05.12.2024 Справа №607/22820/24 Провадження №3/607/9493/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., за участю захисника - адвоката Федчишина Г.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як встановлено в судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 28 липня 2024 року о 07 год. 30 хв. в с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області по вул. Бічна керував транспортним засобом марки «Shineray Intruder», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «ТМКЛШД» та підтверджується висновком судово-медичної експертизи №667 від 28.07.2024 р. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак як вбачається із поданих суду письмових пояснень, останній просить розгляд справи проводити без його участі, а також повідомив, що він не керував транспортним засобом, а вручну віз незаведений мотоцикл та наїхав на стовп паркану, внаслідок чого мотоцикл впав йому на ногу, тому просить суд закрити адміністративне провадження, так як він не керував транспортним засобом. У зв'язку з наведеним та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , взявши до уваги надані ним письмові пояснення.
В судовому засіданні захисник - адвокат Федчишин Г.С. просить суд закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній не керував транспортним засобом, який був у несправному стані.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144889 від 07.10.2024 р., ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, за що передбачено відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім того у відповідності п. 8 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними та долученими доказами, оглянутими у судовому засіданні, зокрема:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144889 від 07.10.2024 року;
- рапортах Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 28.07.2024 р., з яких вбачається, що 28.07.2024 р. близько 07.30 год. в с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області водій мотоцикла марки «Shineray Intruder», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не впорався з керуванням та допустив перекидання транспортного засобу, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження;
- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3212001 від 07.10.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки останній 28.07.2024 р. о 07.30 год. в с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області здійснював рух транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами;
- копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144899 від 07.10.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, згідно якого останній 28.07.2024 року о 07 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом марки «Shineray Intruder», державний номерний знак НОМЕР_2 , в с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області по вул. Бічна не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив його перекидання та врезультаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження;
- висновку експерта № 667 від 22.08.2024 р. судово-медичної експертизи щодо вмісту у крові ОСОБА_1 етилового спирту в кількості 3,67 ‰;
- аудіовізуальному диску із відеозаписом подій, що мали місце 28.07.2024 р.
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.12.2024 р., згідно яких останній вказав, що він вручну віз незаведений мотоцикл та наїхав на стовп паркану, внаслідок чого мотоцикл впав йому на ногу.
Водночас суд критично ставиться до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Федчишина Г.С. про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він не керував транспортним засобом, з огляду на наступне.
Так, як слідує із письмових пояснень ОСОБА_1 , він вручну віз незаведений мотоцикл, тобто здійснював технічні дії, які привели транспортний засіб в рух з метою його переміщення. Тобто саме від дій ОСОБА_1 транспортний засіб почав рухатись та доїхав до місця, де було вчинено дорожньо-транспортну пригоду. При цьому основною ознакою, за якою визначається об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за якою особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, є саме керування такою особою транспортним засобом.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Крім цього у постанові Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року, прийшов до висновку, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 безумовно керував автомобілем, адже виконував послідовні усвідомлені дії щодо зрушення транспортного засобу та його пересування.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому він, як водій, добровільно погодився взяти на себе додаткові зобов'язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі виконувати вимогу про зупинку, підкорятися вимозі працівників поліції та надати документи, що надають право керувати транспортним засобом, не керувати транспортним засобом не маючи такого права, однак як засвідчують матеріали справи він ці вимоги свідомо ігнорував, а залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що сукупність досліджених доказів є переконливими, спростовують заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, і в повній мірі, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 , а саме те, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан, і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому.
Керуючись ст. ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо