магазина з 60 патронами 5,45-мм, 9-мм пістолет Макарова № НОМЕР_6 з 16 патронами до нього, був на місці та висів на гачку в протилежній частині бліндажа. Під час виходу для здійснення дзвінків додому ніякої зброї із собою позивач не брав. На запитання позивача про зникнення його автомата АК-74, солдат ОСОБА_14 відповів, що він відніс його на командно-спостережний пункт (далі КСП) «КОВЧЕГ» за наказом молодшого сержанта ОСОБА_15 . Також він розповів, що йому наказали шукати серед речей позивача пістолет ОСОБА_16 , але він його не знайшов. Після цього позивач особисто вирушив до КСП «КОВЧЕГ», яке знаходиться на відстані приблизно 800 метрів від ПВ «АРЕС» та до якого потрібно пройти по досить небезпечній ділянці місцевості, про що свідчать вирви від снарядів поруч з пішою тропою. На КСП «КОВЧЕГ» він прибув приблизно з 17 до 18 години 18 червня 2023 року. В першому приміщенні (з радіостанцією) на КСП він привітався з солдатом ОСОБА_17 та молодшим сержантом ОСОБА_18 , в наступній кімнаті позивача бачили старший лейтенант ОСОБА_9 та головний сержант ОСОБА_19 . На запитання позивача про місце знаходження його автомата АК-74, який на КСП приніс солдат ОСОБА_14 з ПВ «АРЕС», йому відповіли, що його забрав молодший сержант ОСОБА_8 , який на час прибуття позивача на КСП «КОВЧЕГ» був відсутній. Сказали, що можливо він виїхав до ЗКП «СМЕРЕКА» (штаб військової частини НОМЕР_2 ) та коли повернеться не відомо. Більше ніякої інформації позивачу не передавали. Після цього він залишив КСП «КОВЧЕГ». Деякий час позивач продовжував телефонувати сину та справлятися про стан дружини після приступу, знаходячись в зоні покриття операторів мобільного зв'язку в м. Красногрівка, біля ЗОШ№1, на відстані 900-1100 метрів від ПВ «АРЕС». Після того, як стан дружини дещо покращився, позивач прибув на ПВ «АРЕС» приблизно в 21-22 години, де молодший сержант ОСОБА_18 (старший на ПВ «АРЕС») передав йому розпорядження від молодшого сержанта ОСОБА_15 прибути о 07 годині завтра, 19 червня 2023 року, на КСП «КОВЧЕГ».

Позивач зазначає, що позиція відділення (або ПВ «АРЕС») - це ділянка траншеї довжиною біля 100-200 метрів, на якій через певну відстань обладнані бліндажі, укриття, спостережні пункти, лабіринти ходів сполучення, вогневі позиції та інше. Тобто це не якесь окреме, чітко обмежене в просторі приміщення, це значна ділянка місцевості.

Також позивач відзначає, що протягом всього дня 18 червня 2023 року він особисто не бачив в обличчя молодшого сержанта ОСОБА_15 , не спілкувався з ним особисто засобами радіо або телефонного зв'язку (WhatsApp, Signal). Всі розпорядження він передавав через третіх осіб.

Зранку 19 червня 2023 року позивач разом зі старшим лейтенантом ОСОБА_20 виїхав на автомобілі з КСП «КОВЧЕГ» до ЗКП «СМЕРЕКА», звідки з капітаном ОСОБА_21 вони виїхали до м. Покровськ, Донецької області. Позивачу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння в медичному закладі м. Покровськ. Позивач погодився. Висновок огляду, проведеного о 10 годині 19 червня 2023 року, з використанням 2-х газоаналізаторів, тесту на наркотики, в присутності старшого лейтенанта ОСОБА_22 та капітана ОСОБА_21 - тверезий. З урахуванням того, що о 13 годині 18 червня 2023 року позивача начебто бачили в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Після повернення з м. Покровськ на КСП «КОВЧЕГ» в м. Красногорівка, позивачу був повернутий його автомат АК-74. Про призначення службового розслідування попереднім числом, 18.06.2023 року, позивача ніхто не повідомляв, пояснень не відбирав.

Також позивач звертає увагу суду на той факт, що згідно абзацу четвертого пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Тобто 24 години і більше. Згідно матеріалів службового розслідування позивач був відсутній 8 (вісім) годин, а саме з 14 до 22 години (не враховуючи прибуття на КСП «КОВЧЕГ» о 17-18 годині).

Щодо посилань відповідача на неодноразове притягнення його до дисциплінарної відповідальності позивач вказав, що на протокол про військове адміністративне правопорушення від 24.12.2022 року за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП суддєю Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 19.04.2023 року винесено постанову про закриття провадження в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а на рішення суду першої інстанції по справі №200/3203/23 від 11.09.2023 року ним подано апеляційну скаргу.

