Справа № 442/2652/18
Провадження № 1-кп/442/9/2024
06 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №42018140000000046 від 02.02.2018 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, одруженого, має на утриманні двох неповнолітних дітей, проживаючого на АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, раніше не судимого, -
- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,-
- з участю прокурора - ОСОБА_4 ,
- обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
- його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді заступника начальника першого відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області, у відповідною до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», будучи працівником Національної поліції, був службовою особою правоохоронного органу та відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України був службовою особою, при виконанні службових обов'язків за посадою постійно здійснював функції представника влади, обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та службовою особою, яка займала відповідальне становище, станом на січень - лютий 2018 р., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, 22.01.2018, з 13:24 год. по 13:25 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, прийняв від ОСОБА_6 пропозицію неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів та збільшив суму неправомірної вигоди до 2000 (дві тисячі) доларів США (згідно з курсом Національного банку України становить 57 680 грн.), а саме по 400 (чотириста доларів США з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме слідчим 2 відділення СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 , який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017140110002701 від 28.12.2017, про непритягнення вищевказаних осіб до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, та закриття ним вказаного кримінального провадження в порядку передбаченому ст. 284 КПК України.
Після цього, 10.02.2018, близько 11.00 год., ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , прийняв від ОСОБА_6 . обіцянку неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США (згідно з курсом Національного банку України становить 54 060 грн.), а саме по 400 (чотириста доларів США з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , для себе за вищеописаний вплив, після чого був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_3 прийняв пропозицію та прийняв обіцянку неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що з 2017 році працював на посаді заступника начальника з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області. В його обов'язки входило розслідування злочинів. Про кримінальне провадження щодо побиття ОСОБА_13 дізнався 10.02.2018 року. Воно перебувало у провадженні другого відділу у слідчого Білозерського. В його підпорядкуванні слідчий Білозерський не був і будь-яких вказівок давати йому не мав права. ОСОБА_6 знав, бо він був приватним підприємцем по ремонту оргтехніки ( звертався до нього по допомогу). Жодних розмов з останнім про побиття ОСОБА_13 не вів, грошей не вимагав і не обіцяв допомогти. ОСОБА_14 розказував йому, що його син та його друзі мали конфлікт з кимось і питав як врегулювати його, на що він порадив: домовлятися з потерпілим. Інших осіб причетних до побиття ОСОБА_13 ( свідків, підозрюваних, потерпілого) він не знав і розмов з ними не вів. Щодо відеозапису з місця події побиття ОСОБА_13 , то він його не вилучав і не знищував. Просить виправдати його.
Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина доводиться наступними зібраними та дослідженими доказами у справі:
- показаннями свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що від сина, ОСОБА_7 дізнався, що проти нього та його друзів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 було порушено кримінальне провадження по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 . По допомогу він звернувся до знайомого працівника поліції ОСОБА_3 . Останній під час зустрічі пообіцяв допомогти йому, але за це потрібно заплатити по 400 доларів США за кожного з учасників побиття, тобто разом 2000 дол. США. Ці кошти повинні були бути передані потерпілому ОСОБА_13 і керівним працівникам поліції за сприяння. Він зустрівся з батьками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та розказав про все. 09.02.2018 у приміщенні ТзОВ «Сервіс 2000» він одержав від батька ОСОБА_9 - ОСОБА_15 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , грошові кошти в сумі 1200 доларів США, які мав намір передати ОСОБА_3 після надання ним підтверджуючого документу про закриття кримінального провадження. Однак передати вказані кошти не встиг, оскільки був затриманий працівниками поліції.
