Справа № 390/1779/24
Провадження № 2/390/672/24
"06" грудня 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Квітки О.О.,
при секретарі - Шульзі А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), зареєстрований 30.06.2007 Соколівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 3; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 повноліття (закінчення навчання), в подальшому 1/4 частку на утримання ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття та стягнути на її користь сплачений судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 30.06.2007 перебувають з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є те, що в них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя та виховання дітей, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть та проживають окремо. Діти проживають з позивачем та перебуває на її повному утриманні. Тому вона вимушена звернутися до суду із цією заявою.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2024 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 30.06.2007 у Соколівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 3 (а.с. 12).
В шлюбі в них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються копіями свідоцтв про їх народження, які міститься в матеріалах справи (а.с. 8 - 9).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Соколівською сільською радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає разом з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).
Частина 1 ст.110 СК України зазначає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України).
На підставі встановленого, суд вважає, що сім'я сторін розпалася і відновлена бути не може, приходить до висновку, що шлюб носить формальний характер, а тому підлягає розірванню.
Враховуючи позицію позивача, яка викладена в позовній заяві, після розірвання шлюбу прізвище позивача змінити на дошлюбне - Мала.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Статтею 141 СК України визначено принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини.
Правовідносини сторін, що виникли, полягають в обов'язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей та праві позивача при ухиленні відповідача від цього обов'язку на стягнення аліментів в судовому порядку.
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (чч. 1-3 ст.183 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи зазначене, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, в подальшому у розмірі 1/4 частки на утримання ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню повноліття продовжить навчання в закладах освіти (коледж, університет, навчальний центр), які будуть включати в себе витрати на навчання в цьому закладі, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн за вимогу про стягнення аліментів.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений нею за вимогу про розірвання шлюбу.
На підставі ст.ст.105, 110, 112-114, 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований шлюб 30.06.2007 у Соколівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 3, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінити на дошлюбне - Мала.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.
Стягнення проводити з 22.08.2024 до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) к.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) к.
Рішення суду в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Квітка