Також позивач зазначив, що через відсутність відділень поштового зв'язку (Нова Пошта, Укрпошта) безпосередньо в м. Красногорівка та ненаданні йому з боку командування в/ч НОМЕР_2 можливості особисто це зробити, наприклад з найближчого м. Селідове, відправлення підписаних ним документів він здійснює шляхом передачі їх іншим особам (знайомим військовослужбовцям, цивільним, волонтерам тощо), які в свою чергу, як їм зручно, або відправляють їх з населених пунктів, де є поштові відділення, або передають рейсовими автобусами з м. Покровськ до м. Харків, де їх зустрічає, наприклад, мій син.

На підставі викладеного просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання копії адміністративного позову та доданих до нього документів для відповідача.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 24.11.2023 року зупинено провадження по справі № 200/5088/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про зобов'язання вчинити певні дії, визнання неправомірним та скасування наказу, до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 200/3203/23.

Крім того, зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 надати суду у строк - 15 днів з моменту отримання даної ухвали: письмові пояснення щодо причин неможливості накладення стягнення на позивача командиром військової частини НОМЕР_2 , який призначив службове розслідування; відомості про реалізацію наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.07.2023 №341 “Про результати проведення службового розслідування» - копію наказу командира ВЧ НОМЕР_5 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення на підставі вказаного вище наказу від 01.07.2023 №341.

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року провадження у справі поновлено. У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_7 про залучення у якості третьої особи відмовлено. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_7 у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до Донецького окружного адміністративного суду копію наказу командира ВЧ НОМЕР_5 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.07.2023 №341 (у разі відсутності такого наказу - надати письмові пояснення причин його неприйняття). Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до Донецького окружного адміністративного суду атестат грошового забезпечення позивача за червень 2023 року.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 08 липня 2024 року у справі № 200/5088/23 визначений новий склад суду: Головуючий суддя (суддя-доповідач): Христофоров А.Б.

Ухвалою від 12 липня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про зобов'язання вчинити певні дії, визнання неправомірним та скасування наказу. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду цієї справи.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

У зв'язку із чим строк розгляду справи був продовжений.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_9 .

ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022 у зв'язку збройною агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, був призваний в порядку мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 09.07.2022 року.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 3 від 01.02.2023 року прибув до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби та зарахований до лав військової частини НОМЕР_2 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року в адміністративній справі № 200/3203/23, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання неправомірним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (із основної діяльності) № 308 від 14.06.2023 року “Про результати проведення службового розслідування» в повному обсязі (п.п. 1-6), зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_2 дати вказівку помічнику командира Військової частини з фінансово - економічної служби - начальнику фінансово - економічної служби Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за травень 2023 року відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260; додаткову винагороду за травень 2023 року, передбачену п. 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168; грошове забезпечення за 22.05.2023 року відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 11 квітня 2024 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року.

Так у рішенні від 11 вересня 2024 року суд констатував, що під час службового розслідування встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та самовільного залишення військової частини, у зв'язку із чим суд зробив висновок, що спірний наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 308 від 14.06.2023 року “Про результати проведення службового розслідування» є правомірним та не підлягає скасуванню.

Судом по даній справі встановлено, що 18.06.2023 тимчасово виконуючим обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_23 поданий рапорт командиру ВЧ НОМЕР_2 зареєстрований за № 2895, відповідно до якого просив призначити службове розслідування за фактом порушення дисципліни майором ОСОБА_1 , командиром стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , а саме самовільного залишення військової частини та вживання алкогольних напоїв під час несення ним служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) № 359 від 18.06.2023 року “Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини » за фактом викладеним у рапорті від 18.06.2023 року № 3447 призначено службове розслідування. Для проведення службового розслідування призначено заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_24 . Службове розслідування провести в термін до 02.07.2023 року. Відпрацювати Акт службового розслідування щодо з'ясування причин та обставин випадку самовільного залишення військової частини майора ОСОБА_1 , командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , який подати командиру на розгляд до 02.07.2023 року.

За результатами службового заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_24 складено акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 01.07.2023 року.

