Справа № 489/6635/24
Номер провадження 2/489/2448/24
Ухвала
06 грудня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого Микульшиної Г.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Микульшиній Г.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення дій,
встановив:
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 припинити зловживання своїми правами шляхом припинення дій, які порушують права ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач 06.04.2023 звернулась до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого 15.11.2011 Ленінським районним судом м. Миколаєва за рішенням від 12.09.2011 у справі № 2-2633, про стягнення із позивача, який на даний час знаходиться за кордоном, на користь відповідача аліментів на утримання доньки, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.06.2011 і до досягнення дитиною повноліття. При цьому відповідач просила стягнення аліментів здійснити з 22.03.2018, у період з 15.11.2011 до 06.04.2023 не зверталась до органів державної виконавчої служби із заявами про стягнення з позивача аліментів. Позивач, починаючи з 2014 року, працював у Литві, два рази на рік повертався до України з метою зустрічі з донькою, проживав в цей період у відповідача, надавав їй грошові кошти у значних розмірах. У період з березня 2022 року по листопад 2022 року включно дитина знаходилась у нього в Литві, перебуваючи на повному його забезпеченні. Постановою державного виконавця від 27.10.2023 позивачу встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, тому коли в 2023 році він приїхав на похорони свого сина ОСОБА_3 , який загинув внаслідок бойових дій, він не змін повернутись до Литви, відповідно не має можливості заробляти кошти та утримувати себе і свою доньку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 головуючим у справі визначено суддю Коваленка І.В.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва (суддя Коваленко І.В.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У відповідності до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2024 суддя Коваленко І.В. заявив собі самовідвід від розгляду цивільної справи № 489/6635/24 (провадження № 2/489/2448/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Цивільну справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний автоматичний розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 головуючою по справі визначено суддю Микульшину Г.А.
Ухвалою від 17.10.2024 судом у складі головуючого Микульшиної Г.А. постановлено прийняти до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення певних дій; перейдено від розгляду вказаної цивільної в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у справі на 15 листопада 2024 року о 09:00 годині в приміщенні Ленінського районного суду міста Миколаєва; встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив.
Копію вказаної ухвали позивач отримав 23.10.2024 за адресою для листування, вказаною ним у позові: АДРЕСА_1 , про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення від суду (а.с.37). Доказів отримання такої ухвали відповідачем матеріали справи не містять.
При цьому згідно акту про відсутність знаків поштового відправлення Ленінського районного суду від 26.11.2024 з 17.10.2024 по час складення акту вихідна кореспонденція суду не відправляється у зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати (марок) (а.с.50).
Водночас 23.10.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неотриманням ним копії ухвали від 17.10.2024 (а.с.44)
14.11.2024 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про проведення судового засідання 15.11.2024 за відсутності відповідача та її представника, врахувавши відзив від 07.10.2024.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та у зв'язку з надходженням клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке отримано судом 23.10.2024, та відсутністю знаків поштового відправлення у Ленінському районному суді станом на 15.11.2024 суд ухвали відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 10.01.2025 о 09:30 год. без винесення письмової ухвали, що не суперечить нормам ЦПК України.
04.12.2024 канцелярією суду отримано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Микульшиної Г.А., яка 05.12.2024 передана головуючому судді для розгляду після 13:30 год. у зв'язку з відсутністю світла за графіком з 08:00 до 10:00 год. (та з 14:00 до 16:00 год.) та надходженням повідомлення про мінування суду, у зв'язку з чим всі працівники суду були евакуйовані.
У обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що 17.10.2024 у програмі ДІЯ він знайшов ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва Микульшиної Г.А. у справі № 489/6635/24, якою остання прийняла до провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання своїми правами шляхом припинення певних дій, де зазначено про те, що підготовче судове засідання у справі призначено на 15.11.2024, але про судове засідання 22.10.2024 в ухвалі не зазначено, що є порушенням норм процесуального права та прав позивача. Також в описовій частині ухвали суддя Микульшина Г.А. в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 260 ЦПК України, при зазначенні «питання, що вирішуються ухвалою» умисно не вказала всі обставини, що викладені позивачем у позові від 23.08.2024. У зв'язку з цим 08.11.2024 позивач звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою про притягнення судді ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.
Також позивач вказав, що 15.11.2024 отримав смс-повідомлення від суду про розгляд справи за його позовом 10.01.2025. Також зазначив, що станом на 15.11.2024 позивач в порушення вимог статей 185, 187 ЦПК України не отримав копії ухвали судді від 17.10.2024 про прийняття до провадження судді Микульшиної Г.А. позову позивача, що може свідчити про те, що позивач також не отримує копію ухвали про відкладення розгляду вказаної справи на 10.05.2025.
Зазначені обставини викликають у ОСОБА_1 сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Микульшиної Г.А.
Дослідивши заяву про відвід, підстави заявленого відводу, суд приходить до висновку про його необґрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно ч. 3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З матеріалі справи вбачається, що копію ухвали суду від 17.10.2024 про прийняття до провадження та призначення справи у підготовчому судовому засіданні позивач отримав 23.10.2024 за адресою для листування, вказаною у позові: АДРЕСА_1 , про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення від суду (а.с.37). У вказаній ухвалі суддею зазначено обґрунтування поданого позивачем позову. Також позивач не заперечує факту отримання вказаної ухвали у додатку ДІЯ та судових викликів до суду на 15.11.2024 та 10.01.2025. При цьому судове засідання на 22.10.2024 суддею Микульшиною Г.А. призначено не було.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні зокрема з підстави неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (докази отримання відповідачем ухвали від 17.10.2024 та судової повістки про виклик до суду у справі відсутнє); першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (позивач у заяві від 23.10.2024 просив відкласти розгляд справи з посиланням на неотримання ухвали суду від 17.10.2024). При цьому нормами статті 223 ЦПК України не передбачено обов'язковість винесення письмової ухвали про відкладення розгляду справи.
Більш того, до повноважень судді не належить формування і направлення учасникам справи судової кореспонденції. Крім того, процесуальні рішення судді підлягають обов'язковому направленню суддею до Єдиного державного реєстру судових рішень, тобто офіційному оприлюдненню, що зроблено в даному випадку, та відповідно виключає будь який умисел судді в неповідомленні позивача про судовий розгляд.
При цьому, як роз'яснено у Пленумі Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Тому доводи позивача про наведені вище процесуальні порушення відносно головуючого судді є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.
З огляду на те, що відповідно до ч. 5 ст. 36 ЦПК України заявлений відвід є необґрунтованим, суд вважає, що наявні правові підстави для передачі заяви до канцелярії Ленінського районного суду м. Миколаєва для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Микульшиній Г.А.
Керуючись ст. 36, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Микульшиній Г.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами передати до канцелярії Ленінського районного суду м. Миколаєва для внесення до системи авторозподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.12.2024.
Суддя Г.А. Микульшина