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду пояснив, що 24.12.2017 в м.Дрогобич він разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 мали конфлікт із ОСОБА_13 , в ході котрого потерпілому хтось наніс декілька ударів. По даному факту було зареєстровано кримінальне провадження. Приблизно на початку січня 2018 року, до нього зателефонував працівник Дрогобицького ВП ОСОБА_17 , який викликав його на допит. Коли він прийшов, то він сказав йому, щоб він пішов на допит до ОСОБА_3 . Прийшовши до ОСОБА_3 , останній покликав його покурити на балкон та під час розмови повідомив, що він може допомогти їм у вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. ОСОБА_3 повідомив, що необхідно вирішити питання з потерпілим «по чекам», надати гроші «куди треба» (він не повідомляв куди саме), а решта - робота його «майстерності». Він спитався яку суму необхідно йому дати, однак він сказав, що суму повідомить згодом. Крім цього він повідомив, що гарантом виконання зобов'язань буде батько ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та саме з ним треба тримати зв'язок. 22.01.2018 він зустрівся із ОСОБА_7 , котрий в ході розмови повідомив, що його батькові вдалось домовитись із ОСОБА_3 про 400 доларів США з кожного і що вказані кошти необхідно передати якомога швидше. Він зрозумів, що у нього вимагають гроші і звернувся із заявою у прокуратуру.
- показаннями свідка ОСОБА_15 , який суду пояснив, що відносно його сина, ОСОБА_9 та його друзів було порушено кримінальне провадження про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 . Син повідомив його, що його знайомий (учасник подій) ОСОБА_7 сказав, що працівник поліції ОСОБА_3 , котрий розслідує вказане кримінальне провадження, вимагає у всіх хлопців грошові кошти, щоб це кримінальне провадження закрити, а гроші необхідно передати батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_6 . Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_6 і той розказав, що він особисто спілкувався із ОСОБА_3 , котрий сказав, що з кожного із хлопців треба дати йому по 400 доларів США, щоб закрити вказану справу. Після розмови із ОСОБА_6 , він обдумав всю ситуацію, яка склалася, і передав ОСОБА_6 400 доларів США. В подальшому звернувся в прокуратуру із заявою про вимагання грошей.
-показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду пояснив, що в грудні 2017 року він з друзями ( ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 ) мали конфлікт з ОСОБА_13 на АДРЕСА_3 , в ході якого ОСОБА_13 хтось наніс декілька ударів. Хтось з працівників поліції сказав хлопцям, що потрібно дати гроші за вирішення питання. Зокрема, ОСОБА_18 та ОСОБА_7 повідомили, що працівник поліції ОСОБА_3 сказав, що потрібно дати по 600 доларів США за кожного для закриття справи. Старший ОСОБА_14 повинен був бути посередником. Через сина, ОСОБА_7 , дізнався, що потрібно дати 400 доларів США (батько домовився про зменшення суми), які передав ОСОБА_6 . В подальшому звернувся в прокуратуру із заявою про вимагання грошей.
-показаннями свідка ОСОБА_19 , який суду пояснив, що є власником магазину на АДРЕСА_3 . В грудні 2017 року працівниками поліції у нього було вилучено відео з камер спостереження магазину про якісь події. Що саме за події, він не пригадує.
-показаннями свідка ОСОБА_12 , який суду пояснив, що у 2017 -2018 роках працював слідчим Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області. Він був слідчим по кримінальному провадженні про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 . Ним допитувались ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про причетність до даного злочину. З працівником поліції ОСОБА_3 по цьому провадженні він не спілкувався, останній його ні про що не просив і вказівок не давав. В подальшому дізнався, що ОСОБА_3 звинувачували в отриманні неправомірної винагороди по цій справі.
-показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив суду, що у 2017-2018 роках працював у Дрогобицькому РВП ГУ НП у Львівській області. По факту побиття ОСОБА_13 приїжджав до лікарні відбирати пояснення від потерпілого. В подальшому ці матеріали були розписані на іншого працівника поліції, а тому жодних дій він більше не проводив.
-показаннями свідка ОСОБА_20 , який суду пояснив, що 07.02.2018 року на прохання свого директора ОСОБА_6 ходив міняти 1200 доларів США. Наступного дня працівники правоохоронних органів вилучили ці гроші, а ОСОБА_6 пояснив, що їх він мав передати працівнику поліції за вирішення якоїсь справи.