Так, в акті службового розслідування від 01.07.2023 року зазначено, що 18.06.2023 до оперативного чергового надійшов рапорт від тимчасово виконуючого обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 від 18.06.2023 за вхідним № 3447 про те, що він через головного сержанта 2-ї стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_26 віддав наказ про прибуття до КСП «КОВЧЕГ» о 14:00 командира 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_27 . З метою виконання наказу командира роти, головний сержант 2-ї стрілецької роти молодший сержант ОСОБА_28 відправив водія 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_29 та стрільця 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_30 , які повинні були рознести по вогневим позиціям запасні елементи живлення до радіостанції та передати майору ОСОБА_31 наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ». Прибувши приблизно о 13:30 до ГТВ «АРЕС», старшим на якому був майор ОСОБА_32 , вони передали йому наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ», але помітили при розмові з ним різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітку мову, порушення координації, почервоніння очей, неохайний зовнішній вигляд. За його поведінкою спостерігав рядовий та сержантський склад роти, що в свою чергу негативно відображався на моральному бойовому дусі військовослужбовців, та несе за собою як наслідок, негативний приклад для підлеглих. Вислухавши наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ», майор ОСОБА_32 відповів що йому потрібно зібратись. Зачекавши приблизно 30 - 40 хв, старший солдат ОСОБА_33 та солдат ОСОБА_34 почали пошуки по всім позиціям роти майора ОСОБА_27 . Повернувшись приблизно о 15:00 до КСП «КОВЧЕГ» старший солдат ОСОБА_33 та солдат ОСОБА_34 доповіли виконуючому обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшому лейтенанту ОСОБА_35 про зникнення майора ОСОБА_27 і що останній був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Старший лейтенант ОСОБА_36 застосовуючи засоби радіозв'язку впевнився у відсутності на всіх позиціях роти майора ОСОБА_27 . Всі вищезазначені факти підтверджуються рапортом тимчасово виконуючого обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 від 18.06.2023 за вих. № 3447, поясненнями водія 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_37 , стрільця 1 стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_38 . Під час пошуків майора ОСОБА_27 було встановлено відсутність його штатної зброї, а саме пістолета ПМ, бронежилета та магазинів до АК-74 з набоями.

19.06.2023 року до оперативного чергового надійшов рапорт від тимчасово виконуючого обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 про повернення о 22-05 18.06.2023 року майора ОСОБА_27 до розташування роти, що свідчить про те, що майор ОСОБА_32 умисно покинув позиції роти щоб уникнути кваліфікованого огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння.

19.06.2023 року о 08-00 год. на підставі усного розпорядження начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_39 , майора ОСОБА_27 було направлено під супровідом тимчасово виконуючого командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 та заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_40 на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до «Медичного центру з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Покровськ. Висновок лікаря «Медичного центру» Ніни Саркісян - «тверезий на час огляду, синдром відміни». Довідка від 19.06.2023 року № 935.

З огляду на викладене, в акті зроблено висновок, що в діянні командира 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини майора ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, а саме: «самовільне залишення військової частини або місця служби, а також не з'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці».

Причинами, що призвели до зазначених правопорушень вказано особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до службових обов'язків, а також нехтування вимогами Статутів Збройних Сил України та інших нормативно правових актів, вимог старших командирів та начальників.

Умовами, що сприяли зазначеному правопорушенню, вказано хибне уявлення військовослужбовця про його ймовірне не притягнення до відповідальності.

В акті констатовано, що заперечення, заяви та клопотання під час службового розслідування від майора ОСОБА_27 не надходили.

Відповідно до акту було запропоновано: службове розслідування вважати завершеним, вина майора ОСОБА_1 доведена в повному обсязі. За невиконання вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України., ст. 17 Закону України “Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 111, 112, 216, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також враховуючи те, що раніше накладене стягнення згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2023 року № 308 «Сувора догана» не зіграло виховної ролі запропоновано клопотати перед командиром військової частини НОМЕР_5 про накладення стягнення командиру 1-го взводу 2-ї стрілецької роти майору ОСОБА_31 відповідно до п. “ґ» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України “попередження про повну службову невідповідність». Помічнику командира батальйону з фінансово - економічної роботи - начальнику служби військової частини НОМЕР_2 : на підставі абзацу 1 та абзацу 2 пункту 5 розділу XVI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 позбавити командира 1-го взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 щомісячної премії відповідно до його особистого внеску в загальні результатами служби за червень 2023 року; на підставі абзацу 1 та абзацу 4 пункту 14 розділу ХХХІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 майору ОСОБА_1 не виплачувати додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року за червень 2023 року; не нараховувати та не виплачувати майору ОСОБА_1 грошове забезпечення за час знаходження у самовільному залишенні військової частини, а саме: за 18.06.2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 341 від 01.07.2023 року “Про результати проведення службового розслідування» наказано службове розслідування вважати завершеним.

Пунктом 2 наказу визначено, що за невиконання вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України. ст. 17 Закону України “Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 111, 112, 216, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також враховуючи те, що раніше накладене стягнення згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2023 року № 308 «СУВОРА ДОГАНА» не зіграло виховної ролі, доручено начальнику групи персоналу підготувати клопотання перед командиром військової частини НОМЕР_5 про накладення стягнення командиру 1-го взводу 2-ї стрілецької роти майору ОСОБА_31 відповідно до пункту «ґ» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕПОВНУ СЛУЖБОВУ ВІДПОВІДНІСТЬ».

