06.12.24
Провадження 1кп-932/89/24
Справа 932/9746/23
Іменем України
6 грудня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023041640001057, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного постійного місця проживання, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 п.13 ст. 115 КК України, -
У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 п.13 ст. 115 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 11.11.2024 року продовжений на строк шістдесят днів, тобто строком до 09.01.2025 року включно.
Прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, він раніше судимий за вчинення умисного вбивства, не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, а тому існують ризики, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків. Застосування більш м'якого запобіжного заходу вважав недоцільним.
Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ризики, зазначені прокурором, зменшилися, а саме наразі допитані всі свідки та досліджені всі матеріали справи. Ризик переховування та вчинення іншого правопорушення прокурором не доведений, а тільки тяжкість пред'явленого обвинувачення не може бути єдиною підставою для тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт у квартирі, яку він буде орендувати у м. Дніпро.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, виходячи з наступного.
ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, він раніше судимий за вчинення умисного вбивства, не має постійного місця проживання у АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації постійно не проживає, не має міцних соціальних зв'язків, джерела доходу, а також з урахуванням стадії процесу, коли всі свідки обвинувачення допитані та досліджені письмові докази, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а у задоволенні клопотаннясторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити
З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави, як альтернативного запобіжного заходу, з врахуванням обставин інкримінованого йому злочину, яке спричинило смерть потерпілого.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 3 лютого 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3