Крім цього, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться письмовими доказами, дослідженими судом:
- заявою ОСОБА_8 від 02.02.2018, в якій останній просить прийняти міри до працівника Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , котрий через посередника ОСОБА_6 вимагає у нього неправомірну вигоду в сумі 400 дол. США за не притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом побиття ОСОБА_13 ;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.02.2018;
- заявою ОСОБА_21 від 02.02.2018, в якій останній просить прийняти міри до працівника Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , котрий через посередника ОСОБА_6 вимагав у нього неправомірну вигоду в сумі 400 дол. США за не притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом побиття ОСОБА_13 ;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_10 від 02.02.2018;
- заявою ОСОБА_15 в якій останній просить прийняти міри до працівника Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , котрий через посередника ОСОБА_6 вимагав у нього неправомірну вигоду в сумі 400 дол. США за не притягнення його сина ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом побиття ОСОБА_13 ;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_15 від 05.02.2018;
- протоколом обшуку від 10.02.2018 під час якого було вилучено матеріали кримінального провадження № 12017140110002701 за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13 ;
- протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 09.02.2018 під час якого проведено огляд та ідентифікацію грошових коштів в сумі 1200 дол. США добровільно наданих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_15 ( по 400 дол. кожним), зроблено світлокопії грошових коштів та повернуто ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_15 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердженням фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди старшим оперуповноваженим 1-го відділення з розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3
-оглянутими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження № 12017140110002701 від 28.12.2017 за ч. 1 ст. 122 КК України, з яких встановлено, що у таких докази причетності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , зокрема відеозаписи з камер відеоспостереження, відсутні. Аналогічно в матеріалах кримінального провадження відсутні доручення слідчого ОСОБА_12 оперативним підрозділам на проведення слідчих та процесуальних дій, постанова керівника органу досудового розслідування про створення групи слідчих, яка включала б слідчих першого та другого відділення, зокрема обвинуваченого ОСОБА_3 , чи доручення здійснення досудового розслідування слідчому першого відділення чи обвинуваченому ОСОБА_3 ;
-вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2024 у справі №442/997/18 ( кримінальне провадження №42018140000000057 від 12.02.2018), яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369-2 КК України (в редакції від 10.11.2015), за надання обіцянки ОСОБА_3 передати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 доларів США за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави - слідчого другого відділення СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 за прийняття ним рішення про притягнення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України у кримінальному провадженні №12017140110002701 та закриття кримінального провадження;
-витягом з наказу №464 о/с від 08.06.2017 по особовому складу, згідно якого ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП з 08.06.2017.
-довідкою №1936 від 10.02.2018, виданою начальником Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, якою встановлено, що заступник начальника 1-го відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУ НП капітан поліції ОСОБА_3 в період з 01 січня до 10 лютого 2018 року на лікарняному та у відпустці не перебував.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.
Суд критично оцінює покази ОСОБА_3 , що він не причетний до обіцянки вирішити питання про не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до побиття ОСОБА_13 , за обставин, викладених у обвинувальному акті, та, що відсутні факти про передачу коштів, будь-які розмови про неправомірну вигоду, оскільки вони спростовуються показаннями свідків, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими матеріалами кримінального провадження і вважає їх такими, що направленні на уникнення від кримінальної відповідальності.
На переконання суду, письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, здійснення інших процесуальних дій у спосіб, який ґрунтується на вимогах процесуального закону, які були відкриті стороні захисту в порядку, визначеному КПК, відповідають принципам, викладеним у ст.ст. 85, 86 КПК України.
Згідно з практикою Верховного Суду під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
За правилами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
На виконання положень ст. 22 КПК України, суд забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд зважає на таке.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину не визнав, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, за місцем праці характеризується позитивно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, яке є необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у майбутньому.
Разом з тим, згідно зі ст. 49 КК України (в редакції Закону України № 1183-VII від 08.04.2014) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло: п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
В судовому засіданні встановлена вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція статті якого передбачає штраф від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, а тому у відповідності до вимог ст. 12 КК України (в редакції Закону України № 4025-VI від 15.11.2011), вказане кримінальне правопорушення відноситься до злочину середньої тяжкості.
Ураховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, минуло більше п'яти років, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, він підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 49 (в редакції Закону України № 770-VІII від 10.11.2015), ч. 5 ст. 74 КК України.
З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст.100 КПК України.
Судові витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України та обрати йому покарання у виді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, ОСОБА_3 звільнити від кримінального покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone 4» та «Samsung», що належать ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_22 від 13.02.2018.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя ОСОБА_1