Помічнику командира батальйону з фінансово - економічної роботи - начальнику служби військової частини НОМЕР_2 : на підставі абзацу 1 та абзацу 2 пункту XVI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 позбавити командира 1-го взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 щомісячної премії відповідно до його особистого внеску в загальні результатами служби за червень 2023 року; на підставі абзацу 1 та абзацу 4 пункту 14 розділу ХХХІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 майору ОСОБА_1 не виплачувати додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року за червень 2023 року; не нараховувати та не виплачувати майору ОСОБА_1 грошове забезпечення за час знаходження у самовільному залишенні військової частини, а саме: за 18.06.2023 року (пункт 3 Наказу).

Визначено довести результат проведеного службового розслідування до осіб, яких воно стосується у відповідній частині.

Докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 341 від 01.07.2023 р. “Про результати службового розслідування» та притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем не надано.

Позивач не погодившись з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 341 від 01.07.2023 року “Про результати проведення службового розслідування» та з невиконанням вимог, які викладені в його рапортах, зареєстрованих за вхідними №4324 від 24.07.2023 року та №4330 від 25.07.2023 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» згідно з Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.

Указ затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.

Відповідно до положень Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2-4 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 6 Закону № 2232-XII види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до ч. 14 Закону №2232, виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV (далі Статут), надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.

Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до правових норм, зазначених в статтях 4, 6 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Згідно з статтями 16 та 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

При цьому, правовими нормами статей 11-12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Відповідно до вимог ст. 26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;

5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 2232-XII військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Разом з цим, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Так, за приписами ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається, зокрема, й шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України (стаття 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ свідчать, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).

Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

- дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

- втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

- порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

- повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

- вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією;

- скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

- надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Порядок проведення службового розслідування врегульований нормами розділу ІІІ Порядку №608, відповідно до якого рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Згідно п. 3 розділу IV Порядку, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

На підставі пунктів 1-4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 2 розділу VI Порядку).

Згідно з вимогами п.3 розділу VІ Порядку №608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Відповідно до вимог ст. 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (ст.98 Дисциплінарного статуту).

Також, ст. 92 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

З аналізу наведених норм слідує що службове розслідування, як діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про наявність в діях військовослужбовця складу правопорушення, проводиться стосовно конкретної особи (осіб), яка (які) під час проведення службового розслідування має (мають) комплекс гарантованих їй (їм) прав, як-от: права відмовитися від давання пояснень або ж, навпаки, права надати письмові пояснення щодо обставин вчинення проступку (правопорушення) разом з власними доказами правомірності своїх дій (доказами невинуватості); права заявляти клопотання, в тому числі про приєднання до матеріалів службового розслідування нових документів, про отримання пояснень від осіб, які мають відношення до події, що розслідується, про ознайомлення з матеріалами розслідування тощо; зрештою, права на захист, яке включає і право на користування допомогою адвоката.

Отже, статус військовослужбовця під час службового розслідування, як особи щодо якої призначено та проводиться таке розслідування, означає набуття цим військовослужбовцем статусу повноправного учасника службового розслідування, який, користуючись наданими йому правами, може доводити перед особою (особами), який (які) його проводять, факт відсутності у його діяннях складу дисциплінарного проступку (правопорушення).

Таким чином, рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може бути прийняте за умови встановлення під час службового розслідування факту невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку, а також його вини у вказаних діях, а також за умови забезпечення військовослужбовцю усіх відповідних прав.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного наказу та застосування до позивача дисциплінарної відповідальності був висновок службового розслідування викладений у акті службового розслідування від 01.07.2023 року.

