Дата документу 03.12.2024
Справа № 334/8698/24
Провадження № 3/334/3614/24
03 грудня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Запорізький області ДПП у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06.10.2024 року о 16:50:00 у м. Запоріжжі, бульвар Бельфорський 10, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року постановою серії ЕНА 2787878 від 09.08.2024 року, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 144423 від 06.10.2024 року.
ОСОБА_1 в призначені судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною правопорушником у протоколі.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення правопорушника про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання правопорушника, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 було достовірно відомо про складання відносно нього протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи та особистим підписом у протоколі, однак, він не цікавився провадженням у справі, про дати розгляду, якої міг також отримати інформацію за допомогою офіційних джерел, такий як веб сторінка суду.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2024 року серії ЕПР1 № 144423, суд прийшов до висновку, що справу слід закрити у зв'язку із недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
В протоколі серії ЕПР1 № 144423 від 06.10.2024 року зазначено, що 06.10.2024 року о 16:50:00 у м. Запоріжжі, бульвар Бельфорський 10, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року постановою серії ЕНА 2787878 від 09.08.2024 року, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 та 5 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною 1 та 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за окремими складами адміністративного правопорушення, а саме відсутність водійського посвідчення при собі у особи або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, а також керування транспортним засобом особою, яка взагалі не має права керувати таким транспортним засобом, тобто в посвідченні водія відсутня певна категорія на право керувати певним транспортним засобом або особа взагалі не отримувала посвідчення водія.
В протоколі чітко вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобам.
Згідно довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маєв повторність за ч. 4 ст. 126 КУпАП: по постанові серії ЕНА № 2787878 від 09.08.2024 року. Крім того, з даної довідки вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
В матеріалах справи щодо притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП не надано жодного документу в підтвердження позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування транспортними засобами та якими саме.
З формулювання фактично обвинувачення викладеного в протоколі від 06.10.2024 року серії ЕПР1 № 144423 щодо порушення особою Правил дорожнього руху не можливо встановити склад адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Оскільки відповідальність за керування транспортними засобами, особами які не мають права керування транспортними засобами, передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Крім того, суд бере до уваги вимоги Розділу Першого ПДР України, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, то до ОСОБА_1 не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами, так як такого права він не отримував.
Як роз'яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп 2010 зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й презумпції невинуватості, закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі викладеного суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведеною, у зв'язку з чим провадження підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 247, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького Апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти діб з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Суддя: Козлова Н. Ю.