Згідно акту зазначено, що в ході службового розслідування було встановлено, що 18.06.2023 до оперативного чергового надійшов рапорт від тимчасово виконуючого обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 від 18.06.2023 за вхідним № 3447 про те, що він через головного сержанта 2-ї стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_26 віддав наказ про прибуття до КСП «КОВЧЕГ» о 14:00 командира 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_27 . З метою виконання наказу командира роти, головний сержант 2-ї стрілецької роти молодший сержант ОСОБА_28 відправив водія 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_37 та стрільця 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_30 , які повинні були рознести по вогневим позиціям запасні елементи живлення до радіостанцій та передати майору ОСОБА_31 наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ». Прибувши приблизно о 13:30 до ГТВ «АРЕС», старшим на якому був майор ОСОБА_32 , вони передали йому наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ», але помітили при розмові з ним різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітку мову, порушення координації, почервоніння очей, неохайний зовнішній вигляд. За його поведінкою спостерігав рядовий та сержантський склад роти, що в свою чергу негативно відображався на моральному бойовому дусі військовослужбовців, та несе за собою як наслідок, негативний приклад для підлеглих. Вислухавши наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ», майор ОСОБА_32 відповів що йому потрібно зібратись. Зачекавши приблизно 30 - 40 хв, старший солдат ОСОБА_33 та солдат ОСОБА_34 почали пошуки по всім позиціям роти майора ОСОБА_27 . Повернувшись приблизно о 15:00 до КСП «КОВЧЕГ» старший солдат ОСОБА_33 та солдат ОСОБА_34 доповіли виконуючому обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшому лейтенанту ОСОБА_35 про зникнення майора ОСОБА_27 і що останній був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Старший лейтенант ОСОБА_36 застосовуючи засоби радіозв'язку впевнився у відсутності на всіх позиціях роти майора ОСОБА_27 . Всі вищезазначені факти підтверджуються рапортом тимчасово виконуючого обов'язки командира командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 від 18.06.2023 за вих. № 3447, поясненнями водія 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_37 , стрільця 1 стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_38 . Під час пошуків майора ОСОБА_27 було встановлено відсутність його штатної зброї, а саме пістолета ПМ, бронежилета та магазинів до АК-74 з набоями.

19.06.2023 року о 08-00 год. На підставі усного розпорядження начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_39 , майора ОСОБА_27 було направлено під супровідом тимчасово виконуючого командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 та заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_40 на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до «Медичного центру з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Покровськ. Висновок лікаря «Медичного центру» Ніни Саркісян - «тверезий на час огляду, синдром відміни». Довідка від 19.06.2023 року № 935.

Судом встановлено, що у ході проведення службового розслідування відносно позивача були відібрані пояснення про події які відбувались 18.06.2023 року у водія 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата Марка Івашини, водія 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_37 , старшого лейтенанта ОСОБА_41 .

Відповідно до пояснень, що відібрані 18.06.2023 року у водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти старшого солдата ОСОБА_37 , останній разом із солдатом ОСОБА_17 , отримали об 11-45 18.06.2023 наказ від заступника командира з МПЗ 2 СР про те, що повинен передати командиру1 СВ 2 СР майору ОСОБА_1 з'явитися на КСП «Ковчег» о 14-00 год. В 12-05 год вони пішли на ПВ «Прометей», « ОСОБА_42 », « ОСОБА_43 », «Атлант», віднести батареї до рацій. На зворотному шляху вони прийшли на ПВ «Арес» приблизно в 13-30 год, де знаходився майор ОСОБА_1 та передали йому, що необхідно о 14-00 год з'явитися на КСП «Ковчег». В процесі бесіди він зрозумів, що майор ОСОБА_1 знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння (відчувався сильний запах алкоголю від нього, уповільнена реакція, хитався і мав вкрай неохайний вигляд). Коли він сказав, щоб майор ОСОБА_44 йшов з ними на КСП «Ковчег» майор ОСОБА_44 відповів, що йде збиратись. Прочекавши майора ОСОБА_45 близько 30-40 хвил вони пішли його шукати. Коли шукали його на ПВ «Арес» то знайти не могли. Тоді вони направились на КСП «Ковчег» та доповіли, приблизно о 15-00 год, що наказ про прибуття о 14-00 год на КСП «Ковчег» майору ОСОБА_46 до відома довели, але супроводити його не виявилося можливим у зв'язку із зникненням майора в невідомому напрямку. Крім того доповіли про перебування майора ОСОБА_1 в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Також, 18.06.2023 року були відібрані пояснення у стрільця 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_17 , який пояснив, що він та солдат ОСОБА_47 отримали об 11-45 18.06.2023 наказ від заступника командира з МПЗ 2 СР про те, що повинен передати командиру1 СВ 2 СР майору ОСОБА_1 з'явитися на КСП «Ковчег» о 14-00 год. В 12-05 год вони пішли на ПВ «Прометей», « ОСОБА_42 », « ОСОБА_43 », «Атлант», віднести батареї до рацій. На зворотному шляху вони прийшли на ПВ «Арес» приблизно в 13-30 год, де знаходився майор ОСОБА_1 та передали йому, що необхідно о 14-00 год з'явитися на КСП «Ковчег». В процесі бесіди він зрозумів, що майор ОСОБА_1 знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння (відчувався сильний запах алкоголю від нього, уповільнена реакція, хитався і мав вкрай неохайний вигляд). Коли він сказав, щоб майор ОСОБА_44 йшов з ними на КСП «Ковчег» майор ОСОБА_44 відповів, що йде збиратись. Прочекавши майора ОСОБА_45 близько 30-40 хвил вони пішли його шукати. Коли шукали його на ПВ «Арес» то знайти не могли. Тоді вони направились на КСП «Ковчег» та доповіли, приблизно о 15-00 год, що наказ про прибуття о 14-00 год на КСП «Ковчег» майору Гончарову до відома довели, але супроводити його не виявилося можливим у зв'язку із зникненням майора в невідомому напрямку. Крім того доповіли про перебування майора ОСОБА_1 в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Так, згідно пояснень заступника командира з МПЗ 2 стрілецької роти військової частини старшого лейтенанта ОСОБА_22 від 18.06.2023 року, встановлено, що 19.06.2023 приблизно о 8-й ранку він поїхав з командиром 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти майором ОСОБА_1 на «Смереку». Звідти за наказом начальника штабу капітана ОСОБА_48 разом з капітаном ОСОБА_49 та майором ОСОБА_1 поїхали до медичного закладу м. Покровськ на виявлення стану алкогольного сп'яніння майора ОСОБА_1 . Після чого повернулись до розташування 2-ї стрілецької роти.

З пояснень вищезазначених осіб встановлено, що позивач 18.06.2023 року допустив вживання алкогольних напоїв під час несення служби та самовільно залишив військову частину.

До матеріалів справи долучено відповідь лікаря-нарколога Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» від 19.06.2023 року за вих. № 935, яка була надіслана на запит представника військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_50 . Супруна та відповідно до якої повідомлялось, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оглянутий лікарем-наркологом (медичний огляд № 343) у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Покровськ. Дата огляду 19.06.2023 року, час огляду 10-05 год. Висновок за результатами огляду: тверезий, на час огляду синдром відміни неускладнений.

Суд зазначає, що відповідно статті 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов'язки військової служби у складі національного контингенту (національного персоналу), може проводитися в медичних закладах, що входять до складу міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, в яких бере участь національний контингент (національний персонал).

Матеріалами справи підтверджується, що 18.06.2023 до оперативного чергового надійшов рапорт від тимчасово виконуючого обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 від 18.06.2023 за вхідним № 3447 про те, що він через головного сержанта 2-ї стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_26 віддав наказ про прибуття до КСП «КОВЧЕГ» о 14:00 командира 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_27 . З метою виконання наказу командира роти, головний сержант 2-ї стрілецької роти молодший сержант ОСОБА_28 відправив водія 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_37 та стрільця 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_30 , які повинні були рознести по вогневим позиціям запасні елементи живлення до радіостанцій та передати майору ОСОБА_31 наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ». Прибувши приблизно о 13:30 до ГТВ «АРЕС», старшим на якому був майор ОСОБА_32 , вони передали йому наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ», але помітили при розмові з ним різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітку мову, порушення координації, почервоніння очей, неохайний зовнішній вигляд. Вислухавши наказ про прибуття о 14:00 до КСП «КОВЧЕГ», майор ОСОБА_32 відповів що йому потрібно зібратись. Зачекавши приблизно 30 - 40 хв, старший солдат ОСОБА_33 та солдат ОСОБА_34 почали пошуки по всім позиціям роти майора ОСОБА_27 . Повернувшись приблизно о 15:00 до КСП «КОВЧЕГ» старший солдат ОСОБА_33 та солдат ОСОБА_34 доповіли виконуючому обов'язки командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшому лейтенанту ОСОБА_35 про зникнення майора ОСОБА_27 і що останній був у стані сильного алкогольного сп'яніння.

Суд наголошує, що вказані обставини підтверджується свідками водієм 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшим солдатом ОСОБА_51 та стрільцем 1-го стрілецького відділення 1-ї стрілецької взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_52 , рапортом тимчасово виконуючого обов'язки командира командира 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_25 .

При цьому, як вказує позивач, у зв'язку з можливим його перебуванням в стані афекту (нервового збудження) після ранкової звістки про епілептичний приступ дружини 18 червня 2023 року, він, як сам рахує, можливо не чітко усвідомив інформацію, яку йому передали старший солдат ОСОБА_11 та солдат ОСОБА_12 . Після спілкування з ними, він пішов з ПВ «АРЕС» в черговий раз телефонувати сину та справлятися станом своєї дружини. Також, вказує, що він телефонував своїм батькам в м. Кривий Ріг та знайомим, які ще залишилися в м. Харкові та могли б надати якусь допомогу. Крім того зазначає, що з метою виходу на місце покриття операторів мобільного телефонного зв'язку України необхідно відходити від місця розташування позиції відділення (далі ПВ) «АРЕС» на відстань приблизно 400-700 метрів від окраїни в бік центральної частини міста Красногорівка. Крім того, позивач вказав, що приблизно о 16 годині цього ж дня він повернувся на ПВ «АРЕС» та виявив в бліндажі біля свого ліжка відсутність свого автомата АК-74 №6847837 та двох магазинів, споряджених 60 патронами 5,45-мм. Його особистий рюкзак з речами, в якому знаходились два магазина з 60 патронами 5,45-мм, 9-мм пістолет Макарова № НОМЕР_6 з 16 патронами до нього, був на місці та висів на гачку в протилежній частині бліндажа. Під час виходу для здійснення дзвінків додому ніякої зброї із собою не брав. На запитання позивача про зникнення його автомата АК-74, солдат ОСОБА_14 відповів, що він відніс його на командно-спостережний пункт (далі КСП) «КОВЧЕГ» за наказом молодшого сержанта ОСОБА_15 . Після цього позивач особисто вирушив до КСП «КОВЧЕГ», яке знаходиться на відстані приблизно 800 метрів від ПВ «АРЕС» та до якого потрібно пройти по досить небезпечній ділянці місцевості, про що свідчать вирви від снарядів поруч з пішою тропою. На КСП «КОВЧЕГ» він прибув приблизно з 17 до 18 години 18 червня 2023 року. В першому приміщенні (з радіостанцією) на КСП він привітався з солдатом ОСОБА_17 та молодшим сержантом ОСОБА_18 , в наступній кімнаті позивача бачили старший лейтенант ОСОБА_9 та головний сержант ОСОБА_19 . На запитання позивача про місце знаходження його автомата АК-74, який на КСП приніс солдат ОСОБА_14 з ПВ «АРЕС», йому відповіли, що його забрав молодший сержант ОСОБА_8 , який на час прибуття позивача на КСП «КОВЧЕГ» був відсутній. Сказали, що можливо він виїхав до ЗКП «СМЕРЕКА» (штаб військової частини НОМЕР_2 ) та коли повернеться не відомо. Більше ніякої інформації позивачу не передавали. Після цього він залишив КСП «КОВЧЕГ». Деякий час позивач продовжував телефонувати сину та справлятися про стан дружини після приступу, знаходячись в зоні покриття операторів мобільного зв'язку в м. Красногрівка, біля ЗОШ№1, на відстані 900-1100 метрів від ПВ «АРЕС». Після того, як стан дружини дещо покращився, позивач прибув на ПВ «АРЕС» приблизно в 21-22 години, де молодший сержант ОСОБА_18 (старший на ПВ «АРЕС») передав йому розпорядження від молодшого сержанта ОСОБА_15 прибути о 07 годині завтра, 19 червня 2023 року, на КСП «КОВЧЕГ».

Однак, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано до суду жодного доказу який спростовував би встановлені у ході службового розслідування обставини.

Суд не приймає посилання позивача на те, що у зв'язку з можливим його перебуванням в стані афекту (нервового збудження) після ранкової звістки про епілептичний приступ дружини 18 червня 2023 року він, можливо не чітко усвідомив інформацію, яку йому передали старший солдат ОСОБА_11 та солдат ОСОБА_12 та після спілкування з ними, він пішов з ПВ «АРЕС» в черговий раз телефонувати сину та справлятися станом своєї дружини, та наголошує, що відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Проте, позивач зазначені дії не вчинив та не повідомив свого безпосереднього начальника проте, що 18 червня 2023 року приблизно в 10-11 годин він дізнався по телефону від свого неповнолітнього сина про те, що в його дружини цього ж дня вранці стався епілептичний приступ, внаслідок якого вона впала та отримала тілесні ушкодження (голови, язика). Також не повідомив, що син разом з дружиною постійно проживають в м. Харкові. Будь-яких близьких родичів в м. Харкові в них не має. Не довів до відома, що його син викликав швидку медичну допомогу, у зв'язку із чим йому, йому, невизначений термін часу, 18 червня 2023 року, необхідно бути на телефонному зв'язку зі своїм сином з метою контролю стану дружини після приступу, моральної підтримки сина та надання йому порад.

Тобто, позивач визнає, що він без будь якого погодження зі своїм безпосереднім начальником, був відсутній на всіх позиціях роти.

Позивач вказує, що позиція відділення (або ПВ «АРЕС») - це ділянка траншеї довжиною біля 100-200 метрів, на якій через певну відстань обладнані бліндажі, укриття, спостережні пункти, лабіринти ходів сполучення, вогневі позиції та інше. Тобто це не якесь окреме, чітко обмежене в просторі приміщення, це значна ділянка місцевості, а тому хибно стверджувати, що він самостійно залишив територію військової частини НОМЕР_2 , а саме населений пункт Красногорівка, Мар'їнського району, Донецької області.

Проте, суд критично ставиться до таких тверджень позивача, оскільки його відсутність на території військової частини НОМЕР_2 підтверджується показами свідків, що були відібрані в ході проведення службового розслідування.

Крім того, як встановлено судом, позивач зник у невідомому напрямку саме після прибуття приблизно о 13:30 до ГТВ «АРЕС старшого солдата ОСОБА_37 та солдата ОСОБА_53 та після виявлення у позивача зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння.

За таких обставин суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що покинувши приблизно о 13-30 год територію військової частини НОМЕР_2 та повернувшись до розташування роти о 22-05 18.06.2023 року, майор ОСОБА_32 умисно покинув позиції роти щоб уникнути кваліфікованого огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння.

При цьому суд наголошує, що вказані обставини не спростовані позивачем, а отже, у суду відсутні підстави вважати їх неправдивими.

Стосовно доводів позивача проте, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння 18.06.2023 року, суд зазначає, що зазначені обставини спростовуються рапортом молодшого сержанта ОСОБА_26 , поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_54 , солдата ОСОБА_55 , солдата ОСОБА_56 , в свою чергу доказів які б спростовували обставини встановлені у ході службового розслідування позивачем до суду не надано.

Щодо посилання позивача на те, що його не було ознайомлено з наказом про початок проведення службового розслідування та актом про результати службового розслідування, у зв'язку з чим він не може вважати, що службове розслідування стосовно нього проведено відповідачем об'єктивно, всебічно та повно з додержанням законодавства України, суд зазначає, що ані Порядком проведення службового розслідування від 21.11.2017 року № 608, ані Дисциплінарним статутом ЗСУ не визначено обов'язку ознайомлювати під підпис осіб відносно яких проводиться розслідування з наказом про початок проведення службового розслідування та актом про результати службового розслідування.

При цьому, приписами п. 3 розділу VІ визначено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Матеріалами справи підтверджено, що під час службового розслідування у позивача не були відібрані письмові пояснення, отже позивач не був обізнаний проте, що відносно нього проводиться службове розслідування, що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування.

Проте, Верховний суд в постанові у справі № 826/10888/18 від 18.01.2023р., постанові № 825/2328/16 від 22.05.2020р. дійшов висновків, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Також, суд не враховує посилання позивача на те, що згідно висновку огляду, проведеного о 10 годині 19 червня 2023 року в медичному закладі м. Покровськ, з використанням 2-х газоаналізаторів, тесту на наркотики, в присутності старшого лейтенанта ОСОБА_22 та капітана ОСОБА_21 він визнаний тверезим, оскільки в матеріалах справи наявний висновок лікаря «Медичного центру» Ніни Саркісян - «тверезий на час огляду, синдром відміни». Довідка від 19.06.2023 року № 935.

З огляду на те, що під час службового розслідування встановлено факт перебування в стані алкогольного сп'яніння та самовільного залишення військової частини, суд приходить висновку, що спірний наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 341 від 01.07.2023 року “Про результати проведення службового розслідування» є правомірний та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про зобов'язання відповідача виконати вимоги ОСОБА_1 , які викладені в його рапортах, зареєстрованих за вхідними №4324 від 24.07.2023 року та №4330 від 25.07.2023 року; визнання неправомірним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 про результати проведення службового розслідування (номер та дата прийняття позивачу невідомі) в повному обсязі; зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_2 дати вказівку помічнику кормандира військової частини з фінансово-економічної служби - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : щомісячну премію за червень 2023 року відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260; додаткову винагороду за червень 2023 року, передбачену пунктом 1 постанову КМУ від 28.02.2022 року №168; грошове забезпечення за 18.06.2023 року.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про зобов'язання відповідача виконати вимоги ОСОБА_1 , які викладені в його рапортах, зареєстрованих за вхідними №4324 від 24.07.2023 року та №4330 від 25.07.2023 року; визнання неправомірним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 про результати проведення службового розслідування (номер та дата прийняття позивачу невідомі) в повному обсязі; зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_2 дати вказівку помічнику кормандира військової частини з фінансово-економічної служби - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : щомісячну премію за червень 2023 року відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260; додаткову винагороду за червень 2023 року, передбачену пунктом 1 постанову КМУ від 28.02.2022 року №168; грошове забезпечення за 18.06.2023 року.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 06 грудня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров

Попередній документ

123579504

Наступний документ

123579506

Інформація про рішення:

№ рішення:	123579505
№ справи:	200/5088/23
Дата рішення:	06.12.2024
Дата публікації:	09.12.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (12.03.2025)
Дата надходження:	20.12.2024

Учасники справи:

головуючий суддя:

КОМПАНІЄЦЬ ІРИНА ДМИТРІВНА

суддя-доповідач:

БЄЛОМЄСТНОВ О Ю

КОМПАНІЄЦЬ ІРИНА ДМИТРІВНА

ХРИСТОФОРОВ А Б

суддя-учасник колегії:

ГЕРАЩЕНКО ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